До чого ж у нас винахідливий і ощадливий народ! Пам’ятаєте, як сатирик Михайло Задорнов дивувався: «Це ж треба вигадати – цибулю зберігати у колготках!». А нещодавно по телебаченню сюжет бачила. Дивак будинок спорудив. Замість цегли скляні пляшки використав. Навіть експерти цю ідею високо оцінили. Наші одеські умільці теж на всі руки майстри. Дійшла до такого висновку, побувавши у кількох селах області. Спочатку ніяк не могла зрозуміти, для чого господарі надрізані пластмасові пляшки до хвірток прикріплюють. Невже дощову воду таким чином збирають? Аж і ні. Їхнє функціональне призначення полягало в одержанні поштової кореспонденції. Іншими словами, це новомодна поштова скринька.
Ну то й що, що будь-який перехожий може взяти передплачену вами газетку? Як було, наприклад, у громадянки Р. Панасюк із села Ясенового Любашівського району. Прихопив хтось її улюблений “Нострадамус” та тільки його й бачили. Скринька у неї, щоправда, не з пляшки, але така ж ненадійна і доступна будь-кому. З такою проблемою зіткнулася і Валентина Проскуріна (113-те відділення зв’язку м. Одеси), яка мешкає по вул. Люстдорфська дорога, 105. У неї десь загубилося повідомлення про грошовий переказ. Коли керівництво центру поштового зв’язку № 5 почало розбиратися з її скаргою на несумлінну роботу листонош, з’ясувалося, що і її поштова скринька перебуває у неналежному стані. Ось і порекомендували працівники пошти добродійкам Панасюк та Проскуріній відремонтувати або замінити поштові скриньки.
Втім, немає такого дня, щоб пошта не відсилала подібні листи на десятки адрес. У центрах поштового зв'язку навіть спеціальні зразки таких листів розроблено. А що робити, якщо сьогодні поштові скриньки стали притчею в язицех?
Проблема не тільки не розв’язується, а погіршується з кожним роком. То під час ремонту комунальники забувають зняті поштові секції у під'їздах установити. То самі мешканці знімають старі поштові скриньки, щоб не псувати ними естетичний вигляд під'їздів, як було, наприклад, в Одесі по проспекту Глушка, будинок № 17. Один з мешканців Руслан Васильович Васильєв з цього приводу навіть скаргу до Міністерства транспорту і зв'язку написав. Ось, мовляв, як погано працюють листоноші 104-го відділення зв'язку. А їхньої провини і не було.
З проблемою доставляння пошти стикаються і новосели. Будівельники «забувають» установлювати поштові скриньки. І якщо в Одесі це питання ще якось розв’язується (за домовленістю Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошти» з районними адміністраціями державні приймальні комісії при здаванні будинку в експлуатацію окремим пунктом пропонують власникам установлювати поштові скриньки), то в області новосели з проблемою поштових скриньок стикаються постійно. Є й інша сторона медалі. Часто листоношам «забувають» повідомляти коди доступу до під'їздів, а то і просто не дають ключі від кодових замків.
А вже у якому жахливому стані перебуває більшість поштових скриньок і описувати не треба. Всі знають. Як повідомили у відділі технології Одеської дирекції «Укрпошти», у багатоповерхових будинках Одеської області 69 відсотків поштових скриньок потребують ремонту або заміни. В цілому по області необхідно встановити ще 84 тисячі поштових скриньок. Звичайно, все це збереженості поштових відправлень ніяк не сприяє. Але ж таємниця листування охороняється самою Конституцією, як і таємниця особистого і сімейного життя кожного громадянина. Це конституційне право реалізоване може бути лише одним чином: доставлянням кореспонденції, як кажуть, з рук в руки. Або – у поштову скриньку, де вона відносно захищена від цікавих очей і хуліганських дій. Навіть незважаючи на безліч альтернативних способів обміну інформацією (телефон, «електронка» тощо) звичайні поштові відправлення досі залишаються важливою складовою системи зв'язку. А про цінність особистої пошти громадян говорити, мабуть, багато не треба: поштою ми одержуємо радісні і скорботні повідомлення від рідних, переправляємо юридичні і фінансові документи, шлемо запрошення на весілля тощо.
Проте, в реальності збереження поштових відправлень гарантувати не можна. Без згоди і відома мешканців сьогодні до їхніх поштових скриньок вкидаються тонни рекламних проспектів, оголошень, релігійної літератури, пропозицій фірм нерухомості та інше. А вже під час виборів скриньки перетворюються у поросят, що переїли і які ось-ось готові луснути.
