Це засідання постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, сім’ї, материнства і дитинства тривало кілька годин. Незважаючи на гнітючу спеку, депутати скрупульозно, питання за питанням, вивчали ситуацію, робили певні висновки, ухвалювали рішення і рекомендації.
У порядку денному – майже двадцять пунктів, окремі з них потребували деталізації, інформації запрошених керівників і представників управління охорони здоров’я і медицини катастроф облдержадміністрації, інших його управлінь, Державної санітарної епідеміологічної служби Одеської області, кількох профільних відомств.
Під час роботи комісії подумалося, що для такого величезного обсягу роботи чотирьох депутатів все ж малувато. Навіть якщо всі вони професійні лікарі, дуже досвідчені фахівці і відомі організатори лікувальної справи в області – В.В. Степула, О.К. Асмолов, В.Л. Івченко.
Вже після закінчення засідання комісії її голова Людмила Сергіївна Будяк пояснила не без образи:
– На словах всі за підтримку охорони здоров’я, якісного медичного обслуговування населення. Але ось на ділі виходить далеко не так. Навіть візьмімо той факт, що тільки чотири депутати із 120 виявили бажання працювати у цій комісії. Але ми люди з великим стажем роботи в медицині і з запропонованим обсягом роботи справляємося.
Біда в іншому: коли ідеться про фінансування охорони здоров’я, про допомогу окремим лікувальним закладам, то багато хто про це “на хвилинку” забувають. І сьогодні обласний бюджет сформовано таким чином, що дефіцит становить майже 60 відсотків. Це зумовлено ще й тим, що зросли ціни на енергоносії, комунальні послуги, на ліки і допоміжні засоби. Їхня оплата лягає на плечі самих пацієнтів, багато з яких і так обмежені у коштах.
Таке становище не може не непокоїти, і ми використовуємо будь-яку можливість, щоб при кожному новому перерозподілі коштів нагадати про медицину, про її невідкладні потреби.
Вже зараз домагаємося, щоб ситуацію можна було виправити при формуванні обласного бюджету на наступний рік, ретельно слідкуємо за раціональним використанням буквально кожної гривні.
Звичайно, через брак коштів нам не вдається розв’язати деякі проблеми до кінця. Але одне з впевненістю можу сказати: за рік роботи жодне питання, жодне звертання виборців, просто хворих людей не залишається без належної уваги.
Сьогодні існує і поняття “екологія охорони здоров’я”. Це ті інфекційні хвороби, які не минають ні бідних, ні багатих. І треба чітко розуміти, що епідемія туберкульозу, епідемія ВІЛ-СНІДу, сальмонельоз і холера, які може принесли спекотне літо, – все це потребує не лише особливої уваги, але й додаткового фінансування. І тут не треба чекати великої біди. Тоді, як відомо, знаходяться і кошти, і можливості, але зазнані втрати важко повернути.
Ми всі при зустрічах і на прощання бажаємо один одному насамперед міцного здоров’я, але одних щирих щедрих побажань дуже мало. Потрібно вишукувати додаткові кошти для зміцнення матеріальної бази медичних закладів, для поліпшення обслуговування хворого, для закріплення кадрів, особливо на селі.
– При всіх розмовах про безробіття, – продовжує Л.С. Будяк, – ми повинні говорити про дефіцит лікарів багатьох професій. Сьогодні молодий лікар, який провчився 6 років у медуніверситеті та 2-3 роки в ординатурі, одержує на місяць всього 700 гривень. Виходить, що він просто виконує місіонерську роботу і повинен жертвувати багато чим. Тому з набутою професією не розлучаються лише ті, хто має додаткові джерела поповнення сімейного бюджету або у них хтось працює у комерційних організаціях. А просто так лікарю, особливо чоловікові, сім’ю немає на що утримувати.
Проблем, звичайно, залишається багато, і окремі з них не розв’язати без ухвалення відповідних законів. І насамперед про обов’язкове медичне страхування, про збільшення у гідних розмірах зарплати лікарів та інших медичних працівників.
Проте труднощі не позбавляють депутатів оптимізму, готовності працювати на поліпшення медичного обслуговування населення. Про це свідчив і порядок денний цього засідання, і затверджений на ньому план роботи на друге півріччя. Йшлося, як про питання загальнообласного характеру, так і про окремі звертання мешканців та організацій області.
А до кінця року депутати мають намір вивчити і винести свої рішення з 18 питань. Назвемо хоч кілька з них, щоб наочно уявити собі , яку “ношу” звалила на себе ця комісія. Вже у червні буде розглянуто питання про стан роботи з усиновлення і опікування дітей в районах, що проводиться в області. У жовтні – ситуація, яка склалася у системі охорони здоров’я в Ізмаїлі та Ізмаїльському районі і розроблено заходи щодо поліпшення медичної допомоги місцевому населенню
Багато питань пов'язано з життям і здоров’ям дітей, їхньому оздоровленню у літній час, наданням їм соціально-медичних послуг. Чимало і таких, що передбачають контроль за ходом виконання ухвалених раніше рішень сесій облради або самою комісією.
– Ми всім все детально пояснюємо, переконуємо, – говорить Людмила Сергіївна, – іноді це відбувається у жорсткій формі, не обходиться і без гострих конфліктів. Але якщо при цьому ми одержуємо бажаний результат, то вважаємо такі явища нормальною робочою ситуацією. Я не люблю людей поступливих. Я не люблю людей, які прогинаються і у всьому погоджуються. Якщо ми сюди прийшли, ми повинні відстоювати права тих людей, які нас обрали.
Депутати цієї комісії – люди дуже і дуже зайняті, тому вони сповідують своєрідний принцип: “Папір почекає, а хворий – ніколи”. Але, з іншого боку, добре розуміють, що за кожним “папером” стоїть конкретна людина зі своїми теж невідкладними проблемами. Тому все ж таки збираються на засідання дружно і у повному складі. А ще виручає і злагоджена робота з багатьма службами охорони здоров’я, санітарного обслуговування, тими, хто займається дитячою безпритульністю з неблагополучними сім’ями. Вони знаходять там своїх однодумців, які готові спільно розв'язувати невідкладні проблеми, що стосуються життя і здоров’я кожної людини.
