УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 965/2007 Про присвоєння Р. Шухевичу звання Герой України
За визначний особистий внесок у національно-визвольну боротьбу за свободу і незалежність України та з нагоди 100-річчя від дня народження та 65-ї річниці створення Української повстанської армії постановляю:
Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ШУХЕВИЧУ Роману Осиповичу – головному командирові Української повстанської армії у 1942–1950 роках, генерал-хорунжому (посмертно).
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
12 жовтня 2007 року
Указ Президента України про присвоєння Романові Шухевичу звання Героя України в нашій області сприйнято далеко неоднозначно. І хоча, як дехто стверджує, укази Президента не обговорюються, редакція, не змінюючи своєї традиції в плюралістичності і демократичності, поцікавилася, що думають з цього приводу політики і вчені, посадові особи і прості громадяни. Поважаючи думку кожного, ми публікуємо їхні висловлювання.
ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ЮЩЕНКУ В.А.
Пане Президенте!
Ветеранська організація Одеської області, яка об’єднує у своїх рядах понад 650 тисяч ветеранів війни, праці, військової служби та пенсіонерів, з почуттям болю та обурення зустріли Ваші Укази, які ображають їх і нашу історію, – про присвоєння звання “Герой України” Роману Шухевичу, колишньому керівникові УПА, який активно співпрацював, на наш погляд, з фашистською Німеччиною у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., Ваші доручення уряду та Верховній Раді про прирівнення законодавчо “вояків” Повстанської Армії за пільгами до воїнів Радянської Армії образливі і не мають жодного виправдання.
Вікторе Андрійовичу!
Ви обрані Президентом всієї України і Ваші Укази та розпорядження, звичайно, повинні сприйматися з розумінням всім народом, а не на догоду незначної групи українського населення.
Дуже вже дорогою ціною, життям мільйонів своїх людей, громадян, дісталася Перемога нашій державі та її союзникам у Другій світовій війні.
Всі спроби “обілити” ОУН-УПА, показати їх патріотами України жалюгідні і необгрунтовані.
Історія нікому не прощала наруги над собою!
Користуючись нагодою, просили б Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, спрямувати насамперед зусилля держави на негайне поліпшення соціального захисту населення України і ветеранів, у першу чергу.
Президія Одеської обласної ради Організації ветеранів України.
15.10.2007 р.
АНДРІЙ БУЛГАРОВ, ГОЛОВА
Ренійської райдержадміністрації:
– Я вважаю, що в країні, нарешті, повинен настати мир. І нам потрібно визнати всіх героїв, що воювали за незалежність нашої держави як 200 років тому, так і в недавньому минулому. І якщо в нас у часи Другої світової були патріоти, що виступали за незалежність України, то я не розумію, чому ми не можемо визнати за ними це право? Крім того, вже давно настав час помирити і ветеранів – червоноармійців і тих, хто воював на боці УПА. Тому усі, хто воював, заслужили бути героями.
НАТАЛЯ ВОРОНОВА, в.о. ГОЛОВИ
Ренійської районної ради:
– Якщо ми чергового разу будемо переглядати історію, то починати потрібно не з того, щоб фразами видавати сумнівну правду, а детально вивчити всі події. Сьогодні, мені як людині, що святкувала і буде святкувати як День Перемоги, так і чорний день 22 червня, здається, що така ініціатива Президента просто образлива і принизлива для мільйонів людей, яким сьогодні дуже боляче відчувати таке ставлення до історичних подій, у яких вони брали участь.
МИКОЛА БАЗЕЙ, ГОЛОВА
Савранської райдержадміністрації:
– Моя думка така: справжні учасники війни повинні бути визнані героями. І не варто колупати як історію Радянського Союзу, так і історію Незалежної України з цього питання.
ОЛЕКСАНДР ЧОРНИЙ, ГОЛОВА
Миколаївської районної ради:
– З приводу Указу Президента в нашому районі склалася двояка думка. Одні вважають його абсурдним, інші ж виступають за його правомірність.
