завжди починається у вересні. Про це наша розмова із заступником начальника обласного управління освіти і наукової діяльності облдержадміністрації В.С. ШУПАРСЬКИМ.
– Валерію Степановичу, читач вже здогадався, що йдеться про готовність шкіл до нового навчального року – у перші ж дні вересня чітко видно, що встигли, а що ні...
– У принципі всі школи (а їх в області 953 (включаючи приватні), непогано підготувалися до вересня. Щоб уникнути авральних ситуацій, ми проводимо генеральну репетицію ще в липні. В усіх директорів був час усунути недоліки, прорахунки. Традиційним став і конкурс на кращу підготовку до першого дзвоника.
– В цілому по Україні викликає тривогу демографічна ситуація, коли школи закриваються через відсутність учнів, особливо в селах...
– Не обминула ця криза й Одеську область, але у нас закрита лише одна – Лізинська загальноосвітня школа І ступеня в Іванівському районі. Безперечно, у неперспективних селах немає рації ремонтувати, а тим більше споруджувати нову школу. Потрібно йти іншим шляхом, що ми і робимо. Йдеться про створення навчальних закладів нового типу з врахуванням місцевих умов і можливостей профільного навчання. Навчально-виховні комплекси, до складу яких входять і школа, і ліцей, і гімназія виправдали себе. Їхня кількість у новому році зросте з 140 до 153 одиниць.
– А як бути з дитячими садками? Адже чимало з них закрито і причина одна – немає грошей на ремонт і реконструкцію, оплату енергоносіїв...
– Так, контингент дітей, охоплених дошкільною освітою, становить 57%. Гострою залишається ситуація в Ананьївському, Кодимському, Миколаївському, Роздільнянському та інших районах. Тут садки закрито на невизначений термін. В інших не вистачає іграшок, навчальних посібників, а деякі приміщення потребують капремонту. Який же вихід із становища? Хто його шукає, той знаходить... Наприклад, у Тарутинському, Комінтернівському районах дошкільнят навчають і виховують на базі шкіл. Варіант «школа – дитсадок» добре апробований тут і дає непогані результати. Більше того, у тому ж Комінтернівському районі першого вересня відкрилося нове приміщення Візирського комплексу. Якщо ж говорити в цілому про новобудови, то вже прийняла дітей Ананьївська загальноосвітня школа (І – ІІ ступенів), а до кінця 2007 року будуть введені в дію Куяльницька у Котовському, Бакшанська у Савранському і Петропавлівська у Саратському районах.
Щодо старих шкіл, то тут йдеться про капремонт як самих приміщень, так і покрівель, систем опалення. Так, виділено фінанси для капремонту Іванівської ЗОШ ім. Б. Дерев’янка (300 тис. грн), двох шкіл у Татарбунарському районі (100,9 тис. грн), газифікацію Ізмаїльської ЗОШ № 3 (139,5 тис. грн) та інших об’єктів. Споруджено п’ять міні-котелень, газифіковано Роксоланівську ЗОШ в Овідіопольському районі. Одних труб опалення по області замінено понад шість тисяч метрів.
Робота ця триває, адже зима за прогнозами буде суворою. І проблем тут чимало. На жаль, не передбачено коштів у місцевих бюджетах на поточні капітальні ремонти у Миколаївському, Фрунзівському, Балтському, Котовському районах. Викликає тривогу і забезпечення твердим паливом – лише на 47% від потреб.
– Валерію Степановичу, але ж не ремонтом єдиним живе школа, готуючись до нового навчального року? А наповнюваність класів новими навчальними посібниками, комп’ютерною технікою?
– Ви праві, навчальне середовище повинно бути приведене до сучасних стандартів. За рахунок субвенцій держбюджету оснащені кабінети біології у Ришельєвському ліцеї, Одеській гімназії № 5, Вилківському і Балтському НВК. Програму оновлення математичних і технологічних дисциплін розроблено, у даний час іде узгодження із службами облдержадміністрації. Щодо комп’ютеризації, то її відсоток (а це майже 98%) в області досить високий. Хоча десять шкіл все ще не мають комп’ютерних класів – у Кілійському, Тарутинському, Білгород-Дністровському районах. Найбільша кількість таких шкіл у м. Котовську. Ми пробиваємо це питання – постачання такої техніки до сільських районів розпочалися, з цією метою з держбюджету виділено 9 млн грн.
– І все-таки навіть за такої уваги до сільських шкіл про рівний доступ до знань говорити поки що зарано…
– Проте, робота з впровадження профільного навчання і створення освітніх округів триває. Як і над програмою впровадження профільного навчання – до 2010 року всі райони області повинні перейти на неї. Головне – не заформалізувати цей процес на догоду планові, розібратися, де є сенс відкрити експериментальний педагогічний майданчик, а де можна обійтися кооперацією двох шкіл. Особлива увага – шкільному автобусові, їх вже є понад сто, сподіваємося до кінця року одержати ще десять.
– Якісний прорив в освіті неможливий, по-перше, без хорошого вчителя, по-друге, без таких самих підручників…
– Проблем з вакансіями у нас майже немає. З багатьох предметів навіть з’явилася черга серед охочих працювати в школі. Тільки у минулому навчальному році до навчальних закладів прийшло понад тисячу(!) молодих фахівців. Шкільна система омолоджується, у тому числі і серед керівників. Зрушило з місця і квартирне питання – облрада обіцяє допомогу щодо забезпечення житлом сільських педагогів. Всього ж на квартирному обліку стоять 698 педагогів. У минулому році виділено 20 квартир (зокрема кімнати в гуртожитку). Четверо педагогів одержали кредит (а це 140 тис. грн) для поліпшення житлових умов. Щодо підручників, то проблеми теж є, особливо для учнів сьомих класів (забезпеченість всього …10%). Але в Міносвіті і науки нас запевнили, що книжки за новими програмами вже є і незабаром повинні надійти до шкіл області.
– Судячи з усього, у профтехучилищах кадрове питання – найгостріше…
– Це справді так. Та й хто піде працювати майстром виробничого навчання, якщо зарплата мізерна. Сміх та й годі: учні на практиці (на підприємствах, у будівельних компаніях) заробляють більше за своїх вчителів. Додамо до цього застарілі навчально-матеріальну базу, старі навчальні корпуси, і стане зрозуміло, що система профтехосвіти потребує радикальних змін. Проте одеські профтехучилища тримаються на плаву, а деякі з них (ВПУ №№ 9, 22, 26, 54) є кращими в Україні щодо впровадження інноваційних технологій.
