ПЕРЕМОГИ ЮНИХ БАСКЕТБОЛІСТОК
Заступник Одеського міського голови Тетяна Фідірко привітала команду баскетболісток ДЮСШ № 2 Олімпійського резерву з перемогою у чемпіонаті України серед дівчат 1992-93 років народження.
Наша команда посіла також друге місце у Всеукраїнській баскетбольній лізі України, де в завзятій боротьбі поступилася лише команді Київського спортивного інтернату, фактично – збірної країни.
Багато добрих слів на цій зустрічі було сказано на адресу директора ДЮСШ № 2, заслуженого тренера України, Почесного громадянина Одеси Бориса Літвака, який дуже багато робить для відродження традицій ігрових видів спорту, а також одного з основних спонсорів – Валерія Горєлова.
Команду тренує молодий тренер Лідія Канцлер. Зі своєю командою їй буде серйозний іспит у Москві, де з 2 по 9 травня пройдуть VII Міжнародні спортивні ігри дітей міст-героїв України, Росії, Білорусі, присвячені 62-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Побажаємо нашим землячкам успіху!
Анатолій ВАКУЛЕНКО
СТРІЛЬЦІ ОДЕЩИНИ З НАГОРОДАМИ
*Як розповів заслужений тренер України Олег Близнюков, у Львові протягом п'яти днів тривала першість країни з кульової стрільби серед 33 ДЮСШ. На вогневому рубежі побувало 270 учасників 1987 року народження й молодших. Одещину репрезентували вихованці обласної школи, ДЮСШ-3 та овідіопольської ДЮСШ-1.
Представники Південної Пальміри не залишилися без нагород. Так, у стрільбі із малокаліберної гвинтівки (МВ-5) студентка політехнічного університету Юлія Косаковська вибила із трьох положень 566 очок й стала срібним призером. У вправі МВ-9 (60 пострілів лежачи) студентку університету ім. І.І. Мечникова Ганну Щербакову із результатом 585 очок також визнано гідною срібної медалі.
Треті місця посіли студентки: політехнік Катерина Тангаєва (МВ-9) – 583 очки та юрист Інна Макарова (ПП-2) – 375 очок. Їхні тренери – Ірина Виноградова, Ольга Чикалова, В'ячеслав Гашибоязов.
Снайпери одеської обласної ДЮСШ стрільби посіли загальне п'яте місце. Попереду команди Кривого Рога, Черкас, Вінниці та Львова.
На стадіоні «Динамо» завершилася першість Одещини з легкої атлетики серед юнаків 1994 року народження й молодших. Незважаючи на вік, в окремих дисциплінах обнадіюють досягнуті результати динамівця Євгена Орлюка, який показав у бігові на 60 метрів із бар'єрами – 9,6 секунди й у стрибках в довжину – 4 метри 55 сантиметрів. Олександр Гаєвський із Котовська виграв забіг на 60 метрів – 8,7 секунди, а вихованець обласної школи Денис Серга був найпрудкішим у бігові на 800 метрів – 2 хвилини 39 секунд.
Серед дівчат передували: Катерина Камарницька (обласна школа), яка перемогла у стрибках в довжину та висоту, динамівка Вікторія Савицька – у штовханні ядра – 11 метрів 48 сантиметрів, Оксана Руснак (Котовськ) – у бігові на 800 метрів – 2 хвилини 27,4 секунди.
За програмою обласної Спартакіади учнів серед збірних команд районів Одещини в Роздільній відбулися змагання із гандболу та волейболу.
Господарі турнірів, виступаючи по другій групі, посіли перші місця. Роздільнянці-гандболісти перемогли колег із Болграда – 32:11, Овідіополя – 19:11 і Татарбунар – 29:11. Друге місце посіли овідіопільці, третє – болградці.
У третій групі районів передувала команда Красноокнянського району.