То хто ж все-таки відповідає за поштові скриньки? Звернімося до правових основ. Можна послатися на «Інструкцію з технічного утримання і розвитку абонентського господарства», затверджену Мінтрансзв’язку (від 12.06.1997 р.), або на Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені Кабміном (від 17.09.2005 р.). Не буду утруднювати читача докладною інформацією. Пошлюся лише на ст. 23 Закону України «Про поштовий зв'язок», у якій говориться, що доставляння простих листів, поштових листівок, бандеролей, періодичних друкованих видань або повідомлень про надходження реєстрових поштових відправлень доставляється до абонентських шаф (абонентські поштові скриньки) адресатів.
Придбання, встановлення і утримання у належному вигляді абонентських поштових шаф (поштових скриньок) здійснюється власником житлових і адміністративних будинків. Невиконання вимог щодо розташування абонентських поштових скриньок звільняє оператора від відповідальності за доставляння поштових відправлень. У цьому випадку оператор зобов'язаний попередити користувачів про свою відмову доставляти поштові відправлення.
Начальник відділу технології Одеської дирекції «Укрпошти» Наталя Хома показує важкі папки листування з ЖЕКами, ДЄЗами, головами райадміністрацій... Пошта просить виконати чиновників статті закону, але для них, як відомо, «закон не писаний», ось і відмахуються вони від скарг мешканців, керівництва поштового відомства, як від настирливих мух. Так, в.о. голови Київської райадміністрації О.Л. Кириченко повідомляє, що до переліку послуг, які надаються житлово-комунальними господарствами, не входять роботи щодо заміни і ремонту поштових скриньок. Голова Приморської райадміністрації М.М. Тельвак посилається на дефіцит фінансування, через що ремонт і заміна поштових скриньок неможливі. А от директор житлово-комунального господарства Чорноморської сільради А.О. Пожидай проблему взагалі просто розв’язує. Він просить керівництво пошти домовлятися про одержання поштової кореспонденції з кожним квартиронаймачем окремо. І цей список можна продовжити.
Від знайомства з цим листуванням створюється враження, що лише пошту і хвилюють зламані поштові скриньки. Але ж, справді, їй є про що турбуватися.
Непридатні поштові скриньки ускладнюють доставляння кореспонденції. Розносити пошту по квартирах листоноші теж не можуть. По-перше, застати господарів у робочий час дуже складно, по-друге, листоноші фізично не зможуть підніматися на дев'яті поверхи в будинках зі зламаними ліфтами. Незадовільний стан поштових скриньок зменшують кількість передплатників періодичних видань. Сьогодні складається парадоксальна ситуація: коли у городянина із скриньки зникає передплата, претензії він пред'являє не комунальникам, а поштовикам. Щоб якось розв’язати цю проблему, у відділеннях зв'язку установили власні абонентські скриньки. Але багатьом мешканцям незручно заходити на пошту. Торік, як повідомили у відділі технології, Одеська дирекція «Укрпошти» за власні кошти відремонтувала і замінила близько 1300 абонентських поштових скриньок. Вишукали, так би мовити, кошти, але це крапля у морі.
Може, варто скористатися закордонним досвідом? У багатьох містах Росії витрати на встановлення поштових скриньок у будинках включаються до кошторису будівництва, і виходить, що скриньки стають власністю мешканців будинків, і вони самі вирішують, хто і як їх обслуговуватиме. А у Красноярську, наприклад, муніципалітет взяв на себе встановлення антивандальних поштових скриньок. У США за скриньки відповідає поштова служба. У Франції держава взяла на себе частину витрат з обслуговування і утримування поштового абонентського господарства.
А у нас проблема стає все гострішою. І тому, що нас знову очікують чергові вибори. Чи витримають і без того розхитані скриньки черговий могутній накат рекламної продукції? До того ж багато комунальних підприємств починають переходити до оплати за послуги за квитанціями за прикладом «Укртелекому». Зараз, наприклад, у Сараті та Ізмаїлі в експериментальному порядку оплата населення за електроенергію провадитиметься за виписаними рахунками. І в цьому випадку також будуть потрібні послуги пошти.
Отож, у створенні і встановленні нормальних поштових скриньок, крім населення і пошти, зацікавлені політичні партії, рекламні агентства, комерційні структури, редакції газет і журналів, комунальні підприємства… То чому б усім зацікавленим сторонам не об'єднатися для досягнення спільної мети? А розв’язання цього питання може стати тим індикатором, який покаже зрілість суспільства і рівень відповідальності місцевої влади за виконання конституційних прав громадян.
