Освіта вище за книжку немає нічого

В Одесі відбувся форум «Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі»

Напередодні його проведення одному з ініціаторів і організаторів, ректору Одеського національного політехнічного університету Валерію Павловичу Малахову на прес-конференції було поставлено підступне запитання: чи можна зібрати відповідальних людей, обговорити причини книжкового голоду в українських вузах і реально рухатися до європейської системи вищої освіти, коли «нагорі», в українській політиці, «штормить»?

– Можна і потрібно, – відповів ректор. – 139 авторів навчальної літератури і 40 українських видавців подали на конкурс форуму 456 своїх нових книжок. Заявлено 83 доповіді. Йдеться про найважливішу державну проблему – як нам виховувати гідну зміну фахівців для всіх галузей народного господарства... Фактично – як підняти Україну до рівня високорозвинених країн. Недарма на всіх документах форуму є ключові слова: «Вище освіта – міцніша держава!»

Під час його проведення в залі Палацу культури і аудиторіях ОНПУ стало зрозуміло, що серйозні, відповідальні люди займаються тут набагато важливішою справою, ніж там, «нагорі». Дай Боже, щоб у рамки інформаційної лаконічності вдалося вмістити найбільш наболілі проблеми і ухвалені рішення.

Отже, що болить? Українська книжка взагалі і навчальна зокрема поки що не розглядаються законодавчою і виконавчою владою, як показник і фактор розвитку держави. Наші автори і видавці позбавлені правової і матеріальної підтримки. За всі роки існування незалежної України не вдалося вийти з тотального дефіциту підручників для вищої школи – і це негативно впливає на рівень підготовки наших фахівців.

У Міністерстві освіти і науки не стурбовані об'єктивною картиною забезпечення вузів навчальною літературою. Немає належного контакту і з видавцями. Існуючі правила та умови придбання книжок за бюджетні кошти фактично несправедливі саме для українських видавців. Установлені Кабміном ставки орендної плати для підприємств книжкової торгівлі дискримінаційні. Вони б'ють по вітчизняному інтелектуальному продукту, призводять до зменшення обсягів українського книговидання.

Чи можна виправити ситуацію? Розпочати треба зі створення постійно діючої громадської ради, яка об'єднає Міністерство освіти і науки, нашу Академію педагогічних наук, авторський актив і Українську асоціацію видавців і книгорозповсюджувачів. Тільки разом можна розв’язати величезний комплекс проблем. Йдеться про законодавчу підтримку української книжки, як інтелектуального продукту і предмету матеріального виробництва, про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», скасування закритих тендерних процедур щодо вітчизняної книжки взагалі і підручників зокрема. Потрібно розв’язати проблему і кредитування видавців за зниженою ставкою Нацбанку з визнанням книжкової продукції як застави, а також жорсткого контролю і покарання винних у порушенні авторських і видавничих прав.

При цьому Міністерству освіти і науки необхідно забезпечити компетентну, прозору, очищену від суб'єктивізму роботу з присвоєння навчальним книжкам оцінок і грифів. Потрібно постійно відслідковувати і поповнювати фонди вузівських бібліотек у єдиній інформаційній системі «Університетська книжка».

Зрозуміло, що реклама вітчизняної навчальної книжки повинна бути визнана соціальною!

Що стосується регіонального рівня, то потрібно берегти існуючі видавництва і книжкові магазини. Виділяти їм необхідні додаткові площі для розвитку видавничої і книготорговельної справи. Заохочувати спонсорську і меценатську допомогу бібліотекам вузів для придбання книжок. У самих вузах – створювати сприятливі творчі і матеріальні умови для написання новітньої навчальної літератури і забезпечення нею нашого студентства.

Всі матеріали форуму вже видано в Одесі. А ось цікава подробиця з вуст організаторів – заступника ректора ОНПУ, професора Олега Миколайовича Цабієва і директора університетського видавництва «Наука і техніка» Віктора Агасовича Халікяна. Виявляється, при проведенні конкурсу нових українських підручників до журі телефонували багато солідних людей: мовляв, просимо звернути увагу на таку-то нову книжку! Клопотання виявилися зайвими. Всі гідні нові книжки одержали визнання і дипломи форуму. Імена понад 100 авторів, назви написаних ними підручників публікуються у галузевих наукових виданнях.

Про конкурсні результати найкращих вузівських видавництв можна сказати таке: «Львівська політехніка» і «Юрінком» одержали по 6 дипломів; «Бахва» – 5 дипломів; «Вища школа», «Знання», «Наука і техніка» – по 4 дипломи.

Так, при наших талантах і потенційних можливостях з гарвардами і оксфордами змагатися треба, а не «пасти задніх».

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті