При слові «Березівка» у моїй пам'яті одразу спливають чорні, як ніч, очі однокурсниці Інни, тамтешньої уродженки. Що я раніше знав про Березівку? Районний центр, залізнична станція, куди із Одеси ходить електричка. Мабуть, усе. І ось завдання редакції закинуло мене на береги Тилігула...
ПОЛІТИКА ТА СПИСОК ОБ'ЄКТІВ
Ох, уже цей дамоклів меч – політика! У Березівському районній раді 46 депутатів. Голова райради Леонід Іванович Зубков визнає, що вибори на пропорційній основі в корені змінили ставлення народних обранців до своєї роботи. Жодна сесія нової каденції не проходила в обставинах спокою та благодушності. Лише згодом вдалося згладити гострі кути політичного протистояння. Важливим позитивним моментом у роботі райради Л. Зубков вважає тісну співпрацю із сільськими громадами.
Обсяг доходів зведеного бюджету Березівського району за перше півріччя 2007 р. склав 4 384,6 тис. гривень, або 115,9 % до плану. На жаль, надпланові шістсот три тисячі навряд чи допоможуть вирішити велику частину проблем, що накопичилися. Тому без допомоги обласної ради Березівці ніяк не обійтися.
У списку об'єктів соціально-економічного призначення, які потребують ремонту, одразу впадають в око мережі водопостачання. Їх потрібно ремонтувати практично скрізь. Всього по району підлягають заміні шість веж Рожновського, а у Мариновому потрібно спорудити й дві нові. Ситуація із водопостачанням у цьому селі дуже складна – заплановано ремонт десяти (!) кілометрів водопроводу. Окрім того, варто замінити 5 км труб, які подають живильну вологу до села Балайчук. У Червоноармійському, згідно із планом, пробурять артезіанську свердловину.
У 2006 році розпочалися роботи з будівництва газопроводу високого тиску, який доставить блакитне паливо до с. Ставкового. Йде газифікація сіл Ряснопіль та Роздол. Дотації із районного бюджету дозволили розпочати ремонт водопроводів у низці населених пунктів (Жовтнівка, Гуляївка, Виноградне та ін.).
Як повідомив Червоноволодимирівський сільський голова Володимир Попович, минулого року було розроблено відповідну проектно-кошторисну документацію. За рахунок коштів сільської ради було прокладено двісті двадцять метрів водопроводу у Червоноволодимирівці й сто двадцять метрів – у селі Котовському. Залишилося замінити відповідно 1 340 м та 1 450 м труб, для чого потрібні дотації із бюджетів вищого рівня. Тому ремонт мереж водопостачання у Червоноволодимирівці, а також селах Нейковому та Шевченковому значиться у пріоритетних завданнях районної влади.
Вода, вода... Навіть сухі цифри статистики дозволяють зрозуміти, як потрібна вона селам району! І Березівці, яка має статус міста, теж. На жаль, характерні проблеми не обійшли її стороною, і райрада планує виділити кошти на ремонт очисних споруд та вісімнадцяти кілометрів водопроводу.
МІСЬКІ «КВІТИ»
Міським головою Березівки минулого року було знову обрано Юрія Желіховського. Основною проблемою райцентру мер вважає ситуацію із водопостачанням.
– Лише останнім часом з цією метою виділяються кошти, яких, як завжди, не вистачає. Йде капітальний ремонт водопроводу, а це великі витрати. Що стосується джерел водопостачання, то місто обслуговують 10 артезіанських свердловин. За п'ять років встановлено 5 нових веж Рожновського замість тих, що стали непридатними. Потрібно замінити ще одну.
Яка ж схема подачі води споживачам? До центральної водойми (600 кубометрів) накачується дорогоцінна рідина, яка розподіляється потім по магістралях у цілодобовому режимі. Щоправда, цього літа через небувалу спеку вода в свердловинах йшла на велику глибину, напір у системі падав, що викликало скарги громадян.
Довжина міських водогінних мереж становить сімдесят три кілометри. У 2005 році субвенція із Державного бюджету дозволила прокласти 2,5 км пластикових труб й встановити нову водонапірну вежу. Її висота – тридцять п'ять метрів, що дозволяє подавати воду до дев'ятиповерхових будинків (якщо такі в місті з’являються).
Непроста ситуація склалася у залізничному селищі міста Березівка, що навіть викликало політичне напруження в районі. Десятиріччями вода подавалася із міста Вознесенська по мережах Одеської залізниці. Чотири роки тому залізничники ухвалили рішення пробурити артезіанські свердловини. А ось насосну станцію, яка раніше знаходилася у веденні Одеської залізниці, було передано Новоселівській сільраді.
