Проблеми житлово-комунального господарства і існують, і хвилюють здавна. Мабуть, з тих часів, «як у наше життя увійшов водопровід, прокладений ще рабами Риму». І, здається, ніколи не покращиться цей повсякденний сервіс, що приносить одні розчарування: незліченні нервування з кожного випадку поламок, перебоїв з подачею то холодної, то гарячої води, з опаленням, вивезенням сміття, озелененням. Незліченні скарги у ЖЕКи – яскраве тому підтвердження.
А от у місті Котовську думають інакше, і висновок його мешканців категоричний: таке вже не повториться, йому поставлено серйозний заслін. А досвід останніх років дозволяє сказати, що процес набув незворотного характеру.
Про це наша розмова з міським головою А.П. ІВАНОВИМ.
– Анатолію Павловичу, Ви стали іменинником на Всеукраїнській нараді з реформування ЖКГ. Це що – прокинутися одного разу знаменитим?
– Подекуди міркують про житлово-комунальне господарство на рівні горезвісного сантехніка, що на усіх дивиться з погордою, ставлячи оточуючих у залежність від свого настрою, і платоспроможності клієнта.
Ми ж виходимо з того, що житлово-комунальна галузь – це саме та сфера, де влада, і центральна, і місцева, може заробити справжній авторитет продуманими, рішучими діями, і може дуже легко його втратити, якщо діятиме за принципами того ж сантехніка.
Ось чому при всій багатогранності і різноплановості завдань, що стоять перед міськрадою, ми визначили одним з пріоритетів роботу житлово-комунального господарства як основу життєзабезпечення територіальної громади.
Виходячи з цього і будувалася практична робота. Незабаром її результати відчули наші мешканці, нею зацікавилися «у верхах». У жовтні минулого року в Котовську відбувалася Всеукраїнська нарада з реформування ЖКГ, у якій взяв участь Голова Верховної Ради України О.О. Мороз.
Ми про все розповіли відверто, не приховуючи труднощів і недоробок. Висока оцінка прозвучала не лише у словах спікера парламенту. Місто уже відвідало майже сорок делегацій з різних міст і навіть з близького зарубіжжя. Чимало їх ще готуються приїхати, і ми обговорюємо конкретні терміни.
– А тепер давайте до сказаного додамо, що Ваш виступ на нараді активу області за участю Прем'єр-міністра країни Віктора Януковича зробив без перебільшення сенсацію. Глава уряду навіть підхопив ідею про те, щоб Вас взяли на роботу у міністерство. У яке, не уточнювали. Але тепер у країні вже створено Міністерство комунального господарства. Що Ви на це скажете?
– Гадаю, не виступ викликав таку бурхливу реакцію зали, особливо представників багатьох міністерств і головних управлінь країни. Йшлося ж про конкретні справи, про наше бачення реформи житлово-комунального господарства, про яку точаться розмови вже не один рік, але становище практично не змінюється, і люди і далі страждають від низької якості обслуговування. А щодо роботи в Міністерстві, я відповів, що ще подумаю.
– Ось ми і підійшли до головного. То що все-таки треба робити і чому реформа слабко здійснюється?
– На зборах активу я сказав: наш досвід підказує, що можна скільки завгодно відновлювати підприємства ЖКГ, вкладати у них непомірні кошти, ремонтувати, реставрувати, а користі не буде. Потрібне реформування самої галузі, тобто кардинальна зміна форм і способів господарювання цих самих підприємств ЖКГ. Причому, повторюся, заради поліпшення якості обслуговування населення. Це перше і головне. А коли таке досягається на практиці, то й у людей з'являється інше ставлення до комунальної служби, і платежі не треба вибивати мало не силою та ще з погрозами – відключити все і вся.
Що ж ми конкретно зробили? Насамперед, перейшли на прямі договори населення з підприємствами, що надають комунальні послуги. В результаті одержали безпосередню зацікавленість і взаємовідповідальність: підприємств – за якість комунальних послуг, з одного боку, і населення – за своєчасні платежі, з другого.
