Що таке річниця? У порівнянні з вічністю це всього лише мить. Але людина за рік може багато чого встигнути. А якщо мова йде про діяльність обласної ради, то тут саме час підбити попередні підсумки.
Яким був перший рік роботи для Одеської облради і його керівництва? Про це ми розмовляли з головою облради Миколою СКОРИКОМ.
– Миколо Леонідовичу, минув рік відтоді, як обласна рада почала роботу у своєму нинішньому складі і на чолі з Вами. Нам би хотілося відійти від традиційного запитання про підсумки року і попросити Вас згадати про найважче (у юридичному, політичному або морально-етичному плані) і найважливіше рішення, яке було ухвалено облрадою, а отже, і Вами особисто.
– Для мене важливим було рішення погодитися на пропозицію моїх колег за виборчим списком, зараз уже за фракцією Партії регіонів в обласній раді, очолити обласну раду. Це було справді важке рішення. Можу відверто Вам сказати, що я багато думав над цим питанням особисто, радився з колегами-однопартійцями, керівництвом партії і зі своїми колегами по роботі. Я досить тривалий час працював у банківській сфері, і мені подобається ця робота. Я усвідомлював, що якщо погоджуся керувати обласною радою, це буде вже зовсім нова сторінка в моєму житті. Було розуміння й міри відповідальності, що лежить на цій посадовій особі. Голова обласної ради зобов'язаний об'єднати представників усіх політичних сил, представлених у раді для вирішення насамперед тих питань, що сьогодні хвилюють наших громадян. Це питання життєдіяльності, забезпечення теплом, електрикою, газом, комунальними послугами, питання розвитку соціальної сфери на селі, розвитку культури нашого багатонаціонального краю, питання політичної структуризації суспільства і багато чого іншого. З другого боку, я також розумів свою відповідальність пть п тими людьми, які рекомендували мене очолити обласну раду. Виходить, вони мені довіряли, хотіли бачити в мені лідера, людину, здатну об'єднати представників різних політичних сил. Були певні складнощі і на початку нашої роботи, пов'язані з організаційними моментами утворення ради як органу місцевого самоврядування, зокрема й труднощі щодо проведення першої сесії. Сьогодні діяльність обласної ради показує, що ми намагаємося максимально використовувати свої можливості і виконувати ті обіцянки, що давали в період передвиборної кампанії нашим виборцям.
– Чи існують, на Ваш погляд, якісь особливості, завдяки яким робота нинішнього складу облради відрізняється від роботи попереднього її складу? Яку особливість її роботи Ви вважаєте найбільш характерною?
– Я б відзначив дві найбільш характерні особливості. По-перше, змінився кількісний склад обласної ради. У раді минулого скликання було 99 депутатів, обраних за мажоритарною системою, у складі нинішньої ради – 120 депутатів, що обиралися на пропорційній основі, тобто за результатами голосування за ті чи інші політичні сили. Друга особливість – у складі обласної ради минулого скликання було 11 постійних комісій з різних напрямів діяльності, у сьогоднішній обласній раді – 22 постійні комісії. Але не можна сказати, що створення більшої кількості комісій викликано збільшенням чисельного складу депутатського корпусу. Це пов'язано насамперед з необхідністю більш точного і чіткого розподілу напрямів діяльності депутатських комісій, для того, щоб комісія, скажімо, по культурі займалася саме цими питаннями, а не одержувала в навантаження якусь іншу галузь, наприклад, розвиток туризму чи щось подібне. Таке розмежування дозволило нам, насамперед, сконцентрувати в цих комісіях депутатів, кожний з яких має певний досвід роботи в конкретному виді діяльності: управлінській сфері, сфері освіти, охорони здоров'я, культури, у сфері майнових відносин чи у сфері юридичної практики і так далі. Таким чином, мені здається, нам вдалося сформувати досить компетентні, кваліфіковані постійні комісії з їхнім складом. І тепер ми відчуваємо, що ці комісії працюють постійно, а не від сесії до сесії. Я знаю від своїх колег, представлених в обласній раді, які вже не одне скликання є депутатами, що раніше постійні комісії, як правило, засідали напередодні сесії і розглядали тільки питання, що виносилися на порядок денний сесії. Зараз кожна комісія має свій план роботи з визначених видів діяльності, і не тільки вивчає питання, пропоновані на сесійний розгляд, а займається поточними про проами, що потребують уваги й участі депутатського корпусу. Це справді дуже важливо.
– Сільрада – та ланка народовладдя, яка перебуває найближче до сільського мешканця, але яка зіштовхується зараз із безліччю фінансових, юридичних та інших проблем. Якою Ви бачите долю сільради як інституту влади, і чи не час подумати про її реорганізацію, про внесення законодавчих змін у положення про сільську раду?