Серед хлопців-волейболістів без поразки фінішували також організатори змагань. Наступні місця посіли представники Саратського, Овідіопольського та Ізмаїльського районів.
У третій групі провідне тріо склали волейболісти Березівки, Фрунзівки, Балти.
Тих, хто відзначився, нагороджено грамотами.
У Миколаєві зупинено годинник чемпіонату України з шахів серед ветеранів праці та спорту старших 60 років. Одесити опинилися на висоті, посівши два перших місця. Так, 75-річний майстер спорту Олег Мілютін та кандидат у майстри 63-річний Мойсей Хазанкін набрали по 7,5 очок із дев'яти. Золоту медаль вручено Мілютіну, срібну – Хазанкіну.
Обидва одержали право цього року стартувати на чемпіонатах світу та Європи з шахів серед сеньйорів. Так називають ветеранів цього віку.
*На помості Страсбурга (Франція) фінішував чемпіонат Європи з важкої атлетики, на якому у складі збірної команди України стартувала представниця одеського ФСТ «Колос» 23-річна Юлія Довгаль (тренер Юрій Кучинов). У ваговій категорії понад 75 кг вона удостоєна трьох бронзових медалей (ривок, поштовх, двоєборство).
У цій же вазі 22-річна Ольга Коробка із Чернігова здобула три золоті медалі.
*«Портовик» (Южне) – тренер Олег Сич – на своєму майданчику провів два спарені матчі чемпіонату України з гандболу із «Будівельником» (Бровари), який посідав четверте місце. З великою перевагою обидва поєдинки докери вирішили на свою користь – 26:19 та 30:15.
У ці ж дні у Запоріжжі лідер турніру клуб ЗТР зустрічався із донецьким «Шахтарем-Академія». Суперники виграли по одному матчу.
Таким чином, «Портовик», набравши 52 очки, маючи дві гри у запасі із «Шахтарем-Академія» став одноосібним лідером чемпіонату. На другому місці ЗТР – 51 очко, на третьому – «Шахтар-Академія» – 39. 27 – 28 квітня «Портовик» поміряється силами із гандболістами Донецька.
*За формулою плей-оф завершуються й фінальні ігри чемпіонату України з баскетболу суперліги. У півфіналах до трьох перемог, починаючи з 2 травня, між собою зустрінуться: БК «Київ» – «Хімік» (Южне) та «Азовмаш» (Маріуполь) – «Черкаські мавпи».
Клуби, які не потрапили до плей-оф, провадять двоколовий турнір за 9-те – 13-те місця, БК «Одеса» на своєму паркеті переміг «Політехнік» (Харків), а минулої суботи в гостях переміг «Львівську політехніку» – 86:74.
Нині головним тренером БК «Одеса» є заслужений тренер Радянського Союзу та Росії Юрій Селіхов, який працював в Одесі із командою «БІПА-МОДА», що ставала чемпіоном України.
Євген ГОРЕЛЮК
Юрій ЄГОШИН: «ОДЕСІ ПОТРІБЕН НОВИЙ 50-МЕТРОВИЙ БАСЕЙН»
Довідка «ОВ»:
Юрій Єгошин народився у 1985 році в Одесі.
Репрезентує спорттовариство «Динамо».
Дворазовий чемпіон Європи серед юніорів (2003 р.).
Чемпіон Європи з естафетного плавання (2004 р.). Призер етапу Кубка світу (2004 р.). Фіналіст з естафетного плавання ХХVІІІ літніх Олімпійських ігор в Афінах – 2004 р. Кількаразовий чемпіон України. Встановив 10 рекордів України на дистанції 100 м вільним стилем і в естафетному плаванні.
Нещодавно в Австралії завершився черговий чемпіонат світу з водних видів спорту. У складі збірної України в ньому взяв участь відомий одеський плавець Юрій Єгошин.
Про підсумки чемпіонату, свої спортивні досягнення і найближчі плани плавець розповів в інтерв'ю нашому кореспонденту.
