Так називають своє місто теплодарці. Тут близько 10 тисяч мешканців. Перше, на що звертаєш увагу – велика кількість дітей. На залитих сонцем чистеньких вулицях містечка – молоді мами з малятами у візках, у парках граються діти трохи старші. Із загальноосвітньої школи на заняття до Будинку дитячої творчості, музичної школи біжать діловиті підлітки.
Статистика свідчить – за народжуваністю це молоде місто в степу лідирує в Україні. Хоча зовсім недавно картина була зовсім іншою: у місті були відсутні елементарні побутові послуги, взимку на стелях неопалюваних квартир утворювалося наледеніння, щастям було влаштуватися на роботу в Одесі, а місцеві жителі мріяли продати своє житло за будь-яку суму.
Зараз квартири у Теплодарі наближаються за вартістю до одеських. А за роботою нікуди їздити не потрібно. Вона тут, притому добре оплачувана.
Обрання на посаду мера Леоніда Печерського докорінно змінило ситуацію в місті енергетиків. У будинках з'явилося тепло, почали упорядковувати парки, вулиці і дороги, відкриватися нові магазини. До міста прийшли інвестори (понад 10 будівельних компаній взяли участь у конкурсі щодо завершення недобудованих житлових будинків), відкрилися спільні підприємства. Зараз їх 4, які працюють з Індією, Туреччиною, Молдовою, Америкою. Понад півмільйона доларів США на рік становить і обсяг імпорту до Теплодара.
Ще зовсім недавно мальовничі береги Барабойського водоймища сприймалися винятково як зручне місце для пасивного відпочинку. Зараз же тут часто побачиш байкерів: місцеві змагання з мотокросу – одні з найпрестижніших в Україні. Проте, за словами місцевої влади, це лише початок: тут планується спорудити базу для веслувальних і вітрильних видів спорту, базу спортивного рибальства і створити курортно-рекреаційну зону.
Маленьке степове місто добре відоме в Україні – адже з 2002 року його економіка інтенсивно розвивається, і при проведенні рейтингу міст обласного значення України (2003-2004 рр.). Теплодар посів перше місце серед мікроміст.
Місцеві жителі зізнаються: спершу їм здавалося, що гарні зміни тут ненадовго і через місяць-другий все скінчиться. Проте час минає, а місто змінюється тільки на краще.
– І ми, і наші діти на це заслужили, – говорять мешканці Теплодара. – Ми з оптимізмом дивимося у майбутнє, тому що чекаємо від нього лише доброго. Мабуть, і тому у нас завжди так добре, світло і затишно, а над Теплодаром завжди світить сонце...
