РОБОЧІ ПОЇЗДКИ ГОЛОВИ ОБЛРАДИ
В ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ САРАТСЬКОГО РАЙОНУ
Наприкінці минулого тижня голова облради Микола Скорик відвідав Саратський район з одноденним робочим візитом. Він розпочався в «знаменитому» Пасічному, а завершився в Зорі. При цьому велику частину часу було витрачено на проведення виїзної наради й особистого прийому громадян у селищі Сараті.
Якщо визначити тезисно головну мету насиченої програми робочої поїздки Миколи Скорика, то її можна сформулювати такою фразою: «Що, як і наскільки успішно робиться в Саратському районі для простих людей?»
Відвідування віддаленого Пасічного, розташованого на території Тарутинського району за кілометр від умовного кордону із Саратським, стало стартовим пунктом програми. Наша газета вже повідомляла докладно про проблему цього села. Адміністративно Пасічне входить і обслуговується у Саратському районі, територіально належить Тарутинському. Однак найскладніше питання полягає в конфлікті, який склався навколо земель колишнього військового полігону, які сьогодні передані до складу земель запасу Веселодолинської сільради Тарутинського району. До нинішнього часу жителі Пасічного, серед яких значна частина колишніх працівників військового радгоспу «Чорноморський» (171 чол), так і не одержали земельні паї й ділянки для ведення особистого підсобного господарства.
З причини цілковитого економічного руйнування військового радгоспу «Чорноморський» люди, які залишились без роботи, почали залишати село. А напівзруйноване Пасічне поступово вимирає. При офіційній реєстрації 428 жителів, сьогодні тут фактично мешкає менше 80 чоловік, 53 із них діти.
Близько півтора десятка жителів, в основному, жінки, які залишилися тут, зустріли Миколу Скорика біля раніше помпезного будинку сільського клубу.
– Ми раніше жили так, що нам усі навколо заздрили, – розповідає голові облради в.о. директора «Чорноморський» Валентина Дмитрівна Лук'янчук. – Тарутинці обіцяють, що вирішать усі земельні питання на нашу користь. Але поки що ми як страждали, так і страждаємо.
– Багато років «Чорноморський» успішно виконував продовольче замовлення Міністерства оборони. І був за доходами у числі перших по Саратському району, – доповнює її інша робітниця «Чорноморського». – Сьогодні при банкрутстві радгоспу і цілковитій безвиході нас продовжують тримати у відомчій залежності Міноборони, не переводячи до АПК. Відповідно, не вирішуються й інші проблеми.
Голова облради Микола Скорик виявився першим серед керівників обласного керівництва, хто за багато років особисто прибув до знедоленого Пасічного і поговорив із жителями про їхні потреби. Тому кожне його слово про перспективи врегулювання тривалої територіальної суперечки жінки сприймали буквально як керівництво до дії.
Микола Леонідович ознайомився з інфраструктурою села. Проїхавши безлюдними вулицями до будинків, де розташована школа (6 учнів) і дитячий садок (9 дошкільників), переконався особисто: зустріти в Пасічному звичайного перехожого – велика рідкість. Враження від відвідування висловив коротко:
– Чудова природа, красиві, нормальні люди, але все інше нагадує кадри чорнобильських хронік із покинутими будинками.
По прибуттю до Сарати в будинку райради під керівництвом Миколи Скорика відбулася нарада з питань ефективного використання земель колишнього Тарутинського полігону з урахуванням інтересів жителів Пасічного. Відкриваючи її, Микола Леонідович підкреслив:
– Беручи до уваги проведення аналогічної виїзної наради ОДА й засідання створеної спеціальної робочої групи, розглядані питання потребують більш чіткого формулювання всіма сторонами. Я б хотів, – доповнив Микола Скорик, – щоб ми вийшли з цьєї зали з чітким розумінням календарного плану щодо виконання цілей для розв'язання даної проблеми.
Після виступів голови Саратської райради Костянтина Бочевара, голови Саратської РДА Анатолія Негодяєва, голови Тарутинської райради Георгія Топала, голови Тарутинської РДА Івана Кюссе, начальника відділу Одеського обласного Головного управління земельних ресурсів Євгена Смоленського і його заступника Євгена Берднікова зійшлися на пропозиції з боку тарутинської влади зустрітися і додатково обговорити шляхи розв'язання проблеми у форматі керівників обох районів, без залучення обласних чиновників. Головне, на нараді відкориговано план-графік заходів, необхідних для врегулювання ситуації з конкретними термінами і відповідальними особами, а також взято курс на цілковите вирішення питань до кінця поточного року.
