Хто з вас, шановні співгромадяни, запитував себе про те, чому це у військової машини НАТО, яка розбомбила й ошельмувала наших братів-слов'ян сербів, а тепер, яка добиває іракців, і точить ніж на Іран, з'явилося бажання зробити великий грошовий подарунок, – станції раннього виявлення російських ракет і системи ПРО – чехам і полякам? Якщо раніше, у випадку конфлікту із Росією, її атомні боєголовки пішли б на воюючі з нею країни, минаючи слов’янські території, то тепер начальник Генштабу російської армії генерал Балуєвський прямо заявив, якщо ці станції будуть споруджені в Чехії й Польщі, то будуть введені системи націлювання атомних ракет і на ці об’єкти. От чехам і полякам пощастило! А нам, якщо ми вступимо до НАТО, пощастить ще більше. Тоді вже під приціл російських ядерних бомб обов'язково потраплять і Крим, і Одеса, з морськими з'єднаннями НАТО, які обов'язково в них розмістяться, і Миколаїв, де їхні кораблі будуть ремонтуватися, і Київ, де, звичайно, буде штаб-квартира НАТО із системами управління військами й розвідки. І всі ті міста України, в яких розмістяться бази НАТО. А базами НАТО будуть не лише закордонні, скажімо, англійські або американські військові утворення, але й наші, українські частини, які увійдуть до складу цього антиросійського блоку. Гарненька перспектива!
Україна в геополітичних планах США посідає особливе місце. Нещодавно обнародувана заява міністра оборони США, у якій Росія прямо називається ймовірним ворогом, однозначно говорить, що проти цієї країни, з метою її ослаблення, як потенційного супротивника, будуть організовуватися різноманітні превентивні операції. І, звичайно ж, неважко припустити, що серед цих операцій велике значення надається провокуванню конфліктів і напруженості між Росією та країнами, що межують із нею, особливо з Україною. Розміщення в нашій країні баз першого удару НАТО по Росії – мрія Вашингтона.
Чи потрібно нам вплутуватися у це протиборство? Усе сказане – серйозна реальність, і не потрібно забувати, якщо ти перебуваєш в одному із протиборчих таборів, то друга сторона, звичайно, вважає тебе своїм недругом, із усіма наслідками, що випливають для недруга.
Нерозумно сподіватися навмання, віддаватися лише райдужним надіям, не передбачати різні варіанти розвитку світових подій і вже тим більше нерозумно сприяти їх сповзанню до світового конфлікту.
Що виграє народ України, якщо станеться непоправне – військовий конфлікт НАТО із Росією, і ми будемо втягнені до цього конфлікту? Якщо нам наплювати, що ми ростемо з одного із росіянами кореня, то хоча б власна безпека, бажання не виявитися ядерною ціллю у боротьбі за чужі інтереси, має нас напоумити. Статус нейтральної держави – ось найкращий вибір для нас, найбільш безпечний за будь-якого розвитку подій. Ракетно-ядерна зброя не знищується, а вдосконалюється, й не позаздриш тій країні, яка потрапить під її приціл.
Чому ж деякі наші політики й генерали так ратують за вступ до НАТО? Чи не від того, що, вступивши до цієї організації, вони знайдуть легальні права списати все озброєння, яке нині використовується, й одержать можливість реалізувати на світових ринках озброєнь незліченні танки, гарматні системи, ракетну зброю, літаки та вертольоти, добре набивши при цьому власні кишені? Інакше чого б їм, які так довго домагалися незалежності, так не терпиться стати під команду натовських панів, тобто у пряму залежність від їхніх рішень, незважаючи на те, будуть вони сприятливі для України чи шкідливі?
Вступ до НАТО неминуче спричинить: вилучення величезних сум із бюджету, тобто із гаманця громадян країни, на переозброєння та перенавчання військ у відповідності зі стандартами блоку, а також вилучення у населення земель, будинків, споруд під бази НАТО. Відбудеться втрата суверенітету й визнання верховенства над собою політичного керівництва та командування НАТО. Як наслідок – згортання добросусідських і вигідних відносин з Росією, що набирає сили і багатіє, ліквідація багатьох спільних виробництв, спільних економічних та політичних перспектив. Неминучим стане скорочення безлічі робочих місць через закриття великої кількості виробництв, які створюють по кооперації комплектуючі для російської військової техніки.
А що ж одержить народ України? Кілька додаткових розкішних місць із повним набором комфорту в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі й у Києві для чиновників відповідної еліти, оплачуваних із бюджету країни. Ми мимоволі станемо мішенню для ядерних ракет Росії. Ми ніколи не будемо визначати стратегію НАТО, а будемо лише знаряддям її здійснення. Звичайно, не доведеться говорити про якусь демократію в країні, тому що до влади завжди будуть приходити лише бажані для НАТО політики. Тотальний контроль за всіма політичними як лідерами, так і рухами, партіями, із превентивними заходами щодо усунення або відсторонення всіх, хто може породити серйозні антиблокові проблеми, стане постійним атрибутом життя суспільства.
Автоматичними стануть участь України в будь-яких військових конфліктах НАТО, загибель наших громадян у конфліктних районах за інтереси західних країн. Негайним стане введення візового режиму для поїздок у Росію і з Росії в Україну, що надзвичайно утруднить родинні, особисті й ділові відносини по обидва боки.
Це далеко не повний перелік негативних наслідків, що чекають на кожного з нас, якщо вступ до НАТО буде прийнято. Ми не маємо уподібнюватися до рибки, яка захоплюється щедрістю рибалки, що накидав їй черв'ячків з добре прихованими в них гачками.
Боротьба і таємна, і явна щодо залучення нашої країни до блоку НАТО нічого доброго нам не обіцяє.
