Cтудентський конкурс під такою назвою відбувся напередодні 105-ї річниці одного з найдавніших вузів України – Одеської національної академії харчових технологій
Але цей турнір – тільки один із святкових епізодів, присвячених до цієї славетної дати. Хоча, якщо говорити про свята, то, напевно, харчова академія лідирує з їх числа серед інших навчальних закладів. Особисто я не пригадую, щоб десь ще так часто і регулярно проходили всілякі події, будь це дні факультетів, ювілеї кафедр чи огляди, конкурси, спортивні змагання. Вуз просто вирує, переповнений усілякими задумами, проектами, що, зрештою, закінчуються черговою урочистістю. Швидше за все, тут замість обговорення планів з виховної роботи займаються іншим – заповнюють студентський простір високим змістом, не дають повзучій, сумовитій бездуховності взяти в полон нашу молодь.
Підтверджень цьому безліч – досить згадати, на якому рівні майбутні технологи, харчовики провадять виставки і конференції з... етнографії, виготовляють своїми руками національні костюми. Або побувати, наприклад, на турнірі комп'ютерних технологій – тут теж чимало сюрпризів, зокрема і для самих викладачів.
Тому коли урочистості до 105-річниці цього вузу почалися саме з конкурсу «Історія моєї академії», ніхто цьому не здивувався. По-перше, тому що тут ми дійсно маємо справу з великою справжньою історією – вуз бере свій початок з одеської школи борошномелів, яка відкрилася 20 жовтня 1902 року. Не будемо перелічувати всіх подій, що увійшли до славного літопису. Це міг бути навіть і страшний 1937 рік, коли, незважаючи на всі переслідування інакомислячих, вийшов перший збірник наукових праць «Труды института». Цих праць з кожним роком буде все більше, але варто відзначити вершинний момент, коли в 2003 році п'ять вчених академії стали лауреатами Державної премії України. А хіба можуть студенти і викладачі байдуже сприйняти новину – два тижні тому Одеську національну харчову академію прийняли до Великої хартії європейських університетів. Це подія, за словами ректора вузу, академіка Б.В. Єгорова, відбулася в Італії, у Болонському університеті, що дав початок знаменитому процесу, який об'єднав кращі вузи Європи. До речі, з 2500 європейських вищих навчальних закладів тільки 487 прийняті до цієї почесної елітної родини.
– Зокрема і моя академія, – підкреслив один з учасників конкурсу.
Погодьтеся, не кожен вуз стає «своїм» для студента. А от «харчовий» для багатьох з них – єдиний і неповторний. Як написав у факультетській газеті «Емушка» Денис Горбунов, це єдиний вуз, якому вдалося «поєднати вікові традиції і новітні технології для навчання спеціальностям, що актуальні завжди». Ну а переможцем конкурсу, кращим істориком, визнано четвертокурсника Дениса Яценка, якого нагороджено комп'ютером. Подарунок було вручено на урочистій зустрічі ректорату академії зі студентським активом. Не обійшлося без презентів і самій академії: державна акціонерна компанія «Хліб України» подарувала своїй «alma mater» новенький мікроавтобус «мерседес». Так, добре зустрічати своє 105-річчя в дружній великій родині, та ще маючи таких чудових дітей. Мова йде про вихованців Одеської національної академії харчових технологій, серед яких і міністри, і керівники найбільших підприємств, причому не тільки України, але і Росії, Казахстану, Китаю, Монголії та інших країн. Конференц-зал цього дня не зміг, звичайно, умістити всіх викладачів, співробітників і студентів вузу, але здається, кожен знає, у чому секрет його успіху і процвітання. Професії, яким тут навчають, вічні, мета в усіх шляхетна, а студентів поєднує навчання, робота, спорт, відпочинок, дружба і любов!