Особисто я вважаю, що вже не варто копирсатися в історії і роз'ятрювати чиїсь рани. Нам необхідне спокійне життя. Адже ситуація така, що якщо західна Україна аплодує, то східна глибоко обурена. Якби я був на місці нашого Президента, я б не підписував такий Указ.
СЕРГІЙ ГРИНЕВЕЦЬКИЙ,
депутат одеської обласної ради:
– Ще десять років тому була створена Урядова комісія, з цього питання. Де результати її роботи? Вони опубліковані? Люди їх знають? Ні! Це означає, що закон не один для всіх, оскільки ті, хто проголошують таке гасло, повинні хоча б самі бути прикладом.
ЮЛІЯ ЧАПАЛИКА, ПСИХОЛОГ:
– Знаєте, ні я, ні більшість з нас не жили в часи тих історичних подій, а вірити книжкам з історії, які часто подають свою упереджену думку, вже не можна. Однак історія є історія, і ми повинні її знати і поважати, але я впевнена, що зараз просто не час для таких жестів, який зробив наш Президент. Адже його спроба догодити одним викликала істотне невдоволення інших.
ІЛЛЯ СЕЛЯНІН, БУДІВЕЛЬНИК:
– Якщо чесно, то мені все одно, кого там героєм назвали. Нехай хоч Гітлера канонізують. Мене вражає лише одне: невже в державі вже все зроблено, що, окрім як рахувати дірки у швейцарському сирі, наш Гарант не знаходить собі інших справ.
ВОЛОДИМИР ЧУДІН,
викладач:
– Говорити про це спокійно я просто не можу. Адже ті люди, що знищували наших батьків, сьогодні стають героями. Це боляче і страшно. З другого боку, це черговий привід зіштовхнути лобами тих, хто поділяє цю ініціативу і тих, хто категорично проти. На мій погляд, це просто нерозумний крок для такого лихоліття.
НАТАЛЯ МИХАЙЛЕВА, ЛІКАР:
– Тільки, будь ласка, не знімайте мене на фото!
Знаєте, а чому б і ні? Чому наш Президент не повинен так робити? Адже він Глава держави, отже, має право на якусь самостійність. Ну і що, що його вчинки часом інакше як абсурдними не назвеш, ми ж самі його обрали. От тепер і розсьорбуємо наслідки дивовижного замилювання очей помаранчевими транспарантами в 2004 році. Нехай Віктор Андрійович робить те, що вважає за потрібне. Історія безжалісна, і вона йому цього не пробачить.
БОРИС ЛИТВАК, ГЕРОЙ УКРАЇНИ:
– Я категорично проти будь-якого націоналізму, будь-то українського, російського, єврейського... На мій погляд, цей Указ передчасний, тому що дотепер абсолютної правди ніхто не знає. І він (Указ) не призводить до оздоровлення нашого, на жаль, поки ще хворого суспільства.
ГРИГОРІЙ ГОНЧАРУК, ДОКТОР ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР:
– Різні думки, які є у суспільстві, свідчать про те, що наші люди недостатньо історично поінформовані. У багатьох залишилося радянське історичне мислення, а це значить, що частина населення ще живе думками про Радянський Союз як про свою батьківщину. Події останніх сімнадцяти років змінили докорінно історичну ситуацію. Головними цінностями справжніх патріотів України є український фактор як у минулому, так і у сьогоденні. Тому ми шукаємо в історії тих людей, ті події, які працювали на сьогоднішній статус нашої України, тобто на незалежність.
Незалежність України, як і для кожного іншого народу, держави є священним словом. А Роман Шухевич, при всій складності його політичної поведінки, чимало зробив для незалежності України. Це, можливо, перша ластівка з боку Президента до святої пам’яті героїв. Скільки їх, як Шухевич, в різних чинах, від рядового до генерала, належить дослідити історикам і визнати нашим суспільством.