Це стало можливим, коли ми цілком ліквідували посередників в особі ЖЕКів, а всі внутрібудинкові мережі передали підприємствам житлово-комунального господарства.
Далі. Ми впровадили двотарифну систему платежів за воду. За діючими нормами і за лічильниками. Причому вартість води у другому випадку була на 30 відсотків нижчою. Це стимулювало встановлення водомірів, причому без будь-яких бюджетних витрат і адміністративного тиску. Питання вирішувалося протягом трьох років, і тепер кількість абонентів, які мають лічильники води, наближається до бажаних ста відсотків.
Розпочата акція дала можливість не лише вести облік витрати води, але і скоротити її удвічі. В підсумку з'явилася можливість перейти з погодинного на цілодобове її подавання.
– А чи сталися зміни на краще у теплопостачанні?
– Перехід на прямі договори підвищив і пряму відповідальність теплопостачального підприємства за якість наданих послуг. Втрати теплоносія було значно знижено, а батареї стали куди теплішими. Це підтверджує і той факт, що платежі за цю послугу зросли до 93 – 95 відсотків, а кількість скарг на цю «вічну» тему скоротилася удвічі.
Нові підходи у взаєминах постачальників і споживачів змусили не на словах, а на ділі виконувати роботу з впровадження енергозберігаючих технологій, встановлення експериментальних струмене-нішових пальників, заміну низькоефективних котлів, енергомісткого насосного устаткування.
У підсумку створилася можливість поліпшити якість теплопостачання міста і, одночасно, зменшити витрати газу на 15 відсотків і електроенергії – на 20. Це нам дозволило, незважаючи на постійні підвищення цін на енергоносії, вже чотири роки не підвищувати тарифи на комунальні послуги.
– А що з обслуговуванням житлового фонду? Чи у Вас є в «запасі» десятки пояснень низькому або взагалі відсутньому сервісу, як це ми спостерігаємо в Одесі?
– І тут ми пішли шляхом кардинальної зміни форми господарювання. Весь житловий фонд було передано на обслуговування приватним підприємствам і одному комунальному на підставі договорів. За собою залишили тільки контроль за використанням платежів, що надходять.
Наявність багатьох підприємств створила здорову конкуренцію, де кожному можна довести свою перевагу тільки більш високою якістю послуг і постійним розширенням існуючого сервісу. У підсумку за чотири роки роботи у нових умовах зроблено більше, ніж за попередні 10 – 12 років.
Ми гадаємо, що до подальшого підвищення якості житлових послуг можуть зробити свій вклад об'єднання власників багатоповерхових будинків – ОВББ. У нас їх уже сформовано 52. Деякі їх називають кондомініумами. Справа не у назві, а в тому, щоб вони по-справжньому працювали і брали на себе розв’язання багатьох поточних питань по конкретному будинку.
– На згаданій вже обласній нараді багато говорилося про єдину електронну систему обліку комунальних платежів. Навіть митники і портовики вам позаздрили...
– Це теж один з елементів реформування житлово-комунального господарства. А систему було впроваджено за фінансової і матеріальної допомоги народного депутата України Леоніда Михайловича Клімова. Ця система сприяє, насамперед, своєчасності і повноті обліку і збиранні платежів за комунальні послуги. Раніше, коли існувало всього 3-4 пункти з прийому оплати, були черги, невдоволення, скарги. Та й вам до газети, судячи з публікацій, теж чимало про це пишуть. Тепер у місті кількість пунктів прийому платежів зросла у десять разів!
Але це ще не все. Сьогодні до розрахункової електронної картки абонента введено всі належні йому пільги. І не треба бігати по різних інстанціях, вистоювати черги, щоб довідатися, що змінилося в сумі оплати і чому.
