Сьогодні відбудеться XІV сесія обласної ради. Серед питань, внесених до порядку денного, є й таке: «Про звіти депутатів Одеської обласної ради V скликання за 2007 рік». Передбачається, що кожний із них подасть свій індивідуальний рапорт про виконану за минаючий рік роботу у січні-лютому.
Редакція «Одеських вістей», трохи випереджаючи появу підсумкових документів, вирішила звернутися із запитаннями до деяких депутатів і довідатися, що вони вважають головним у виконаній роботі і які їхні плани на майбутнє.
Завдання виявилося не з легких. Одна частина депутатів працювала над проектами рішень, друга – роз'їхалася після чергових засідань постійних комісій, третя перебуває у робочих відрядженнях, на зустрічах із виборцями...
І все ж таки інтерв'ю – ось вони, у наявності. Багато з них давалися буквально експромтом. Але коли справу знаєш і за неї щиро вболіваєш, то й сказати є про що...
Депутатів розпитував Степан Сербінов.
Г.М. ПІДДУБНИЙ, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ ОБЛРАДИ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ТА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
– Перед черговою сесією облради проведено всі роздільні і спільні засідання постійних комісій, обговорено основні питання порядку денного на засіданні президії і погоджувальної ради. Здавалося, залишається тільки чекати пленарного засідання.
Але в житті виходить трохи інакше. Усі згадані мною зустрічі закінчилися не тільки узгодженням проектів документів. Вони, зазвичай, породили і нові питання, які нашій комісії ще треба вивчати.
От і засідаємо ще раз. Як помітили, на порядку денному стоїть номер 29. Але і він не цілком визначає кількісну сторону нашої роботи. Деякі засідання доводилося продовжувати по кілька днів, поки не досягали взаєморозуміння конфліктуючих сторін.
Чого ми домоглися у минаючому році? Швидше за все, комісія змусила всі причетні до цього організації та підприємства працювати над дохідною частиною бюджету. В результаті він цього року виконувався не тільки щокварталу, але і по кожному джерелу.
Поступово набуває стрункої системи і видаткова частина бюджету. Бажання запросити якнайбільше, а потім отримані суми не освоїти до кінця – ця тенденція ще, на жаль, досить живуча у багатьох управліннях облдержадміністрації. Тому доводиться буквально на ходу маневрувати, «перекидати» гроші з одного управління до іншого, з однієї статті – на іншу. Сьогодні такі операції без дозволу комісії, а потім і сесії ніхто не може собі дозволити. Та й казначейство не пропустить їх.
Те ж саме виходить і з використанням субвенцій з державного бюджету. Щоправда, тут ситуація ускладнилася двома обставинами. По-перше, гроші з Києва надходять не на початку року, а в липні-серпні. А, по-друге, невідрегульована тендерна система займає дуже багато часу на підготовку документів і різні узгодження.
От і на засіданні комісії, що закінчилося до нашої розмови, ми знову розглядали остаточний варіант перерозподілу коштів з державного бюджету та обласного бюджету розвитку, зміни щодо інших статей витрат. Це сотні показників, кожен з яких повинен задовольняти зацікавлені сторони. І гроші обов’язково треба освоїти до кінця року.
Щодо майбутніх планів, то це, насамперед – підготовка обласного бюджету-2008. Зізнаюся, його вже, вважай, підготовлено – багато принципових моментів і суми погоджено на найвищому рівні.
Але виносити його на розгляд і затвердження сесії поки що не можемо: чекаємо нового державного бюджету і контрольні цифри по нашій області.
Л.С. БУДЯК, ГОЛОВА ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ ОБЛРАДИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, СІМ’Ї, МАТЕРИНСТВА ТА ДИТИНСТВА:
– Наша комісія живе однією турботою: де б знайти додаткові кошти, щоб хоч чимось полегшити долю наших медичних установ.
Ось сьогодні ви мене застали на засіданні постійної комісії з питань бюджету і банківської діяльності. І це не випадково. На майбутній сесії будуть обговорюватися три важливі питання щодо нашого профілю. А поки що обговорення відбувається на рівні постійних комісій.
Треба визнати, що наявна обласна комплексна програма «Здоров'я» на 2002 – 2011 роки фінансується вкрай недостатньо. Гадаємо, що зміни відбудуться вже до кінця цього року. І сьогодні мої колеги погодяться з виділенням із обласного бюджету на найближчі 5 років 69 млн гривень. Крім того, ще 25 млн «повинні знайти» міські та районні бюджети. Це створить додаткову можливість хоча б трохи покращити демографічну ситуацію в області, зміцнити здоров'я населення, підвищити якість і ефективність медико-санітарної допомоги.
Будемо домагатися прийняття на сесії ще двох дуже важливих для населення області документів. В них йдеться про репродуктивне здоров'я людей і лікування серцево-судинних і судинно-мозкових хвороб у нашій області із застосуванням сучасної апаратури і досягнень передової науки.
Все перераховане вище – лише скромна спроба нашої комісії внести хоча б часткові зміни у ситуацію, що склалася в охороні здоров'я. А вона сьогодні відома кожному, хто відвідує поліклініку або лікується в лікарнях. Коштів немає навіть на найнеобхідніше – на медикаменти, на харчування, не кажучи вже про технічне устаткування лікувальних закладів сучасною апаратурою, про ремонт будинків, створення необхідних побутових умов.
У медицині потрібна реформа, але вона поки що затягується. Страхова медицина так і не одержала свого належного розвитку. Сьогодні медичні працівники одержують найнижчу заробітну платню в країні. За ними – лише працівники сільського господарства, які теж обділені увагою. Тому багато медпрацівників залишають роботу, ідуть в комерційні організації. Вже сьогодні дефіцит кадрів становить 30 відсотків. Мине ще два-три роки, і людей просто не буде кому лікувати.