На особистому прийомі Микола Скорик вислухав всіх 10 громадян Саратського району, які записалися. Багато питань, що хвилюють людей, повторювалися: це – будівництво й ремонт доріг, поліпшення маршрутного руху по району, житлові й екологічні проблеми, пов'язані з головною й однойменною із селищем річкою Саратою.
Побував голова облради й у новому Саратському районному Будинку культури, створеному на базі кінотеатру «Ювілейний» із числом місць у глядачевій залі – 425. Половину робіт під час реконструкції кінотеатру вдалося виконати за рахунок обласних коштів, виділених у минулому і поточному роках. Голова облради оцінив пишноту «одягу сцени» і міцність оновлених дошок на сценічних підмостках і в глядачевій залі.
– Клуб практично закінчено, – сказав Микола Скорик, – цей об'єкт фінансувався з районного й обласного бюджетів. Для завершення залишилося ухвалити тендерне рішення щодо закупівлі крісел. Сподіваюся, що найближчим часом відбудеться урочисте відкриття районного Будинку культури, і ми, знаючи, як славиться талантами Саратський район, зможемо подивитися гарну концертну програму.
Відповідаючи на короткій прес-конференції для обласних і місцевих ЗМІ, Микола Скорик повернувся до основних складнощів району:
– Момент, пов'язаний з тим, що територіальні суперечки всередині такого адміністративно-територіального утворення як Одеська область виникли між двома районами, виявився досить дивним. Однак проблему можна вирішити, важливо лише визначитися з шляхами її розв'язання. Підбиваючи підсумки наради щодо Тарутинського полігону, відзначу, що в його процесі намічені конструктивні позиції за пропозицією керівництва Тарутинського району, є ділові пропозиції із Саратського. Вирішення даного питання для жителів села Пасічного в нормальному, справедливому і легітимному руслі вважаю цілком реальним до кінця поточного року. Для того, щоб питання успішно вирішувалися, ними потрібно займатися. На жаль, у даному випадку доводиться підштовхувати. Однак на прикладі сьогоднішньої наради ми переконалися, як для представників різних політичних сил, які брали участь у нараді і обіймають різні посади, першочерговим постало питання їхніх професійних обов'язків, що вони повинні виконувати для вирішення проблем простих людей.
На запитання власкора газети «ОВ» про проблему водозабезпечення й розчищення русел річок району Микола Скорик відповів:
– Однією із найгостріших проблем для жителів Саратського району є водозабезпечення. Сарата – практично центр півдня Одеської області, на однаковій відстані від Дунаю й Дністра. І при цьому немає нормального водоводу від жодної з цих водних артерій. Район живиться артезіанськими водами, іх з труднощами добувають з великих глибин. Та й якість води залишає бажати кращого. Складне питання водопостачання, до того ж досить витратне. Але це питання стратегічного розвитку Бессарабії.
У напрямі усунення помилок, допущених внаслідок грубого втручання в природу, у рамках області існують програми відновлення природного середовища. Проблема очищення русла річки Сарати вписується в цю концепцію. У позаминулому і минулому роках гроші на очищення русел виділялися. І в поточному році облрадою з цією метою також виділено 300 тисяч гривень. Однак потреби району в цьому плані набагато більші. Це питання детально обговорювалося з головою райради Костянтином Бочеваром, і якщо в майбутньому році нам вдасться передбачити в обласному бюджеті близько 600 тисяч гривень, то, на думку фахівців і керівництва району, цього виявиться досить, щоб річка, як природний об'єкт, стала на шлях самовідновлення. Але головний поштовх для цього повинні дати їй ми.
Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», Саратський район
ПОСУХА НЕ ЛИШЕ НА ПОЛЯХ – РОЗДІЛЬНА ТЕЖ БЕЗ ВОДИ
Минулого понеділка відбулася чергова робоча поїздка голови Одеської обласної ради Миколи Скорика. Цього разу до Роздільнянського району. І ось чому: по-перше, його цікавив стан сільськогосподарських підприємств у непростий період посухи. По-друге, голову облради в дорогу покликала драматична ситуація, що склалася із водопостачанням переважної більшості мешканців райцентру...
По дорозі до Роздільної М. Скорик відвідав поля СТОВ «ІВА», де провадиться збирання зернових. Тут він зустрівся із директором підприємства Іваном Васильовичем Злим та обговорив з ним види на врожай нинішнього року, а також проблему погашення кредитів.