Сьогодні залізничному селищу в Березівці, як повітря, потрібна нова артсвердловина. З обласного бюджету розвитку з зазначеною метою виділено 130 тисяч гривень. Однак цих коштів, за словами міського голови, не вистачить на провадження усіх робіт, тому що необхідно замінити шість кілометрів водопроводу, що споруджувалися у п'ятдесяті роки. За розрахунками, на це потрібно витратити понад сімсот тисяч гривень. Поки ж що ухвалено рішення пробурити свердловину й пустити воду по старих мережах. Сьогодні селище практично зневоднене. У той день, коли ваш кореспондент відвідав Березівку, прорвало трубу водоводу. За словами мера, це трапляється із завидною регулярністю.
Кращий стан справ у новому житловому масиві, який навіть має центральну каналізацію. Нею, окрім мешканців, користуються дитячий садок, центральна районна лікарня, училища, школи, частина підприємств. Цього року виділено 140 тисяч на складання проектно-кошторисної документації щодо ремонту очисних споруд, він запланований на 2008 р.
Третій пункт особливої уваги мера – освітлення вулиць. Минулого року на вул. Пушкінській було встановлено майже три кілометри відповідних мереж. Кошторис склав 50 тисяч гривень. Введення в експлуатацію спеціальних двотарифних лічильників дозволяє заощаджувати кошти.
По дорозі до фермерського господарства мені вказали на лінію освітлення, споруджену стараннями керівництва міста: ліхтарі освітлюють дорогу до залізничної платформи. Можливо, це і є світло в кінці тунелю.
Є Й ТРАКТОР, І БОЧКА З ВОДОЮ...
Із території ТОВ ім. Б. Хмельницького відкривається чудовий краєвид на Березівку, яка розкинулася за Тилігулом. А що це за чорні плями на берегах? Виявляється, нещодавно горіли плавні...
– Так, на превеликий жаль, пожежі стали частиною «портрету» Березівського району, – розповідає директор держпідприємства «Березівське лісове господарство» Олексій Гіренко. – Що є причиною загоряння? І викинуті недокурки, й непогашені багаття. І навіть осколки пляшок. Уявіть: до лісосмуги винесли сміття, серед нього й скло. Сонячний промінь «знаходить» фокус у денці пляшки, що спрацьовує, мов лупа. Розпочинається пожежа. (Зізнаюся, я із деякою недовірою поставився до слів Олексія Опанасовича, але цю інформацію мені підтвердили місцеві жителі – авт.). Основна ж причина – підпал стерні. Звичайно, горе-господарям дешевше її спалити! А між ріллею та лісопосадкою має бути триметрова протипожежна смуга. Великі сільгоспвиробники, як правило, дотримуються цих заходів безпеки, а дрібні СГП орють впритул до насаджень. Підпалять стерню – спалахне й ліс.
А хто підпалює – невідомо. Спіймати винних неможливо. Чутки ж, як відомо, до справи не пришиєш! На думку Олексія Опанасовича, і пастухи вносять свою «лепту» до виникнення пожеж. Як згадувалося вище, наприкінці липня – початку серпня на Тилігулі горіли плавні. 100 гектарів навколо Березівки було охоплено вогнем! Сухий очерет, згорівши, звільняє місце для нової порослі. Саме на корм худобі. А жаби, вужі, пташенята гинуть... Цікавлюся: хоч одного зловмисника спіймали?
– Ні. Рибалки розповіли, що невідомі хлопці гуляли й багаття не загасили. Хтось із купальників повідомив, що якийсь «дядько» пас корів, а після того, як він пішов, очерет зайнявся. Та що користі в цих версіях? Трапляється, що палій, побачивши наших працівників і пожежників, сам починає енергійно гасити вогонь. І перетворюється зі злочинця у «рятувальника».
У районі близько 1600 гектарів насаджень Держлісфонду. Ще близько двох з половиною тисяч га лісів зараз передаються із балансу сільських рад держпідприємству «Березівське лісове господарство». Додам кілька цікавих цифр. Із 1978 до початку дев'яностих у районі висаджували близько 600 га лісу на рік. На порозі нового тисячоліття виділених коштів вистачало на щорічне висаджування... сорока гектарів. Ситуація, на щастя, змінюється, і цього року площа насаджень збільшилася на двісті п'ятнадцять гектарів. У плані на 2008-й – 250 га.
– Недостатньо коштів виділяється на охорону лісів, – ремствує О. Гіренко. – Видаються накази щодо спільних рейдів із міліцією, пожежними, місцевими радами. Чудово! Але грошей з цією метою бракує. Пальним наш транспорт забезпечено на 50 %, та й середня зарплата працівників, яких всього дев'яносто дев'ять, невеличка – близько 730 гривень на місяць. Однак, незважаючи на труднощі, ми створили спеціальну пожежну дружину, у розпорядженні якої є трактор і бочка з водою.
Бочка – це добре. Можна й гроші знайти, щоб лісники невпинно їздили до рейдів та недбайливих фермерів штрафували. А ось, у якому бюджеті знайти совість для примусових щеплень зловмисникам? Не підкажете?
