Це та інші питання обговорювалися в обласній держадміністрації на колегії служби у справах дітей
Як відомо, у нашій країні взято курс на сімейні форми виховання. Увесь світ доводить, що кращого не придумати – тата й мами ніхто не замінить. З'явилися й у нашій області дитячі будинки сімейного типу, а також прийомні сім’ї. У цілому в них уже мешкає понад 220 дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Багато це чи мало? Якщо зрівняти цю статистику із всеукраїнською, то стан справ в області непоганий: вже відкрито 14 сімейних дитбудинків та створено 79 прийомних сімей. Влада не залишає без уваги і дітей, і батьків. У п'ятьох будинках є свої автомобілі, у решти – земельні ділянки, підсобні господарства.
Але усі ці показники мерхнуть перед зростаючим числом сиріт і тих, хто став такими за живих батьках. Тому рік у рік з'являються в нас укази, розпорядження, мета яких знайти для таких дітей нових батьків. Так, О.П. Воробйова, заступниця начальника обласної служби послалася на останній документ – розпорядження голови облдержадміністрації, підписане у серпні минулого року. Йдеться про створення в області сорока прийомних сімей. Дуже активно у цьому плані попрацювали в Арцизькому, Березівському, Саратському, Великомихайлівському районах. Тут у керівників немає сумнівів: що краще – знайти тата й матір або зіпхнути сиріт подалі, до якогось інтернату. Але, на жаль, не усі перейнялися ідеями сімейної опіки. Мало над цим працюють у Біляївському, Котовському, Миколаївському, Овідіопольському районах, а також у Білгороді-Дністровському, Котовську, Южному. За словами Ольги Павлівни Воробйової, у Теплодарі, Ізмаїлі взагалі цим не займаються, там немає жодної приймальної сім’ї та сімейного дитбудинку.
То, можливо, й необхідності немає? На жаль, лише в Ізмаїлі понад 260 дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Хто знайде їм тата й матір? Адже процес цей не такий простий та легкий, тут не спрацьовує принцип – були б діти, а батьки знайдуться... У тому й справа, що знайти хороших дуже складно. Відомо, що підбором і навіть підготовкою майбутніх матерів займається обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Але із 49 сімей, які пройшли через нього, лише 30 зважилися взяти дітей на виховання. Все ж таки більше сиріт потрапляють до сирітських інтернатів. Чому? Причин тут багато. Можна поміркувати про те, що не спрацьовує громадський стереотип про прийомних батьків, про їхню почесну та шляхетну місію. Поки що до такої думки суспільство наше не готове. Позначаються й соціально-побутові недоліки, коли сімейні дитячі будинки здаються поспішно без належного ремонту, опалення. Потім розпочинаються поневіряння, які зводять нанівець зусилля прийомних батьків. Але ж буває й просто байдужо-безвідповідальний підхід до цих проблем, небажання дотримуватися нормативних документів. Така нестиковка призводить до того, що вже одразу з'являються неповноцінні сім’ї, що загрожує черговою кризою. Про це говорили у своїх виступах керівники обласного центру соціальних служб В.М. Кольцов, О.А. Бородай. Та й у цілому прозвучав висновок, що спочатку потрібно готувати дітей для сімей, а потім шукати їм батьків.
Обговорювалося й питання про профілактику дитячої злочинності. Рівень її в області знижується, але одночасно зросло число злочинів у навчальних закладах – школах, профтехучилищах. Тут лідирує Суворовський район (м. Одеса) Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Іллічівськ.
У зв'язку із цим ефективні операції, акції щодо виявлення дітей, які опинилися у кризових умовах. Зокрема, звернено увагу на Всеукраїнський рейд "Урок", який протриває до 15 грудня. Адже першого вересня не приступили до шкільних занять понад триста дітей. Дуже багато прогульників у м. Теплодарі, Фрунзівському, Татарбунарському районах. Повернути їх до шкільних класів – завдання номер один. І тут важливо встановити партнерські стосунки із усіма, кому небайдужа доля таких дітей. Саме про це йшлося за "круглим столом", який відбувся після колегії.