До речі, ми працюємо і над встановленням терміналів щодо обліку перевезень пільгового контингенту пасажирів у міському автотранспорті, що дасть можливість, з одного боку, поліпшити якість обслуговування, а, з другого боку – зробити їх реальний облік для обґрунтованої компенсації за надані послуги. Наша пропозиція вже одержала підтримку в Міністерстві праці і соціальної політики, але необхідна ще підтримка і Кабінету Міністрів України, щоб наші дії отримали законодавчу базу.
– У країні тривалий час не вщухають пристрасті навколо формування тарифів на комунальні послуги. Багато невдоволення з цього приводу висловлюють і одесити, мешканці інших міст. А як з цим у Котовську?
– На мій погляд, це проблема, яка штучно роздмухується, у якій більше політичних цілей, ніж реальних, економічних обґрунтувань. У нас, як я говорив, тарифи не переглядалися чотири роки. Зараз зробили свої розрахунки з урахуванням зростання всіх складових: мінімальна заробітна плата, ціни на газ, електроенергію і так далі. Але з ухваленням рішення не квапилися. А намітили спочатку одержати оцінку наших дій з боку обласної державної інспекції за цінами, правоохоронних органів. Ми врахували їхні зауваження, як і пропозиції населення. В підсумку нові тарифи не зробили того невдоволення, яке ми бачимо у Києві, а сприйнялися як реальні, ретельно прораховані. Про це свідчить і майже стовідсоткова оплата за надані комунальні послуги.
– Розмови про реформування житлово-комунального господарства точаться багато років, у тому числі й у нашій області, а результатів поки що істотних не видно. А у Вас все так легко і просто…
– Ні, все це дається далеко не легко і просто. За кожною розпочатою акцією стоять конкретні люди, безпосередні виконавці. Скористаюся з нагоди і назву декого з них. Це, насамперед, мій перший заступник Володимир Таранчук, начальник УКБ В.В. Стояновський, багато голів кондомініумів, самі виконавці різних комунальних послуг.
А якщо підсумувати вже сказане, то я хочу ще раз підкреслити, що для реформування житлово-комунального господарства не потрібні великі гроші, а необхідно тільки справжнє бажання його провадити, потрібно непідробне почуття відповідальності перед населенням, яке змусить і ініціативу виявляти, і рішення конкретні ухвалювати. А коли йде лише боротьба інтересів тих же комунальників, бажання скористатися ситуацією, щоб одержувати додаткові дивіденди на політичній арені, забуваючи при цьому про реальних людей, тоді все закінчується одними розмовами…
– Але чи досить однієї ініціативи на місцях, щоб все докорінно так змінити?
– Звичайно ж, ні. Я вже говорив, що реформа комунального господарства провадиться не заради реформи. Її головне завдання – максимальне поліпшення обслуговування населення, яке не повинно зазнавати дискомфорту від, скажімо, пересохлого крана чи холодних батарей. Таке повинно назавжди зникнути з нашого побуту, відійти у минуле. Адже буваючи за кордоном, ми не без заздрощів помічаємо, що там таких проблем немає, і люди ревно стежать, щоб цілком виконувалися умови договору. А сьогодні тому ж ЖЕКу нічого не варто відмахнутися від настирливого клієнта і просто сказати: «У нас сантехніка немає!» і за це з нього абсолютно ніхто не спитає.
А тепер про підтримку. Зараз бюджети формуються так, що на утримання міста не виділяється жодної копійки, хоча його необхідно прибирати, освітлювати, упорядковувати тощо. Ті ж кошти, що виділяються у вигляді субсидій, надходять до нас після багатьох узгоджень у другій половині року. Але і це ще не все. Тепер треба організувати тендер на виконання робіт. Мені зрозуміла зацікавленість уряду у більш ощадливому витрачанні грошей. Але ж і ображає така недовіра до місцевої влади.
Про це я сказав у своєму виступі і на згаданій нараді, і мої пропозиції знайшли відображення у переліку доручень Глави уряду.
Коли є взаєморозуміння і підтримка, тоді і справа вдається. Навіть така, як робота житлово-комунального господарства.
