Випадок, що стався в середині 90-х років, коли через замикання електропроводки практично до голих стін згорів Саратський районний Будинок культури, свого часу переобладнаний з культової споруди, мешканці селища запам’ятали надовго. Після тієї сумної історії на багато років саратці позбулися головного вогнища районної культури.
Свого часу у селищі розпочали будівництво нового Будинку культури за проектом, запозиченим в Грузії. Проте будівництво дорогої споруди довелося зупинити практично на нульовому циклі.
Провадити масштабні районні заходи зазвичай доводилося в клубах сусідніх сіл Зорі або Новоселівки. А яскраві і незабутні виступи народних і самодіяльних колективів Саратського району найчастіше можна було бачити на сценах інших районів області. «Свої» народні ансамблі, – пісні і танцю «Мерцишор» Новоселівського Будинку культури, болгарського танцю «Камчик» і фольклорної болгарської пісні «Янка» Зорянського Будинку культури, оркестр народних болгарських інструментів «Хоро» з тієї ж Зорі, фольклорний етнографічний ансамбль «Русские посиделки» Сергіївського Будинку культури, фольклорний ансамбль «Вечорниці» Плахтіївського Будинку культури,– за останні роки саратці дивилися по телевізору.
Проте поступово наближається день, коли в центрі Сарати гостинно відчинить двері новий районний Будинок культури, створений на базі реконструйованого кінотеатру «Ювілейний». Цей кінотеатр був споруджений у 1977 році, загальна кількість місць у глядацькій залі становить 425.
У травні 2005 року Одеська дирекція кіномережі передала кінотеатр, який на той час мав вкрай жалюгідний стан, у загальну власність територіальних громад сіл і селищ Саратського району. Практично одразу сесія райради ухвалила рішення реконструювати взяте на баланс приміщення у районний Будинок культури.
Капітальний ремонт розпочали у 2005 році. Генеральним підрядником визначили фірму «Тігос» під керівництвом Семена Степановича Сулакова, виконроб – Василь Павлович Атанасов. Насамперед за рахунок райбюджету будівельники відремонтували покрівлю. Витрати становили 150 тисяч гривень. У 2006 році на 120 тисяч гривень виконано роботи з встановлення опалювального обладнання. На сьогодні в усіх приміщеннях колишнього кінотеатру затишно і тепло: два котли працюють і для того, щоб зберегти якість виконаних внутрішніх робіт. Сцена нового Будинку культури одержала чудовий «одяг» пурпурного кольору із золотими китицями – з цією метою з районного бюджету виділено 110 тисяч гривень. Металопластикові вікна і скляні перегородки у приміщеннях для роботи гуртків, а також сучасні оздоблювальні матеріали істотно оновили вигляд колишнього кінотеатру. В цілому на його реконструкцію у 2006-2007 роках витрачено 700 тисяч гривень, у тому числі 400 тисяч з районного бюджету.
Як підкреслив у розмові голова Саратської районної ради Костянтин Іванович Бочевар, майже половину виконаних робіт вдалося здійснити за рахунок коштів, виділених з обласного бюджету. Він відзначив, що у 2006 році це особливий випадок, коли на районну культуру з області надійшло значне цільове виділення коштів у розмірі 300 тисяч гривень. Тому, завдяки увазі насамперед голови облради Миколи Леонідовича Скорика, реконструкцію колишнього кінотеатру вдається завершити у нормативний термін.
Єдина наявна заковика у тому, що на оновлену і свіжопофарбовану підлогу не хотілося б вносити старі крісла глядацької зали.
Звичайно, старі кріс-ла колишнього кінотеатру підлатали і підремонтували, як зуміли. Виблискуючи свіжими бляшаними клепками і клейончастими латками, вони складені в одному з приміщень Будинку культури. А для повного блиску і завершення реконструкції, тобто, придбання глядацьких крісел, потрібна сума у розмірі 150 тисяч гривень. Проте сьогодні таких грошей у районному бюджеті не нашкрябати за будь-яких обставин. Надія лише на область.
Саратська районна рада і райдержадміністрація доклали чимало зусиль для здійснення давньої мрії багатьох жителів Сарати і всього району – спорудження нового районного клубу. Довгоочікувана подія відбудеться буквально найближчим часом. Але як хотілося б керівництву району, щоб запрошені на свято в цей знаменний день кращі представники громади сиділи в нових кріслах, які б гармоніювали з загальним тоном й інтер’єром приміщення.
