Першою домівкою крихітної (дівчинка народилася з вагою 1 кг 700 грамів) Христинки стало дитяче відділення Любашівської центральної районної лікарні. Мати Ольга Г. з села Янишівка відразу після пологів залишила напризволяще свою дитину, відмовившись її годувати і забирати додому. Тож цілодобовим піклуванням про немовля переймалися медпрацівники відділення разом із завідувачкою Тетяною Дудник. Завдяки їхній копіткій опіці дівчинка у два місяці мала вагу вже два з половиною кілограми. Не можна без сліз дивитися на немовля, яке при живих батьках стало сиротою. Крихітка зрідка кричала, нагадуючи, що її вже пора годувати або переповивати. Бездушна мати дитини жодного разу не відвідала свою кровинку. А на розпитування односільчан про долю дитини цинічно відповідала, що це діло наживне – візьме ковдру і в садку “зроблять” з чоловіком ще одне.
Коли дитині виповнилося два місяці, начальник служби у справах дітей райдержадміністрації Олена Харитон оформила відповідні документи і відвезла немовля до Одеського інтернату для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, № 3, де Христинку, якщо поталанить, можуть удочерити.
Звичайно, це не перше немовля, залишене матір’ю відразу після народження. У 2005 році стала сиротою Надя Мамалига. Вона була п’ятою дитиною і долучилася до своїх братів і сестер, які виховувалися в різних інтернатах Одещини. Її було названо на честь матері, яка через якийсь час покінчила життя самогубством. Цього ж року був покинутий і Антон Гавришко.
У 2006 році нелегка сирітська доля випала й Дмитрику Романенку. На поневіряння прирекла свого сина Святослава, який народився на Святвечір, уродженка села Старі Маяки Ширяївського району. Його матір «швидка допомога» підібрала на дорозі і відвезла до пологового будинку, а коли жінка стямилася після пологів, вона зникла у невідомому напрямі.
Ще одна “зозуля” з смт Врадіївка Миколаївської області народила свою донечку Анастасію 4 січня 2007 року і відразу відмовилася її годувати та доглядати. А потім самовільно покинула палату і щезла...
Сьогодні, незважаючи на чималу державну допомогу, дітей-сиріт, від яких відмовилися матері ще в пологовому будинку, стає дедалі більше. Існує багато чинників, через які немовлята стають сиротами при живих батьках. З метою допомогти таким батькам у 1996 році до Кодексу про шлюб та сім’ю було внесено зміни, згідно з якими їм для прийняття остаточного рішення щодо долі їхньої дитини надається двомісячний термін. А вже після цього держава бере на себе відповідальність за долю покинутих дітей.
Коли готувався цей матеріал, до районного відділу освіти надійшло сумне повідомлення, що ще дві жінки відмовилися від своїх немовлят!