Ми не можемо допустити такого. І доки у верхах не до медичних проблем, наша комісія буде знаходити додаткові кошти для надання допомоги і лікарям, і хворим. Для початку це можуть бути муніципальні добавки до зарплатні. Багато міських, та й деяких районних бюджетів можуть передбачити і таку необхідну статтю витрат.
Отож і наступного року нашій комісії буде над чим працювати. Ми постараємося використати будь-яку можливість, будь-яку трибуну, щоб не тільки бити тривогу з приводу ситуації, яка склалася в медицині, але й наполегливо шукати нові джерела для додаткового фінансування цієї головної соціальної галузі. Адже основа нашого буття – це все-таки наше здоров'я. І на його сторожі повинні стояти не лише люди в білих халатах, але й всі ті, кому довірено долю області, кожного міста, району або села.
Держава державних людей МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: РЕАЛІЇ І КОНЦЕПЦІЇ
«Концепція розвитку територіального устрою та місцевого самоврядування» – ось провідна тема порядку денного засідання Робочої групи з питань опрацювання концепції реформування місцевого самоврядування, засідання якої відбувалося 10-11 грудня у Львові. Сьогодні наш спеціальний кореспондент веде розмову з цього приводу з учасником засідання, заступником голови Одеської обласної ради Георгієм Івановичем АРАБАДЖИ.
– Те, що наше місцеве самоврядування потребує якогось суттєвого реформаторського втручання – річ очевидна, і в цьому вже навіть нема потреби переконувати ні депутатів, ні урядовців, ні, тим паче, членів усіх тих громад, котрі формують самоврядні органи. То що цікавого вам вдалося почути під час цього засідання?
– Так, справді, здається, вже геть усі згодні, що реформа місцевого самоврядування назріла. У цьому переконала і полеміка, що виникла на засіданні групи. Проблемність ситуації полягає в тому, що тепер слід визначитися: що, які саме органи місцевого самоврядування слід реформувати, і в який спосіб це робити. Скажімо, для мене, як людини, яка впродовж майже десяти років належить до керівного ядра Одеської облради, абсолютно очевидно, що починати слід від самої основи, самого підгрунтя самоврядування.
Передусім слід надати можливість місцевим громадам самим визначати, які саме – за чисельним складом, територіальним устроєм та напрямами діяльності – ради їм слід формувати. І якщо територіальна громада вважає, що на базі нині існуючої сільради доцільно створити дві такі адмінодиниці, або, навпаки, дві сусідні сільради стали настільки малочисельними та економічно слабкими, що є сенс об’єднати їх в одну, то чому б не дозволити їй вдатися до цього кроку?
Нам слід рішуче переглянути бюджетну політику. Оця система, за якої місцева громада майже все зароблене нею віддає державі, а потім стоїть з простягнутою рукою і чекає, що їй від держави перепаде, – вже віджила своє. Зрозуміло, що відрахування “нагору” повинні бути, але й бюджет місцевих органів теж має бути самодостатнім. Далі: обов’язково слід повернутися до виконавчих комітетів при радах. Приймаючи те чи інше рішення, місцева рада повинна бути впевненою, що існує структура, яка втілюватиме його в життя. І структура ця обов’язково має бути підвладною даній раді; тільки тоді діяльність ради буде по-справжньому ефективною.
Що ж до адміністрацій, то їх слід реформувати таким чином, щоб вони стали представництвами Президента, вищої влади, отим, як казали в давнину, “государевим оком”, котре наглядатиме за дотриманням Конституції і законності на конкретній території, зокрема і за дотриманням фінансової, бюджетної дисципліни. А ще нам обов’язково слід повернутися до мажоритарної системи виборів до районних та обласних рад. З одного боку, це зменшить рівень заполітизованості й одвертого політиканства, яке подекуди просто-таки панує, і націлить діяльність рад на насущні потреби територіальної громади. З іншого, поверне нас до конституційної норми, згідно з якою кожна територіальна громада має право бачити свого представника в органах місцевого самоврядування.
– То на Львівщині накопичено якийсь особливий досвід, і тому Робочу групу було вирішено зібрати саме там, у Львові, а не в Києві?
– Досвід там не більший і, на жаль, такий же прикрий, як і в інших областях, але кафедрою конституційного адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка було розроблено досить грунтовну “Концепцію розвитку територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні”, що стала основним проектним документом, навколо якого розгорнулася плідна полеміка як науковців, так і практиків.
І саме на цьому поєднанні наукових поглядів та прогнозів з багаторічним досвідом практичного здійснення принципів самоврядування й були розглянуті блоки проблем, що стосувалися адміністративно-територіального устрою України, засад формування органів місцевого самоврядування та їх фінансування, певного кола повноважень органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з місцевими адміністраціями чи тими органами, які прийдуть їм на зміну. При цьому я, наприклад, є прихильником того, щоб було введено мораторій на дрібні доповнення до закону про місцеве самоврядування, які тільки відволікають народних депутатів та збивають з пантелику керівництво місцевих рад, породжуючи суєтність та суперечливість рішень.
– Гаразд, Робоча група обговорила проект львів’ян, висловила свої міркування. Якою може бути практична користь від цього дійства?
– На своєму засіданні ми виробили конкретні пропозиції, котрі найближчим часом будуть обговорені на нараді в Києві, в якій братимуть участь керівники усіх обласних та деяких інших рад. А вже той підсумковий документ, який з’явиться внаслідок їх обговорення, повинен стати основою для формування нового закону про місцеве самоврядування з затвердженням його на сесії Верховної Ради України. Тож будемо сподіватися, що реформа все ж таки гряде.
Богдан СУШИНСЬКИЙ, спецкор «Одеських вістей»
