НА СЬОГОДНІ ОБІЦЯНЕ ОГОЛОШЕННЯ ВЕРДИКТУ ЩОДО УКАЗУ ЮЩЕНКА
5 травня – заключний день великотрудної роботи щодо визначення конституційності/неконституційності Указу Президента про призначення позачергових виборів до Верховної Ради. Сьогодні ж, як сказав два тижні тому заступник голови Конституційного суду Валерій Пшеничний, має бути офіційно обнародуване рішення його колег, – інакше «нас звідси попросту винесуть юрби людей, що зібралися під вікнами!..»
Конституційний суд України донедавна можна було віднести швидше до понять віртуальних, ніж до реальних. З жовтня 2005 року він не працював у старому складі, а до недавнього часу не працював і у новому. Понад 8 місяців поспіль! На утримання інституції однак увесь цей час виділяються величезні державні кошти; самі судді КС одержують майже по 6$ тисяч щомісяця. Власне, й до переходу на роботу до цієї установи багатьом з них платили більше, аніж представникам українського середнього класу...
Фраза Пшеничного, відтворена на початку цієї кореспонденції, виявилася пророчою як мінімум наполовину: Президент Ющенко за тиждень до обнародування вердикту КС вирішив... відкликати по черзі двох заступників голови суду. З однаковим формулюванням – «порушення присяги».
Доречно буде згадати й про висловлене раніше припущення Сюзанни Станік – судді-доповідача зі скандальної справи. Дама про своє можливе звільнення проговорилася ледве чи не наступного дня після обнародування СБУ великого фактажу щодо дорогої нерухомості, отриманої Сюзанною Романівною нібито «у якості безоплатного дарунка».
Відкликавши Пшеничного й Станік зі складу КС, Ющенко проте не домігся бажаного «перелому» у настроях суддів. Більшість людей у малинових мантіях – як мінімум 10 з 16, які залишилися після «відкликання» – як і раніше, не схвалюють змісту Указу від 2 квітня. І якщо він справді об'єднаний у триваючому провадженні із Указом від 26 квітня, як про це повідомляють анонімні джерела в КС, сьогоднішнє рішення вже точно не буде «пропрезидентським».
З цього випливає, що намічені на 24 червня позачергові парламентські вибори можуть зірватися. Причиною буде не лише «відставання» у подачі комуністами, соціалістами та Партією регіонів необхідної документації до ЦВК, а й зяючі «діри» у вітчизняному законодавстві. Воно, як з'ясувалося, досить і досить не зовсім недосконале стосовно «позапланових» виборів. Незрозуміло, зокрема, як формувати передвиборні фонди партій, як зареєструвати партійні списки, як заперечити дії ЦВК, якщо вона раптом відмовиться їх реєструвати. Зрештою, як змусити уряд відпустити на проведення виборів кілька сотень мільйонів гривень, – що, власне, й відбувається у даному конкретному випадку...
Уряду ж, зі свого боку, вигідніше проводити дострокові вибори не влітку, а восени, бажано у жовтні – листопаді. Опалювальний сезон ще не розпочнеться, хліб же, навпаки, зібрати встигнуть. На додачу до цього часу усім найважливішим «електоральним прошаркам» видадуть грошові допомоги, а то й піднімуть розміри зарплат/пенсій.
Виходячи із цих міркувань, парламент, офіційно розпущений 2 квітня, цими днями проголосував за рішення щодо проведення дострокових виборів до Ради й одночасно – Глави держави. Саме по собі рішення юридичних наслідків, звичайно, не має. Але як елемент тиску на Ющенка – цілком допускається.
Позавчора Верховна Рада, як й очікувалося, закликала обох звільнених заступників голови КС не підкоритися Ющенку (оскільки його Указ – «неконституційний») і звернутися до суду.
КОМЕНТАР ПОЛІТОЛОГА
Андрій Єрмолаєв, президент Центру соціальних досліджень «Софія» (Київ):
– Звільнені судді Станік та Пшеничний одержали унікальний привід розгорнути судове переслідування... Президента. Вони можуть стати символами правового нігілізму Віктора Андрійовича, що дуже своєрідно трактує Основний Закон. Спершу він видав Указ щодо розпуску парламенту, потім призначив Генпрокурором Святослава Піскуна, тепер ось звільнив від роботи конституційних суддів... Усі три рішення однаковою мірою не кореспондуються із Конституцією. Судячи з усього, «війна» між Президентом та Прем'єром переходить у відкриту фазу. Дно кризи – ще попереду. Лише після того, як станеться щось екстремальне, наші політики зрештою побачать, що вони накоїли в державі, і перейдуть до стадії політичного діалогу й домовленостей.
– Яким міг би бути їх зміст?
– Формат перший: «Наша Україна» повертається до парламенту й формує нові правила спілкування з опозицією. У цих умовах я допускаю навіть зміну формату коаліції, – можливо, ще у Верховній Раді теперішнього скликання.
– Отже, ЦВК, затвердивши «обнуління» передвиборного списку БЮТ й не затвердивши подібного рішення стосовно «Нашої України», діяв в інтересах майбутнього «альянсу» Ющенка – Януковича?
– На мій погляд, у даній ситуації це було б нормальним виходом із тупика. Щоправда, рішення може бути ухвалене не лише Віктором Андрійовичем та Віктором Федоровичем, а ще й парламентськими фракціями; а тут усе не так просто...
Формат другий: Ющенко й опозиція йдуть до кінця. У цих умовах, звичайно, ані про які кулуарні домовленості говорити не доводиться.
P.S. «Наша Україна» має намір судитися із ЦВК через відмову останнього «обнулювати» передвиборний список розпочинаючи із 88-го номера. Відмову Центрвиборчкому мотивовано поданими від імені Партії промисловців та підприємців документами, що свідчать про небажання ПППУ виходити зі складу парламентської фракції. Раніше ПППУ входила до «Нашої України». Наприкінці березня її лідер Анатолій Кінах став міністром економіки в уряді Віктора Януковича, відповідно, 11 депутатів-членів ПППУ приєдналися до коаліції національної єдності. Саме цей перехід і став причиною появи скандального Указу Ющенка від 2 квітня.
