Серед видатних споруд зодчества епохи середньовіччя найбільш збереженими пам'ятками археології та архітектури на території України вважаються історико-архітектурний заповідник XII – XVII століть «Кам'янець-Подільська фортеця» і унікальна пам'ятка у місті Білгороді-Дністровському – Акерманська фортеця із залишками античного поселення Тіра. Вони включені Всесвітнім фондом пам'яток до числа ста видатних об'єктів світового значення.
Точна дата народження античного Білгорода-Дністровського губиться у віках, але історія його існування нараховує понад 2500 років. Це місто – одне з найдавніших у Європі. Поряд із всесвітньо відомими Римом, Афінами, Єрусалимом – Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст світу. При цьому його середньовічна Акерманська фортеця залишається одним з головних скарбів історії та культури Одещини, що сприяють, у комплексі з природно-кліматичними чинниками, розвиткові туристично-рекреаційної індустрії всього регіону.
В середньому Акерманську фортецю щороку оглядають близько 150 тисяч туристів. Протягом кількох останніх років вона стала місцем проведення безлічі концертів, конкурсів, театралізованих вистав і лицарських турнірів, зокрема сценою для міжнародного молодіжного рок-фестивалю «Фортеця», який збирає багатотисячних глядачів. У День міста Білгорода-Дністровського фортечні двори стають місцем масових гулянь.
З одного боку, проведення масштабних заходів на базі середньовічної фортеці дає незаперечну користь. Завдяки телебаченню і друкованим ЗМІ про пам'ятку культури державного значення сьогодні знають далеко за межами області. Це сприяє залученню інвесторів, за допомогою туристичних потоків оживленню економіки. Проте сама унікальна пам'ятка історії та архітектури доходів від такої популярності поки що не одержує. При цьому за оцінками фахівців стан фортечних споруд постійно погіршується: твердиня потребує безперервних реставраційних робіт!
Менше століття тому безповоротно втрачено внаслідок обвалення одну з веж фортеці. Нині така ж загроза нависла над іншими вежами з боку лиману. Скільки десятиліть (чи років?) залишилося височіти унікальній цитаделі – не беруться прогнозувати навіть фахівці провідних науково-проектних реставраційних інститутів. З врахуванням глобального потепління будь-які геокліматичні прогнози, які безпосередньо впливають на стан фортифікаційної споруди, сьогодні непередбачувані. А експлуатаційно-споживчий пресинг, що руйнівно тисне на камені давньої фортеці, здатен лише прискорити деструктивні процеси. Рятувати фортецю потрібно сьогодні, і негайно!
ЗАВТРА ВСЕ МОЖЕ ВИГЛЯДАТИ І ДОРОЖЧЕ, І ЗАГРОЗЛИВІШЕ
Першочергові заходи щодо реставрації комплексу пам'яток фортеці у зв'язку з Розпорядженням Президента України «Про святкування 2500-річчя заснування міста Білгорода-Дністровського», виданим у серпні 1997 року, були здійснені лише на дещицю від потреб. Тоді часткові консерваційно-реставраційні роботи трохи «підлікували» точки напруження у комплексі фортеці. Хоча протиаварійні роботи щодо зміцнення берегової лінії і стабілізації фортечних споруд уздовж берега лиману, аварійних ділянок фортечних стін і рову потребували вжиття кардинальних термінових заходів.
Дещо пізніше з'явилися вагоміші фінансові надії. У січні 2004 року Кабінет Міністрів України затвердив цілеспрямовану комплексну програму реставрації і використання Акерманської фортеці у Білгороді-Дністровському. При використанні бюджетів всіх рівнів загальний обсяг фінансування, розрахованого до 2011 року, склав 84 млн 160 тисяч гривень. Проте на ділі реалізація програми, яка передбачає два етапи (2004 – 2007 і 2008 – 2011 роки), ще на старті почала уповільнюватися через брак коштів.
У 2005 і 2006 році з обласного бюджету було, відповідно, перераховано 700 тисяч і 434 тисячі гривень. З державного, за кожний із зазначених років, по 100 тисяч гривень. У поточному році область промовчала, зате держсубвенції досягли півмільйона. Цифри, насправді, більш ніж скромні, оскільки за перший етап, який фактично закінчується у нинішньому році, планувалося проведення протиаварійних і ремонтно-реставраційних робіт на загальну суму 28 млн 56 тисяч гривень. З врахуванням затримки фінансування у даний час про комплексну реставрацію фортеці не йдеться. І в управлінні охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації говорять тільки про першочергові протиаварійні роботи. Що ж стосується місцевого бюджету, то в 2007 році на благоустрій фортеці витрачено 7 тисяч 847 гривень, які надійшли зі спецрахунку Білгород-Дністровського краєзнавчого музею.
СИТУАЦІЮ ВАРТО ПЕРЕЛОМИТИ
У липні і серпні цього року з метою незагайного розв’язання низки програмних питань, що стосуються збереженості Акерманської фортеці та її використання з туристичною і культосвітньою метою, у Білгороді-Дністровському працювала комісія під головуванням начальника управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини Наталі Штербуль і за участю її заступників Валерія Сунцова, Валентина Євдокименка та головного фахівця Юрія Дмитрієнка.
– Споживацьке і байдуже ставлення до фортеці повинно бути викорінено, – підкреслила Наталя Штербуль. – Під цим питанням ми повинні підвести рішучу риску і визначити: хто на її території перебуває як господар, а хто – як гість. Кошти, які вдається заробити у фортеці в результаті гастрольного та іншого видів діяльності, цілком вилучаються до бюджету. Але на фортецю та її благоустрій практично нічого не повертається. Тому, насамперед, ми повинні укласти новий охоронно-орендний договір за новою формою, затвердженою Кабміном між управлінням охорони культурної спадщини і конкретною юридичною особою від місцевої влади. Далі потрібно визначити найболючіші місця для першочергових протиаварійних робіт в межах держсубвенцій цього року, що становить 500 тисяч гривень. А також розв’язати більш вузькі питання, пов'язані з проведенням археологічних розкопок. Оскільки нашим управлінням зафіксовано несприятливі приклади співпраці з однією з археологічних експедицій з подальшим припиненням її реєстраційного аркуша.
З врахуванням зауважень, висловлених заступником начальника управління Валерієм Юрійовичем Сунцовим, у фортеці активізовано роботу з припинення доступу відвідувачів на аварійно-небезпечні ділянки. У місцях, де немає можливості розташувати охоронні загородження, встановлено попереджувальні знаки.
У Білгороді-Дністровському проведено робочу зустріч з представниками міської влади. Наталя Анатоліївна Штербуль закликала не ділити відповідальність за долю фортеці, а ставити конструктивні спільні завдання по вертикалі: держава, область, місто. Крім того, обговорено кардинальні напрями спільних дій щодо збереження історико-культурної пам'ятки, і, зокрема, питання експлуатації та охорони фортечної території, яка прилягає до лиману.
Як відзначив за підсумками зустрічі заступник Білгород-Дністровського міського голови Олег Коваль, місцева влада з метою збереження фортеці поставила додаткове завдання щодо зміни статусу, зробивши її у майбутньому за аналогією з Кам'янець-Подільською фортецею, музеєм-заповідником. Це дозволить сподіватися на залучення додаткового фінансування з держбюджету в обсязі приблизно 20 мільйонів гривень на рік.
– Ми розраховуємо, – сказав Олег Петрович, – що спільними зусиллями і за допомогою облуправління з охорони культурної спадщини поставлена мета буде досягнута.
