У ЦАРСТВІ РЕАЛЬНИХ ДИВ
Скільки вже говорено-переговорено про кризу в сільському господарстві, про майже цілковите зникнення тваринництва. Особливо стараються ті, хто раніше доклав рук до того, щоб украсти останні цеглини зі стін корівників, свинарників і інших тваринницьких ферм. Тепер вони вже, напевно, зрозуміли, що явно поквапилися. Особливо, якщо у вихідні відвідали чергову виставку-ярмарок племінних тварин, яких розводять і вирощують у нашій області.
І йдеться не про окремих ентузіастів, що провадять свої експерименти в дуже обмеженому обсязі. Сьогодні пріоритетний напрям реалізації селекції та генетики у тваринництві здійснюється через систему 88 кращих племінних господарств області. Серед них 25 – з розведення молочних і м'ясних порід худоби, 27 – м'ясо-шерстих порід овець, 9 – нових порід курей і водоплавної птиці.
Крім того, статус племінних присвоєно або буде присвоєно багатьом господарствам з розведення коней, риби, бджіл, кролів і навіть незвичних для нашого природного середовища страусів та інших екзотичних птахів.
Побувавши в десятках павільйонів, часом важко повірити своїм очам: а чи не з чарівної казки все це? У наші-то часи, коли жорстока посуха звела нанівець титанічні зусилля хліборобів, скоротивши до мінімуму збір зерна і кормових культур, перед нами постала картина реальних див.
Виставку-ярмарок відкрив заступник голови облдержадміністрації М.Г. Кісеолар, він же разом з керівниками і фахівцями обласних управлінь і служб, у супроводі представників засобів масової інформації та інших численних відвідувачів обійшли буквально всі об'єкти, детально знайомлячись з досягненнями і проблемами кожного господарства.
Вже на самому початку огляду відвідувачі виставки надовго затрималися біля численних кліток з курами, качками, іншою птицею, яку вирощують на Комінтернівській птахофабриці, де директором В.І. Руденко. Гості, мабуть, з інших областей, все намагалися з'ясувати, а де вона розташована, чи не в самому райцентрі? Їм давали адреси, телефони, роздавали ознайомлювальні проспекти. Подумалося: а от і наочний приклад для досягнення другої мети виставки – організації аукціону з реалізації племінної худоби і птиці.
А потім подібні картини доводилося спостерігати досить часто. У чотирирядному корівнику, де розмістилися «представниці» надоїв по 5 – 7 тисяч кілограмів за одну лактацію (а це удвічі-утричі більше середніх показників по області) відразу ж «атакували» керівника ТОВ «Агрофірма «Маяк» Березівського району, Героя України З.М. Гришко. Розмови теж велися про ймовірні угоди щодо реалізації високоудійних корів і племінних биків.
У цьому ж приміщенні демонстрували свій товар і племзавод СВК «Прогрес» Ізмаїльського району (директор В.В. Дуплоноженко) і ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольського району (директор В.Л. Добрянський).
Всіх, мабуть, здивувала і викликала щире захоплення велика рогата худоба м'ясного напряму, вирощена у ТОВ «Зеленогірське» Любашівського району (директор О.Я. Манзар) і ТОВ «Перемога» Іванівського району (директор В.В. Федорченко). Досить сказати, що показані на виставці племінні бички віком до двох років мали вагу до 900 кілограмів.
Величезна група людей зібралася біля тваринницького приміщення, де розміщувалося племінне свинопоголів'я.
Це плоди багаторічної наукової і практичної роботи, що провадять вчені Одеського державного аграрного університету і фахівці відомих в області господарств. Ось свині французької селекції з високою інтенсивністю росту агрофірми «Дністровська» і СП «Дністро-Гібрид», де директором І.В. Кістол. Тут витрати на один центнер приросту ваги складає 3,4 кормові одиниці, що удвічі менше, ніж у середньому по області.
А головною «господинею» в цьому корпусі була професор ОДАУ Євгенія Агапова. Це з її особистої участі і під її науковим контролем провадиться багаторічна селекційна робота на багатьох фермах.
Виставка не обмежилася демонстрацією прямих досягнень у тваринництві. Її учасники могли ознайомитися і з останніми новинками ветеринарної медицини, з різноманітною продукцією комбікормової промисловості. Величезну територію зайняла виставка продовольчих товарів і переробки сільськогосподарської сировини.
Велика група молоді зібралася біля вольєра, де гарцювали коні-рисаки. Вони сипали іскри з очей і явно не хотіли підкорятися своїм доглядачам, котрі зі всіх сил намагалися приборкати буйних скакунів.
