МАННА НЕБЕСНА
На останній сесії Болградської районної ради було озвучено інформацію, яка приголомшила усіх присутніх. У програмі соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2007 рік, ухваленої на сесії обласної ради 23 лютого, на ремонт комунальних доріг у селі Криничному передбачено 2 мільйони 713 тисяч гривень – за рахунок субвенції із державного бюджету.
Для тих, хто ніколи не був у Криничному, скажемо: за рівнем благоустрою цей населений пункт поступиться хіба що Чайкіному та Хоружівці. Якщо говорити про дороги, то по селу проходить добротна траса Ізмаїл – Болград, для транзитного транспорту навколо Криничного прокладено прекрасне шосе, у самому населеному пункті 80 – 85% доріг з якісним твердим покриттям.
Тим часом у Болградському районі є села, у яких після дощу грязюки стільки, що небіжчика до цвинтаря не можуть довезти – гусеничним трактором тягнуть. Ось куди потрібно спрямовувати державні субвенції!
Хто ж потурбувався про добробут і без того благополучного Криничного?
Відповідаючи на поставлене депутатами запитання, голова Болградської райдержадміністрації Д.М. Койчев сказав, що ремонт доріг у Криничному, запланований на поточний рік, насправді було проведено минулого року – перед приїздом Президента України до Болградського та Ізмаїльського районів. За словами Дмитра Миколайовича, питання про те, які саме вулиці будуть упорядковуватися до ідеалу, вирішувалося Службою протоколу Глави держави, місцеву ж райдержадміністрацію було поставлено перед фактом.
Ця відповідь не задовольнила сесію. Один із депутатів припустив, що під шумок за державні кошти постелили асфальт десь в іншому місці...
КОМУ – ГУСТО, А КОМУ – ПУСТО
Оскільки в програмі зазначено вулиці, які підлягають ремонту, й суми, що спрямовують з цією метою у 2007 році, разом із групою депутатів Болградської районної ради ми виїхали до Криничного – як кажуть, краще один раз побачити.
Вулицю Польову, на яку передбачено у цілому 1 мільйон 111 тисяч гривень, ледве вдалося знайти. Вона пролягає по околиці Криничного між городами й пустирем. Тут вже проклали асфальт на двох кварталах, а іншу частину ґрунтівки засипали щебенем –треба розуміти, роботи будуть тривати. Так, добре ми живемо, коли розпочали асфальтувати вулиці уздовж пустирів!
Тим часом, якщо вже говорити про потреби Криничного, у цьому селі, насамперед, необхідно було покласти асфальт на вулиці 25 Серпня.
Мешканці з образою розповідали про те, як у Криничному перед приїздом Президента стелили другий шар асфальту по вулиці Лікарняній, яка й так була у доброму стані. Як асфальтували вулицю Мічуріна – лише для того, щоб Віктор Андрійович міг поглянути на місцевий храм. Як стелили асфальт по тій самій Польовій – щоб кортеж Президента, під'їхавши до цвинтаря болгарських переселенців, упаси Боже, не розвертався, а красиво вивернув на трасу по Каланчацькій...
Після рейду ми зателефонували начальнику Ізмаїльського районного дорожньо-експлуатаційного управління В.П. Антонюку, який підтвердив: справді, очолювана ним служба минулого року перед візитом Президента ремонтувала дороги. Якщо говорити про село Криничне, то тут, за словами Василя Павловича, було освоєно близько 500 тисяч гривень. Цю інформацію підтвердив і начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області М.А. Григоров: у селі Криничному було відремонтовано кілька доріг –під'їзд до храму, до старого цвинтаря, а також вулиця Лікарняна, всього приблизно на півмільйона гривень.
А як же 2,7 мільйона, про які йдеться в обласній програмі?
ДОРОГИ ЖИТТЯ – ДОРОГИ СМЕРТІ
Що стосується дійсності. Про неї повідали нам сільські голови Болградського району.
– Ми вже багато років боремося за те, щоб відремонтували дорогу між Голицею та Виноградним, і лише цього року її розпочали упорядковувати, –говорить сільський голова Виноградного І.В. Михайлов. –Було безліч випадків, коли водії рейсового автобуса Одеса –Болград просто залишали пасажирів на перехресті: «Добирайтеся до своїх сіл самі, ми туди не поїдемо – дороги розбиті».
– Кілька місяців тому на цій дорозі померла жінка, – розповідає сільський голова Голиці Микола Миколайович Бернов. – Після стресу (а якби вас із багажем висадили серед поля?) вона не перенесла 12-кілометрового шляху. Тіло знайшли наступного дня на узбіччі...
Ще гірший стан справ на трасі Арциз – Болград. Багато років поспіль страждають мешканці Городного та Нових Троян: дорога між цими селами довжиною у п'ять кілометрів перебуває в такому стані, що, мабуть, важко буде проїхати навіть на всюдиході. Зовсім розбитий в'їзд до найвіддаленішого села Болградського району – Дмитрівки.
Якщо говорити про комунальні дороги у селах Болградського району, то стан справ ще гірший. Вони, як відомо, ремонтуються за рахунок податку на транспорт. А чи великі це гроші? За словами Івана Васильовича Михайлова, податок на транспорт у селі Виноградне, наприклад, за п'ять років склав трохи більше 9 тисяч гривень – чи багато можна зробити?
ОБЛРАДУ Й НЕ ЗАПИТУВАЛИ
Ми звернулися до постійної депутатської комісії Одеської обласної ради з питань транспорту та шляхів із проханням роз'яснити, чим Криничне краще за Голицю, Олександрівку та багато інших багатостраждальних сіл Одещини? Питання було оперативно підготовлене й винесене на найближче засідання комісії облради.
– Депутати були дуже здивовані «подарунком», який одержало село Криничне, – сказав нам після засідання заступник голови комісії Олексій Іванович Вовк. – Кошти на Криничне виділено із держбюджету відповідно до Постанови Кабміну. Тим часом, є угода про те, що всі кошти, які спрямовуються із державної скарбниці на ті або інші об'єкти, мають попередньо узгоджуватися із органами місцевого самоврядування. В іншому разі ми, депутати, які знають про стан справ на місцях, просто не маємо важелів впливу на вирішення насущних проблем. Якщо говорити про Криничне, то в цьому випадку з нами питання ніхто не узгоджував. Облавтодор, який ми заслухали, займає позицію «наша хата скраю, нічого не знаю». Розглянувши питання, комісія направила листа голові облдержадміністрації І.В. Плачкову, у якому вимагає пояснити ситуацію. Однозначно: бюджет має бути прозорим.
Що ж, почекаємо відповіді.