– Чесно кажучи, справді потрібно багато чого змінювати в роботі сільських рад, що вважаються ніби низовими ланками органів місцевого самоврядування. Хоча за Конституцією у нас всі ради є незалежними, і немає чіткого підпорядкування, скажімо, сільських рад міським або районним, тих, у свою чергу, – обласним радам, а обласних – Верховній Раді. Такої ієрархії у нас немає. І це правильно, тому що кожна рада різного рівня має ті повноваження, що виписані в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні». З іншого боку, ми справді відчуваємо прогалини, знаємо ці прогалини в діяльності сільських рад, оскільки ті повноваження, якими наділяються сільські ради, коло обов'язків, що вони повинні виконувати, і завдання, що стають перед ними, повинні кореспондуватися і підкріплюватися відповідною матеріальною й фінансово-економічною базою. На жаль, тут саме й існує розрив. Тому, щоб підняти роль і значимість рад того рівня, що перебуває найближче до села, його мешканців, до територіальної громади, якраз потрібно здійснити перегляд формування фінансово-економічної бази цієї ради. В зв'язку з цим ми сподіваємося, що поряд із реалізацією конституційної реформи в частині визначення повноважень органів влади, створення виконавчих органів у системі районних і обласних рад, паралельно будуть вноситися відповідні зміни в Бюджетний і Податковий кодекси. Тоді в ради з'явиться можливість виконувати задекларовані, точніше, виписані в законодавстві функції й повноваження, і можна буде говорити про підвищення вимогливості населення до представників влади щодо виконання покладених на них законом функцій.
– «ОВ» не раз писали про ефективність роботи постійних комісій облради. І все ж таки, на Ваш погляд, що ще треба зробити, щоб їх діяльність була якнайбільше наближена до проблем виборців?
– Ми вже такі кроки зробили. Вони по-різному оцінюються політичними силами, представленими в обласній раді, зокрема й опонентами більшості. Мова йде про повноваження обласної ради. Я нагадаю, що в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» викладені повноваження або коло обов'язків обласної ради. Зокрема, у 43-й статті Закону виписано перелік питань або завдання, які розглядаються в сесійному варіанті, тобто, за участі всього депутатського корпусу, і за ними ухвалюються відповідні рішення. І є 44-та стаття – це перелік повноважень, що рада делегує виконавчій владі, якою на рівні області є обласна державна адміністрація. З огляду на постулат 5-ої статті Конституції України про те, що єдиним джерелом влади є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади й органи місцевого самоврядування, ми як орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад області, вважали за необхідне повернутися до безпосереднього виконання обласною радою і цих повноважень. Інша справа, що ці повноваження, записані в іншому Законі – «Про місцеві державні адміністрації», де ці функції є безпосередніми функціями органів виконавчої влади. І тут немає жодних суперечностей. Тому що ми поставили за мету не перекладати відповідальність і виконання завдань, делегуючи ці повноваження виконавчій владі, а прийняли рішення про те, що обласна рада безпосередньо також буде брати участь у виконанні цих повноважень. Яким чином ми будемо це робити? Насамперед, шляхом розгляду цих питань безпосередньо управліннями й відділами апарату облради, на засіданнях постійних комісій, шляхом координації дій з органами виконавчої влади (маються на увазі управління і відділи обласної державної адміністрації), беручи до уваги думку депутатського корпусу. Для того, щоб рішення були максимально вивіреними, максимально комплексними, максимально економічно й фінансово обґрунтованими. І щоб вони справді відбивали напрями й механізми вирішення тих проблем, що характерні для нашого регіону в цілому і його територіальних утворень окремо.
– Публікація інтерв'ю з Вами так чи інакше буде сприйнята як своєрідний звіт перед виборцями. Назвіть хоча б кілька найбільш переконливих рішень і заходів, що яскраво відображають заклопотаність депутатського корпусу нинішнім станом справ в області і турботу про її жителів.
– За великим рахунком, всі ті рішення, що прийняті обласною радою цього скликання з травня 2006 року до цього часу переважною більшістю, практично відображують питання економічного, соціального, фінансового характеру, спрямовані саме на використання потенціалу Одеської області на потреби населення. Основні, найбільш серйозні документи, якими керується обласна рада і у принципі всі органи влади в Одеській області, це – Обласний бюджет на 2007 рік і Програма економічного й соціально-культурного розвитку. Поряд з ними можу назвати ще і такий документ, як Стратегія економічного й соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року. Вона розроблена обласною адміністрацією за участю депутатського корпусу, постійних комісій, була винесена на розгляд сесії й одержала схвалення обласної ради. Це багатопланові документи. Вони визначають напрями діяльності й органів виконавчої влади, й органів місцевого самоврядування області (не тільки обласного рівня) у розв'язанні проблем соціально-економічного характеру. Це проблеми, що хвилюють людей. Це дороги, це газифікація населених пунктів, це вирішення соціальних питань, насамперед підтримки тих прошарків населення, що є вразливими в соціальному плані. І повинен зауважити, що саме при вирішенні цих питань, що не мають політичного аспекту, практично весь склад обласної ради є монолітним. Якщо підняти всі протоколи сесійних засідань, то ми можемо побачити, що за участю в роботі сесії 105 – 110 депутатів (кілька депутатів із загального складу звичайно відсутні з різних причин), як правило, рішення такого характеру приймаються переважною більшістю в 97 – 100 голосів. Дуже важливим є те, що обласна рада приймала важливі, на мій погляд, рішення, пов'язані з використанням майна і тих об'єктів спільної власності територіальних громад, якими керує обласна рада. Тут ми спробували максимально проаналізувати ситуацію і виробити комплекс заходів для раціонального й ефективного використання цього майна. За попередніми результатами таких дій можу сказати, що за минулий період поточного року надходження в бюджет від податку на прибуток підприємств, що перебувають у власності територіальної громади області, збільшилися у два рази. Надходження від оренди майна, що здається іншим суб'єктам господарювання, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшилися в 1,6 раза. І в нас є впевненість, що до кінця року ці цифри будуть значно перекриті.
