Село Дубки, що входить до Капустянської сільської ради, можна охарактеризувати по-різному: як найвіддаленішу від райцентру неперспективну глибинку, без будь-якої інфраструктури і, власне, без видів на майбутнє, або як хутірець із найширшою в районі вулицею, серед краси первозданної природи. Соціальної значимості цьому населеному пункту додавала свого часу санаторно-лісна школа-інтернат, а після її закриття Дубки спіткала незавидна доля тисячі таких же сіл.
Загалом у ньому мешкає 76 жителів, 11 з яких – школярі. Однак до школи їм доводиться щодня їздити шкільним автобусом у неблизьку Капустянку та Бакшу. Усі ж інші, хто не подався на заробітки за відсутністю постійної роботи, займаються підсобним господарством, продають молоко та м’ясо – з того і живуть. Із закладів соціальної сфери – лише один сільський клуб, із громадських місць – один магазин, зв’язок із світом забезпечує тільки один стаціонарний телефон, а сільську владу уособлює всього один депутат – Галина Іванівна Хмільовська.
Депутатствує вона вже друге скликання. Педагог за освітою, Хмільовська змушена була згодом освоїти спеціальність завідувачки клубу і продавця. Однак, незважаючи на велику зайнятість, Галина Іванівна встигає виконувати і громадські обов’язки, яких – хоч відбавляй.
А починаються депутатські клопоти відразу від в’їзду в село, а точніше – від відсутності таблички з його назвою. Неодноразово порушували жителі це питання на сходках, звучало воно й на засіданнях сесій, та все безрезультатно. Однак дубчани не з тих, хто так просто здаються, а їхня активна громадська позиція додає впевненості і їхньому єдиному депутату. Донедавна одним з найгостріших стояло питання спорудження огорожі навколо сільського цвинтаря. Спільними зусиллями встановили стовпи, рейки, а обіцяних штахетів чекають ще й досі. Сподіваються на ремонт і належне обладнання приміщення клубу і ФАПу. Також турбує нині дубчан автобусне сполучення з райцентром, а з приходом зими – і стан доріг. Адже часом через снігові замети учням доводилося й по два тижні не відвідувати школу.
Звісно, усі ці проблеми відомі Капустянському сільському голові Сергію Миколайовичу Рараговському. Щовівторка приїжджає він сюди разом із секретарем сільради, він провадить зустрічі із дубчанами. Безпосередньо на місці вирішуються питання, що стосуються оформлення документації, видачі довідок. Ті ж з них, які на місці вирішити неможливо, Сергій Миколайович бере під свій контроль. Зокрема, сільська рада працює над тим, щоб виділити територію під пасовисько для місцевої череди. Наразі вирішуються питання виготовлення державних актів на присадибні ділянки.
Незважаючи на те, що село маленьке, проблем тут вистачає. До Галини Іванівниї Хмільовської односельці звертаються у будь-який час, і та завжди готова їх вислухати. Чим зможе – обов’язково допоможе, бо свою депутатську місію вбачає не в тому, аби відсидіти на сесії, а в тому, щоб бути корисною людям. Адже допоки на горі ще існують Дубки, комусь треба обстоювати інтереси сільчан.