– Юрію, як Ви оцінюєте підсумки виступу нашої збірної на чемпіонаті світу?
– В цілому можна сказати – задовільно. Команда здобула одну золоту й одну бронзову медалі і увійшла до десятки в загальному заліку. З усіх наших збірників найкраще виступив і підтвердив свій клас на дистанції 50 метрів діючий рекордсмен світу Олег Лисогор. Але інші хлопці не змогли що-небудь показати. За моїми оцінками, як мінімум четверо з команди могли «бути в призах». Наприклад, чемпіон Європи Сергій Бреус, який на минулому чемпіонаті світу був третім, просто «перегорів» і нічого не виграв. Ми повинні й зобов'язані були виступити набагато краще, і дуже шкода, що цього не вдалося.
– А який був Ваш результат?
– Я став двадцятим у своєму традиційному виді – на дистанції 100 метрів вільним стилем. Її я проплив із результатом 49,72 секунди. Фізично я був готовий на кращий показник, але техніка підвела – я як слід «не зачепився за воду» і поплив не так, як планував. Плив насилу, а повинен був пливти легко і розкуто. Загалом, припустився помилки. На жаль, я не зміг реалізувати на практиці свою велику підготовчу роботу перед цим престижним турніром.
– У порівнянні з минулим чемпіонатом, Ви виступили краще...
– Торік за часом я проплив гірше і посів 18-те місце, але тоді щільність результатів була набагато меншою. Цього разу показав кращий результат, але був двадцятий. І це при тому, що я дуже добре себе почував, і такий саме результат показав на Кубку України, але не склалося.
– Юрію, розкажіть, як Ви стали захоплюватися плаванням?
– Це сталося, коли я був у першому класі школи. Мама відвела мене до педіатра, і він сказав, що хлопчик у вас буде високий, і щоб не було проблем із хребтом, віддайте його на плавання. А мама дуже хотіла, щоб я займався танцями, але я не хотів. Коли ж почув про варіант із басейном, то погодився відразу. Ми з мамою домовилися, що я навчуся плавати і потім облишу. Але я не облишив, тому що зрозумів: цей вид спорту для сильних і здорових. І вирішив, що це стане не просто моїм захопленням, а професією. Так, відучившись три роки у звичайній школі, перейшов до спецкласу 59-ї школи Олімпійського резерву, де став грунтовно займатися плаванням.
– Коли до Вас прийшов перший успіх?
– У 2001 році я виграв першість України до 16 років. А через два роки – юнацький чемпіонат Європи. Відзначу, що це був мій найуспішніший турнір – я проплив свою «сотку» із результатом 49,63 секунди, виконав норму майстра спорту міжнародного класу, здобув олімпійську ліцензію. Відтоді я не плавав так добре – навіть якщо я десь і плив набагато швидше, то за технікою й виконанням – це був мій найкращий виступ.
– У 2004 році на чемпіонаті Європи в складі збірної України Ви здобули «золото»…
– Дуже приємно згадувати нашу перемогу. Цей турнір став найрезультативнішою континентальною першістю в історії українського плавання часів незалежності. На цих змаганнях мені вдалося здобути золоту медаль у комбінованій естафеті 4 по 100 метрів. Тоді я прийняв естафету на останньому, четвертому, етапі, де спортсмени змагалися вільним стилем. Мої партнери – Володимир Ніколайчук, Олег Лисогор і Андрій Сердінов змогли випередити суперників на 58 сотих секунди. Я додав до цієї переваги ще п'ять сотих, і ми сталі чемпіонами. Ми обійшли дуже сильних суперників – Францію й Угорщину.
– А в чому була причина такого успішного виступу?
– Я вважаю, у Мадриді наша команда виграла чемпіонат, тому що ми дуже грунтовно до нього готувалися, а наші основні конкуренти берегли сили для майбутньої Афінської Олімпіади. Вийшло, що ми були в найкращій формі і виграли.