Іван Васильович, розповідаючи про справи господарства, не приховував скарг на посуху. Вона зробила свою «чорну» справу. На полях, що вистояли в спеку, на його думку, буде зібрано не більше 20 центнерів з гектара зернових. Цього ледве вистачить на посівний матеріал під урожай майбутнього року.
– Що ж стосується кредитів, то я їх можу погасити хоч завтра, пустивши під ніж поголів'я великої рогатої худоби, – заявив І. Злий. – А що потім робити? За один рік поголів'я не відновиш.
Порадившись, обидва керівники – і області, й сільськогосподарського підприємства – дійшли висновку, що необхідно шукати не настільки радикальний шлях. Найімовірніше, доведеться брати нові кредити, щоб погасити старі. З надією, що майбутній рік буде більш прихильним до вітчизняного сільгоспвиробника.
Не краще і в інших господарствах району. За даними управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, із 12 тисяч гектарів озимого ячменю збереглося 9. Середня врожайність 16,8 – 18 центнерів з гектара. Озимої пшениці також недорахувалися близько 3 тисяч гектарів, а врожайність не перевищує 18 центнерів з га.
Правда, є низка підприємств, серед них СТОВ «Обрій», які працюють за новими технологіями і де, незважаючи на посуху, збирають у середньому по 25 – 28 центнерів зерна з гектара. Чи не в цьому вихід для всіх аграріїв Одещини – переходити на передові технології й нові сорти сільськогосподарських культур?
Передбачалося, що в Роздільній М.Л. Скорик познайомиться із роботою навчально-виховного комплексу школи-гімназії № 1, районного Будинку культури та дитячо-юнацької спортивної школи. У кожного із цих об'єктів свої проблеми, які так чи інакше потрібно вирішувати. Однак усе вийшло не так, як планувалося. Біля школи-гімназії № 1 голову обласної ради зустріли близько 30 – 40 мешканців-роздільнянців, переважно представниці слабкої статі та пенсіонери.
Як з'ясувалося, до цього мітингового кроку їх підштовхнула кричуща нерозпорядливість або навіть злочинна недбалість місцевої влади. Поміркуйте самі: ось вже понад два місяці практично переважна частина міста не має змоги користуватися водопроводом. Прісну воду люди змушені купувати у магазині, на ній же готувати їжу...
Із наелектризованими до краю людьми розмовляти було не так просто. Хтось на підвищених тонах лаяв нинішнє районне та міське начальство, хвалив попереднє. Хтось лаяв і перших, і других. Ще хтось висунув ультиматум: мовляв, якщо найближчим часом не забезпечать городян прісною водою, змушені будемо перекрити залізничну магістраль... Проблема водопостачання звідси перетекла й стала головною темою на прийомі громадян у райраді.
Після нього відбулася прес-конференція голови обласної ради М. Скорика, де він, зокрема, відзначив, що ситуація із водопостачанням у Роздільній накопичувалася роками. Місто будувалося, розширювалося, але ніхто не думав про інженерні мережі, зокрема про водопровід, каналізацію... Місцеві органи влади, по суті справи, самоусунулися від вирішення проблеми, що утворилася, пустивши усе на самоплив. Це стосується і мера міста Бориса Киндюка, й голови райради Ігоря Сікачина, і голови райдержадміністрації Надирбега Мамедова, який, до речі, у цей тяжкий час пішов у відпустку.
Тому, підкреслив Микола Леонідович, у критичній ситуації, що склалася, і мови не може бути щодо розв’язання якихось інших соціальних проблем, окрім проблеми водопостачання городян. На першому етапі вона буде вирішуватися шляхом підвезення води та роздачі її городянам.
Другим етапом буде виділення місту Роздільній субвенції у розмірі 2,5 мільйона гривень із державного бюджету. Ці кошти необхідно буде спрямувати на ремонт та відновлення водонапірної станції й водопроводу.
У цілому ж, за словами М.Л. Скорика, на цілковите розв’язання проблеми водопостачання та водовідведення у місті Роздільній знадобиться понад 10 мільйонів гривень. Їх на цей час немає. Тому необхідно радитися із обласною державною адміністрацією, іншими вищими органами виконавчої влади, як цю проблему розв’язати. Адже за нею – доля міста.
Р.S. За підсумками робочої поїздки до Роздільнянського району голови обласної ради М. Скорика відбулася нарада начальників профільних управлінь облдержадміністрації і голів постійних комісій облради. На ній обговорювалися і затверджувалися першочергові заходи щодо забезпечення населення міста Роздільної прісною водою.
Анатолій МИХАЙЛЕНКО, «Одеські вісті»