А поруч мирно плавала риба, що за бажанням відвідувачів перекочувала в їхні пластмасові пакети. Адже це була виставка-продаж.
Втім, продаж сільгосппродукції йшов не тільки тут. У ларках реалізовувалася різна овочева продукція, м'ясо і м'ясні вироби, птиця, мед, сири, молоко і т.д. І все відразу швидко розкуповувалося і розносилося по приватних автомобілях.
Друга мета виставки – організація аукціону з розпродажу племінної худоби. А зацікавленість в аукціоні для наших сільгоспвиробників полягає в тому, що їм потім з бюджету компенсується 50 відсотків витрат. Такий один з конкретних кроків у зміцненні і розвитку селекційно-племінної роботи.
Чергові торги відбулися минулої неділі. За попередніми даними було реалізовано племінних тварин майже на один мільйон гривень, продано 165 голів великої рогатої худоби, майже 140 свиней, 112 голів овець і навіть п'ять коней. Ці результати, за визнанням першого заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації І.В. Панчишина, перевершили всі сподівання.
Отже, село не занепало, не зламалося від небаченої посухи, не запанікувало, а сміливо будує свої плани на майбутнє. І багато сільчан пов'язано з подальшим розвитком селекційної роботи і вирощуванням племінної худоби.
Тому є надія, що лідерські позиції Одещини в цьому виді виробничої діяльності ще більш зміцняться.
Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»
Є ЧОМУ ПОВЧИТИСЯ
Відбувся семінар тваринників Ізмаїльського району. Проводили його представники управління агропромислового розвитку. У практичній частині було про що розповісти і що показати господарю – кирничанському фермерові Сергію Куртеву.
Останні кілька років в районі відбувається посилене відновлення галузі, причому звертається основна увага на свинарство. З початку року отримано 1037,6 тонни свинини, на 257,4 тонни більше, ніж за цей же період 2006-го. І це незважаючи на посуху і певні проблеми, що виникли з кормовою базою. Аграрії все частіше звертають увагу на галузь, яка дає чималий прибуток при застосуванні сучасних технологій вирощування тварин. Про це йшлося на семінарі. Сергій Куртев свого часу викупив у «померлого» сільгоспкооперативу «Маяк» свиноферму, де до розвалу господарства був племрепродуктор з вирощування свиней миргородської породи. На жаль, колишні «господарі», якщо їх так можна назвати, остаточно розбазарили поголів'я цієї породи тварин, яке вважалося найперспективнішим для вирощування за умов Буджака, але воно зникло під час «аграрних реформ».
Проте треба йти вперед. Приклад показують такі господарі, як кирничанець. Він закупив маточне поголів'я на племзаводі у кам’янському СВК «Прогрес-Агро», де вирощують помісь української і полтавської м'ясних порід, а кнурів породи французький ландрас – у Теплиці Арцизького району. Сьогодні новатор домагається одержання найвищого по району приросту ваги тварин – на відгодівлі до 1000 грамів за добу, а на заключній стадії і більше. У його господарстві нині нараховується близько 900 тварин. Реалізує свою продукцію він, відповідно до договорів, кілійським переробникам, які пропонують більш прийнятні ціни, ніж в Ізмаїлі.
Це не єдиний фермер, який порівняно недавно почав практично з нуля і вже досяг позитивних результатів. Півтора року тому було створено фермерське господарство в Бросці. Керівник його – Ніна Войтко, за цей час забезпечила збільшення поголів'я до 500 голів, вирощуваних за технологією, запозиченою у тваринників АК «Свобода», на сьогоднішній день має найбільше поголів'я – 3780 тварин.
Всього ж у районі нараховується до 10 агроформувань, які спеціалізуються на свинарстві. Серед них і згадана вище АК «Свобода», і СВК «Прогресс-Агро», і ЗАТ «Наваско», «Дінекс-Агро» та низка інших. Але ще більше тих, хто тільки думає зайнятися тваринництвом. І, говорячи про тенденції розвитку галузі, виникаючі проблеми і можливі шляхи їх розв’язання, спеціалісти районного управління агропромислового розвитку, а також самі тваринники звертали увагу на головне: часи, коли можна було не піклуватися про якість, відійшли в минуле. Прибуток за будь-якої погоди одержують ті, хто домагається вагомої віддачі кожної вкладеної у справу гривні, хто підходить до справи професійно і активно впроваджує передовий досвід.
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
