Спрощена система оподатковування зіграла свою позитивну роль у соціально-економічному розвитку України. Насамперед, вона дозволила суб’єктам малого підприємництва вистояти на ринку, зміцнити свої позиції, а в ряді випадків збільшити виробництво й реалізацію товарів, робіт та послуг.

Однак, за словами голови представництва Державного комітету з питань регуляторної політики й підприємництва в Одеській області Василя Савчука, починалися кількаразові спроби її ліквідації.

– На щастя, дану систему оподатковування вдалося обстояти, зокрема за активного сприяння нашого комітету, – підкреслює він. – І одним із найвагоміших аргументів за продовження дії системи спрощеного оподатковування було те, що якщо в розвинутих капіталістичних країнах частка малого бізнесу складає від 50 до 70 відсотків, то в Україні – не більше 10. Але ж саме цей вид підприємництва дає можливість не тільки самопрацевлаштовуватися його організаторам, але і створювати нові робочі місця. Тобто виконувати найважливіше соціальне й економічне завдання, притім без особливих витрат з боку держави. Потрібно тільки створити умови, підготувати ґрунт для його подальшого й повсюдного розвитку.

На даний час фахівцями Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, а також Державної податкової адміністрації України і Держпідприємництва підготовлено проект нового Податкового кодексу України, в якому у розділі «Спеціальні податкові режими» чітко виписаний і окремий розділ «Спрощена система оподатковування, обліку й звітності суб’єктів малого підприємництва».

Як повідомляє В. Савчук, у новій редакції вищезазначеного розділу збережені критерії визначення платників єдиного спрощеного податку в частині граничного обсягу доходу й кількості найманих працівників. Це, на думку розробників, повинно сприяти збереженню вже існуючих і створенню нових робочих місць, а отже, розв’язанню проблеми безробіття і, власне, збільшенню наповнення місцевих бюджетів.

Крім того, зберігається механізм зміни цілої низки податків на користь сплати єдиного податку. Так, у нього включаються: податок на прибуток, податок із доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, збір за розміщення об’єкта торгівлі, ринковий збір, плата за торговий патент, комунальний податок.

В той же час, за його словами, є і певна відмінність від старої редакції єдиного податку. Зокрема, з нього вилучені ресурсні платежі й внески до державних цільових фондів. Частково це пов’язано з докорінними змінами в законах про соціальне страхування і пенсійне забезпечення, у зв’язку з чим сплата цих внесків буде здійснюватися на загальних умовах.

У результаті відбулося зниження рівня єдиного податку: для юридичних осіб – платників ПДВ – з 6 до 3 відсотків, для юридичних осіб, що не сплачують ПДВ, – з 10 до 5 відсотків.

Скорочена також надбавка до ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, що використовують працю найманих працівників, – з 50 до 20 відсотків, однак для них збережено розмір ставки цього податку від 20 до 200 гривень.

Разом із тим, у тому разі, якщо фізична особа одержить дохід понад 300 тисяч гривень, сума цього перевищення за підсумками року обкладається податком за ставкою 1 відсоток.

Проектом, за словами В. Савчука, передбачено включення до об’єкта оподатковування юридичних осіб не тільки виторгу від реалізації товарів, робіт і послуг, але і всіх інших доходів. А з метою попередження зловживань спрощеною системою оподатковування, передбачено спеціальні ставки – для оподатковування інвестиційних активів у розмірі 15 відсотків і для пасивних доходів – 5 відсотків. Якщо ці доходи безпосередньо не пов’язані з основною діяльністю цього суб’єкта.

Крім того, для платників єдиного податку збережено право вибору сплати ПДВ.

Важливо також відзначити, що в проекті передбачена відповідальність суб’єктів спрощеної системи оподатковування за порушення її вимог. У першу чергу, за перевищення суми граничного розміру виручки від реалізації товарів, робіт, послуг. Вона передбачає для юридичних осіб подвійну ставку оподатковування, а для фізичних осіб – у розмірі 15 відсотків. У проекті, з метою об’єктивнішого підходу в наданні державної підтримки щодо використання спрощеної системи оподатковування, пропонується розширити кількість видів діяльності, на які не поширюється дана система. Насамперед, це стосується високорентабельних сфер підприємництва, а також таких, де в основному формуються пасивні доходи. До цього списку включено ігровий бізнес, обмін валюти, фінансове посередництво, страхування, оптова й роздрібна торгівля, імпорт підакцизних товарів, діяльність довірчих товариств, банків, ломбардів.

У новій редакції планується також визначити порядок переходу суб’єктів підприємництва на спрощену систему оподатковування й повернення їх на сплату податків за загальною системою.

Як підкреслює В. Савчук, затверджені розділи проекту Податкового кодексу України повинні ще пройти юридичну, економічну, лінгвістичну й громадську експертизу. Її мета – довести цей дуже важливий фінансовий документ до такого рівня, щоб він став зрозумілим і зручним для кожного платника податків.

З цією метою для обговорення нової системи спрощеного оподатковування запрошуються асоціації підприємців, а також усі суб’єкти господарювання, що не байдужі до нових форм і методів взаємодії з фіскальними органами.