Молоді, освічені патріоти, – підкреслив у своєму виступі Павло Матвієнко, голова Партії національно-економічного розвитку України, яка йде на вибори під номером 2.
Те, що наш політикум потрібно оновлювати й омолоджувати, відомо давно. Як знизу, так і зверху зростає невдоволення тим, що наші харизматичні вожді вичерпали себе, а точніше свій словниковий запас. Тут би замінити слова справами, але саме із цим у них туго. Апофеозом їхньої діяльності стало, на жаль, постійне протистояння, потасовки, а то й бійки в парламенті. Усі стомилися й чекають на зміни. Чекають на нових лідерів, нові програми, здатні змінити наше життя, відродити економічний потенціал України.
Нещодавно голова Партії національно-економічного розвитку України Павло Матвієнко побував в Одеській області, зустрівся із журналістами. Помітною була його щира стурбованість, невдоволення і передвиборними перегонами і політичними розбираннями.
– Звичайно ж, ці триста мільйонів гривень (а це виборчі фінанси) можна було витратити на нові дороги, школи, дитячі садки, – така думка молодого лідера ПНЕРУ.
Швидше за все, партія саме тому йде на вибори, причому йде самостійно, щоб не допустити рецидиву ще однієї політкризи. Вистачить жити одними квітами, тим більше, життя в країні далеко не квіточки... Про ягідки політик не сказав, але кожний з нас може уявити, до чого приведуть Україну політики, обтяжені власними заводами, фабриками та величезними капіталами у закордонних банках.
Лише один факт: країна прийшла до своєї незалежності, маючи високий рівень виробництва. Потім розпочалися експерименти із «лібералізацією цін», приватизацією, «бартеризацією», що зробили мільйони людей жебраками. Зате з'явилися заможні, адже роздержавлення для них пройшло майже безкоштовно. Вдумайтеся, підкреслив Павло Матвієнко, за продаж майже 100 тисяч (!) підприємств держава одержала менше п'яти мільярдів доларів США. Великого удару завдано економіці та в фінансовій сфері, де вимивалися грошові кошти підприємств і вводилися товарно-обмінні операції, що збагатило невеличку купку людей, і навпаки, привело до занепаду соціальну сферу.
– Описувати усі наші біди й злигодні немає рації, майже кожний з нас відчув їх на собі. Але не кожний знає, як покінчити із цим безладом, змінити життя на краще. Розраховувати на чарівників або добрих помічників з-за кордону не варто: лише 1,5 відсотка юридичних справ вирішуються на користь вітчизняних інвесторів, – підкреслив Павло Матвієнко. – В основному наші суди підтримують спритних ділків, які грабують нашу країну та її багатства.
Наведені цифри й факти, на мій погляд, у коментарях не мають потреби. Потрібна нова ідеологія, нова програма, нові лідери. І Партії національно-економічного розвитку України саме властива ця новизна та свій підхід до відродження економіки, вдосконалення політсистеми.
– Ми маємо розраховувати лише на власні сили, – заявив лідер ПНЕРУ. – Країна багата на талановитих, розумних, працьовитих людей. Насамперед, це – молодь.
На неї й робиться основна ставка, їй і пропонують реалізувати новий – власний шлях розвитку країни. Ми самі зможемо і науково-технічний прогрес прискорити, і якість життя поліпшити, і змусити фінанси працювати на економічний потенціал України. Тому й поспішати до Євросоюзу немає рації. З одного союзу (СРСР) ми вийшли, а тепер знову стукаємо у двері іншого... А навіщо? Давайте спробуємо жити самостійно, без союзів та блоків. Адже вступ до НАТО теж нічого доброго не обіцяє. Тут Павло Володимирович згадав позаблокову Швейцарію, де і рівень життя високий, й розмовляють трьома державними мовами. І усі один одного розуміють. У нас же мовне питання стало притчею во язицех, осідлавши яку багато брехливих політиків потрапляють до парламенту. Програма ПНЕРУ якраз взяла за основу інші цінності, близькі усім людям, здатні згуртувати народ країни. Ідеї федералізації їй далекі, Україна має бути єдиною та сильною, і неподільною.
А для цього давно настав час вибратися із глухого кута й не торгувати сировиною, а випускати свої товари, продукцію, насамперед для дітей та молоді. В Україні усе є – власні ресурси, своя робоча сила, вітчизняні інвестори. Бракує лише гідного життя в людей, – а отже, потрібний новий політичний курс, нові люди, здатні проявити волю та рішучість. Недооцінка національного багатства, своїх можливостей обернулася залежністю від іноземного капіталу. Усі програмні заяви на конференції підтверджувалися фактами. Та це й зрозуміло, адже Павло Матвієнко вже обирався депутатом Верховної Ради IV скликання. За цей час він брав участь у відпрацьовуванні 400 (!) законопроектів, вніс на розгляд і вісім своїх. Саме за його ініціативою парламентом було ухвалено постанову щодо газифікації населених пунктів у зоні радіоактивного забруднення, ухвалено програму щодо попередження техногенних катастроф і аварій. Завдяки народному депутатові вдалося відстояти ТОВ «Хіммаш», яке не потрапило до нечистих рук ділків. А ще одне велике підприємство – «Коростенський фарфор» модернізовано так, що не має аналогів у країнах СНД.
Ні, молодий, енергійний лідер може сміливо дивитися в очі своїм виборцям, майже усі його передвиборні обіцянки реалізовано. На жаль, формат газетної статті не дозволяє перерахувати усі села, селища, міста, де з'явилося тепло, світло і комфортні умови для навчання дітей у школах. Відродження українських святинь, соборів та церков, будівництво нових шкіл та лікарень – усе це стало можливим за підтримки Павла Матвієнка та його батька – Героя України, голови правління «Промінвестбанку» професора Володимира Матвієнка. Цей банк добре відомий і в нашому регіоні, оскільки майже усі підприємства-гіганти запускалися до ладу через нього. Досить згадати Одеський припортовий завод, Южний та Іллічівський порти, Ізмаїльське та Ренійське пароплавства. Й сьогодні багато хто з них залишаються клієнтами «Промінвестбанку». Пріоритет, звичайно ж, вітчизняним виробникам, серед яких ТОВ «Науково-дослідний інститут спеціальних способів литва», «Одеський консервний завод», «Одессільмаш».
Життя нашого регіону невіддільне від одного з найбільших банків (до речі, не лише в країні, але й у світі). Йому вдається захищати інтереси підприємців, українських підприємств, банківської системи, підтримувати нашу культуру, духовність, рідну мову. Маючи такого потужного фундатора, Партія може сміливо заявляти про соціальний захист людей. Що вже й робиться – видаються пільгові кредити молоді на освіту. Не перерахувати усіх благодійних проектів, нагадаємо лише, що відновлення Спасо-Преображенського собору, спонсорська підтримка баскетбольного клубу «Одеса», допомога дітям-сиротам та ветеранам війни у всіх на очах. Тому Партія національно-економічного розвитку у величезних, розкиданих по всьому місту бігбордах не має потреби. Вона не піариться й не рекламує себе на кожному перехресті. Але усі, кому дороге своє життя та доля своєї країни, без сумніву, підтримають нових лідерів, здатних захищати національні інтереси, культуру, науку, мистецтво, відродити економіку та соціальну сферу. Давайте повіримо молодим та талановитим, у яких справи завжди випереджають слова.
Віра МИХАЙЛОВА
Оплачено із виборчого фонду ПНЕРУ