СЕРГІЙ БЕЛЮК, ДЕПУТАТ ОДЕСЬКОЇ ОБЛРАДИ:
– Мій дід пройшов всю війну, від Москви до Берліна, повернувся додому з контузією, тричі був тяжко поранений, а його два рідні брати так і не повернулися з фронту... І після цього як я можу ставитися до Указу Президента? Звичайно, негативно. Цей Указ, на жаль, не веде до об’єднання України... І як може він вести до об’єднання, коли тисячі, сотні тисяч представників старшого покоління боролися не лише проти гітлерівської Німеччини, але й проти їхніх поплічників... Мене дивує те, що у наших ЗМІ однополчан Шухевича називають українськими патріотами. А мій дід та його брати, тисячі й тисячі воїнів Радянської Армії різних національностей, які окропили своєю кров’ю цю землю, а після війни, поранену, відновлювали – не патріоти? Вони що, не боролися за нашу незалежність? І що за маніпуляції із цим святим словом – патріотизм?
ВІРА ТИМОФІЇВА, ЧЛЕН ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА:
Вшанування Шухевича – це вшанування всіх воїнів УПА.
Я вдячна Президентові України Віктору Ющенку за цей мужній і патріотичний крок – присвоєння командувачеві Української Повстанської Армії Романові Шухевичу високого звання Героя України. Ми, українці-патріоти Одещини, давно чекали того дня, коли Глава Держави визнає заслуги цього талановитого українського полководця. Ми свідомі того, що за Р. Шухевичем стояли сотні тисяч мужніх українців – чоловіків і жінок, які не побоялися постати між двома однаково ворожими до української державності імперіями: комуністичної і фашистської. Ті прокомуністичні та російські націонал-шовіністичні сили, які розпалюють зараз ненависть до воїнів УПА, нехай згадають, скільки мільйонів українців були знищені комуністичним режимом та радянськими військами в комуністичних концтаборах; під час штучного голодомору; під час так званого розкуркулення та винищення української національної інтелігенції й українських священників; під час політичних переслідувань, які тривали впродовж усіх радянських часів.
Тільки дізнавшись про цей Указ Президента, я і всі мої друзі-патріоти по-справжньому відчули, що, нарешті, Україна стає українською за духом своїм і своїм призначенням у світі; що ми, українці, підвелися з колін, і з надією на перемогу будуємо велику, могутню, заможну Українську Державу, гідну спадкоємицю військових та ідейно-духовних традицій князівської і козацької давньоукраїнських держав, традицій Української народної республіки та слави воїнів українського повстанського руху.
ДІАНА ГАЄВСЬКА, МЕНЕДЖЕР:
– Ще зі шкільних уроків з історії України я пам'ятаю, що ОУН УПА – це сторінка слави нашої країни. Нам пояснювали, що люди віддавали свої життя за національну ідею і гідні того, щоб називатися героями. У будь-якому разі, як би там не було, я негативно ставлюся до того, що цей крок було зроблено саме зараз. Адже вже кілька років наша країна балансує на грані, розділяючись за величезною кількістю ознак на тих і на інших. Навіщо ж було саме зараз давати черговий привід для дестабілізації, яка вочевидь викликає масу невдоволення населення? Що ж стосується нашого Президента, то дипломат він просто нікудишній.
ІВАН СЕРГІЙОВИЧ, ПЕНСІОНЕР:
– Новина про присвоєння Шухевичу звання героя мене просто шокувала. Адже незважаючи на те, що історія не раз переписувалася і перекроювалася під бажання різних людей, багато хто з нас пам'ятає, як все було. Що цікаво – Президент зробив цю дурість після виборів. Це не просто так. Видай він цей Указ напередодні голосування, його партія одержала б у багато разів менше підтримки в більшості районів нашої країни. Сьогодні ж Вікторові Ющенку начебто вже нема чого втрачати, адже він розгубив найголовніше – довіру людей… А федералізація нам, простим українцям, не потрібна.