– Афінська олімпіада стала у Вашій кар'єрі першою. Яке враження вона справила?
– Олімпіада не показала мені того, на що я сподівався. Не було того олімпійського настрою, того духу, що я собі уявляв. Усі досвідчені спортсмени говорили, що вона відрізняється в гіршу сторону. У цілому олімпійське село було непогане, але греки не довели усе до кінця.
– Які результати Ви показали в Афінах?
– Я не зміг вийти в півфінал, але перешкодило необ'єктивне суддівство. У мене з ще одним спортсменом був спірний результат за 16-те місце, і ми повинні були додатково перепливати за право участі в півфіналі. Але перед нами на пару сотих швидше проплив американський спортсмен. Його зняли за фальстарт, а він опротестував рішення і виявився 16-м. Судді зробити ще один заплив не дозволили, і так я виявився за бортом турніру. Узагалі американці скрізь тиснули своїм авторитетом – це був не єдиний випадок необ'єктивного суддівства. Так, американець Аарон Пірсон виграв дистанцію 200 метрів на спині, але порушив техніку плавання ,а підводна камера це показала. Судді спочатку його результат не зарахували й дискваліфікували, але американці опротестували це рішення, вважаючи, що підводна камера не є аргументом. І під тиском Пірсона відновили, а потім нагородили як чемпіона. Усі спортсмени були обурені. Але нічого не змінилося – американці були основними спонсорами тієї Олімпіади – вони вклали багато коштів у будівництво споруд, мали великий вплив.
– Який сьогодні рівень розвитку плавання в Одеському регіоні?
– У нас є школа з одним плавальним басейном у структурі облради спорттовариства «Динамо». Відзначу, що керівництво багато робить щодо утримання басейну. У нас, в Україні, це взагалі єдиний динамівський басейн, що залишився цілим, всі інші продали й розвалили. Але яким би він не був доглянутим, він не відповідає нормам повноцінної олімпійської бази – його довжина 25 метрів, а Одесі потрібний новий 50-метровий басейн. Тоді, я впевнений, наші юні спортсмени зможуть показувати кращі результати. У нас непогані тренери і талановиті діти – їх просто потрібно довести до необхідного професійного зростання. У нашому місті є ще кілька басейнів – у політехнічному університеті, комерційні басейни, але вони за своїми стандартами й іншими умовами не підходять. Шкода, але поки що про проект спорудження нового 50-метрового басейну навіть не говориться. Але ж у нас стільки заможних людей, і, я гадаю, на це можна було знайти гроші.
– А де ж Ви тренуєтеся?
– На жаль, у динамівському басейні я не можу виконати потрібну для мене роботу і постійно їжджу на збори зі збірною командою до інших міст України, де є гарні 50-метрові басейни. Наприклад, до Харкова, Ялти, Євпаторії. Одеса не має таких умов, як у тому ж Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі. Це дуже сильні регіони, де розташовані великі заводи, що мають гроші на розвиток цього виду спорту. Там є люди, що цим захоплені, а в нас такої підтримки немає.
– Юрію, які Ваші найближчі плани?
– На початку травня поїду на Всеукраїнські студентські ігри з плавання. Я навчаюся в Одеському політехнічному університеті і входжу до складу збірної команди Одеської області. До речі, у 2005 році ставав переможцем цього турніру. Цього разу, гадаю, що мені також вдасться бути першим, тому що в мене практично немає конкурентів на дистанції 100 метрів.
– Ви плануєте взяти участь у наступних Олімпійських іграх у Пекіні?
– Я дуже на це сподіваюся і вже почав підготовку до завоювання ліцензії. На початку червня планую взяти участь у щорічному комерційному турнірі «Маренострум». Там потрібно показати результат 49,23 секунди, що дає право на одержання ліцензії. Я докладу всіх зусиль для того, щоб знову поїхати на Олімпіаду.
Євген НИЗОВ