– Протягом найближчих двох років Ви будете головою ради єврорегіону «Нижній Дунай», із чим ми Вас від імені всіх наших читачів вітаємо. Якщо забути про питання престижу, у чому сенс, у чому глибинний інтерес входження Одещини до складу цього єврорегіону, що воно нам обіцяє?
– До Одещини вдруге за час існування єврорегіону «Нижній Дунай» переходить право головування в його раді. Справді, на останньому засіданні, яке відбулося в румунському місті Тулча, це право знову перейшло до Одеської області. І я вдячний своїм колегам із регіонів і Молдови, і Румунії за довіру, що вони висловили мені, обравши головою ради єврорегіону. Хочу відзначити, що останні два роки така впливова європейська інституція, як єврорегіон «Нижній Дунай», дещо послабила свою активність у силу різних причин політичного характеру. Ці причини пов'язані і з виборами Президента України, приходом до влади нової команди і кадровими змінами, що відбулися в регіонах, зокрема в Одеській області і її районах. Негативно вплинули на діяльність єврорегіону «Нижній Дунай» також деякі питання майже аналогічного характеру, тобто пов'язані з адміністративними змінами і виборчими процесами у наших сусідусід членів регіону. І здається, що зараз у нас є можливість значно активізувати цю діяльність з врахуванням декількох обставин. По-перше, Одеса завжди була лідером у просуванні ідеології і конкретних кроків, пов'язаних із регіональним розвитком. І цей темп ми не повинні втрачати. Це престижно, це потрібно, це корисно насамперед населенню, нашим людям. По-друге, варто сказати, що чотири комісії із семи за направленнями у раді єврорегіону очолюють представники Одеської області. Це говорить і про нашу відповідальність, і про довіру наших колег до професіоналізму й вміння наших людей вирішувати певні проблеми в різних сферах діяльності. Ми також враховуємо ту обставину, що з поточного року Румунія є членом Євросоюзу. Це відкриває безпосередньо перед регіонами Румунії, що входять до складу єврорегіону «Нижній Дунай», перспективи одержання певних фінансових ресурсів, у тому числі на виконання спільних з українською стороною проектів насамперед у галузі прикордонної співпраці, прикордонної торгівлі, міжрегіональної співпраці з використанням коштів Євросоюзу. Тому є реальна можливість розробки проектів, що можуть бути реалізовані за участю і наших партнерів щодо єврорегіону, і за участю фінансових можливостей Євросоюзу безпосередньо. І ми повинні скористатися цією можливістю.
В даний час працівники апарату обласної ради і постійні комісії розробляють комплекс заходів щодо активізації діяльності єврорегіону «Нижній Дунай», і я впевнений, що такі кроки будуть підтримані нашими партнерами.
– Ви часто відвідуєте райони області, зустрічаєтеся з простими людьми, нашими виборцями. Що Вас після цих поїздок тішить, а що засмучує?
– На жаль, приводів для прикрощів справді досить. Це і неупорядкованість багатьох наших населених пунктів, насамперед невеликих сіл, і питання повної зайнятості населення, найчастіше відсутність надійного водопостачання, газопостачання, розбиті (чи зруйновані) дороги і так далі. І нам (органам місцевого самоврядування, виконавчої влади) потрібно зробити дуже багато чого і зі стійкою позитивною динамікою щодо виправлення становища. І вже зараз, у поточному році, ми реалізуємо цілий комплекс заходів для розв'язання соціально-економічних проблем у регіоні. Для прикладу, тільки для проведення будівельних і ремонтних робіт, насамперед, по об'єктах соціальної сфери, обсяг державних капітальних вкладень і коштів обласного бюджету розвитку збільшено, у порівнянні з минулим роком, майже в три рази. І в нас є намір і надалі зберегти таку динаміку.
А радують мене насамперед люди, їх небайдужість і до політичних, і до економічних, і до суспільних подій у нашій державі, області, у кожнім районі й місті. Отже, ми не повинні обманути їхні надії.