МЕДИЧНИХ КАДРІВ, МЕДИКАМЕНТІВ НЕ ВИСТАЧАЄ
У Березівській центральній районній лікарні дві бригади «швидкої допомоги». Кожну укомплектовано фельдшером і водієм. Медикаментами невідкладної допомоги, аж до кровозамінників, лікарню постачено повністю. Що стосується роботи спецтранспорту, то одна машина обслуговує сільську місцевість, інша – райцентр. На добу диспетчерський пункт служби «03» приймає до тридцяти викликів, у середньому п'ять чоловік на день госпіталізують. «Швидка» виїжджає за дзвінком від фельдшера або сільського голови. Виклик має бути підтвердженим, адже не можна гнати машину дарма за десятки кілометрів – бензин нині дорогий...
Річний бюджет районної охорони здоров'я становить 7 млн 680 тис. грн. Як відзначив головлікар Березівського району Віталій Паданевич, недофінансування у 2007 р. становить понад шістсот тисяч. Керівник секретаріату райради Віра Лівінська повідомила, що ці кошти було використано для виконання соціальних програм, зокрема, на потреби освіти. Окрім того, цей «борг» перед медиками зменшується: рішенням бюджетної комісії виділено 120 тис. грн на ремонт теплообмінника в центральній районній лікарні.
Зате кілька років тому за рахунок районного бюджету оновили парк машин. Тоді один новий «уаз» коштував близько 44 тисяч гривень. Ці автомобілі закуповуються в Росії й доукомплектовуються в Україні. Вони сучасніші за своїх аналогів: більш комфортні й краще оснащені, окрім того, у цих «уазиків» вища прохідність.
У районі три дільничні лікарні (у кожної – своя автомашина) і п'ять амбулаторій. На жаль, не вистачає коштів на повне забезпечення медикаментами. А ЦРЛ відчуває й кадрові проблеми – лікарні потрібні педіатри, терапевти, хірурги, анестезіологи.
У своєму звіті голова райради Л.І. Зубков одним із першочергових медичних об'єктів, які підлягають ремонту, назвав ФАП у селі Ставковому. Найближчими роками у планах влади – газифікація фельдшерсько-акушерського пункту в с. Мар’янівці. Необхідно відремонтувати ФАПи в селах Софіївці, Михайло-Олександрівці, Травневому.
Районна влада дбає і про духовне здоров'я виборців. У планах депутатів райради на 2008 – 2011 роки значаться ремонти мінімум восьми сільських клубів та будинків культури. Потребує заміни система опалення у Раухівському Палаці культури, підлягають ремонту будинок Софіївської бібліотеки, школи та дитсадки в інших населених пунктах. Що ж, районна рада бере на себе дуже велику відповідальність, і, насамперед, – перед підростаючим поколінням.
ЗАРАДИ КОГО ЖИВЕМО Й ПРАЦЮЄМО
Понад чотириста дітей відвідують три дошкільні заклади міста Березівки. У 2003 році міськрада ухвалила рішення щодо переходу на автономне газове опалення двох училищ, школи та дитсадка № 1. Слово – завідувачці Лідії Лупашко.
– Два роки тому в нас змонтували нові котли, а влітку цього року було проведено капітальний ремонт опалювальної системи дитсадка. Це потребувало великих грошових витрат – близько 60 тисяч гривень. Ремонтники замінили двадцять батарей, встановили нові пластикові труби й вентилі. Випробування системи пройшли успішно, й взимку діти не будуть мерзнути.
У садку, якому вже 32 роки, відремонтували й каналізаційну систему. Далі до справи долучилися батьки. Косметичний ремонт у групах здійснюється за їхній рахунок. Лідія Володимирівна сподівається, що батьки й матері допоможуть садку із придбанням ще одного комплекту постільної білизни. Завідувачка мріє замінити меблі й посуд, але це вже справа майбутнього.
Директор навчально-виховного комплексу «Садок-школа № 6» Наталя Михалюк розуміє, що ремонт у колег із першого дитсадка виснажив ресурси міськради. За її словами, заміну котлів та опалювальної системи у шостому садку заплановано на майбутній рік. Ще одна турбота – ремонт приміщення. Насамперед, потрібно замінити вікна. Вони дуже великі, із дерев'яними рамами, тому в холодні дні випускають багато тепла.
Поточний ремонт дитсадок № 6, як і перший, робить силами співробітників. Кошти виділяють батьки й спонсори, серед яких ПП «Соловйов», ПП «Шейко», газове управління (керівник – С.М. Слабенко). Н. Михалюк підкреслила, що всіма грішми розпоряджається батьківський комітет. Побілка, фарбування, заміна унітазів та мийок – усе вирішують батьки.
Ось так живе Березівка. Ті ж турботи, що і в інших районах – проблеми з водою, брак бюджетних коштів, дефіцит медичних кадрів. Відзначу великі й серйозні плани районної влади щодо відновлення соціальної інфраструктури. І ще: не можна пройти повз варварське ставлення деяких громадян до рідної природи. Що залишиться вашим дітям, березівці?
