АБО В ЧОМУ МАЙБУТНЄ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
Цими днями насторожила інформація, що Ізмаїльську райспоживспілку «трясуть» за допомогою правоохоронних органів. Факт примусової виїмки документів підтвердила заступник голови облспоживспілки Людмила Андріївна Макарова, яка прибула до Ізмаїла з перевіркою.
Ми звернулися до тих, хто міг би прояснити суть, корені проблеми.
МАЛО ВЛАСНОЇ
ПРОДУКЦІЇ
Голова райкому профспілки працівників кооперації Діна Дмитрівна Койчева поскаржилася на погіршення справ у споживспілці району. 5-6 років тому питома вага споживкооперації в торговельному обігу району, сказала вона, складала у межах 20%, сьогодні – від 5 до 7. За ці ж роки скоротилася кількість магазинів і підприємств громадського харчування. На 1 жовтня їх залишалося відповідно 26 і 11. Щорічно зменшується кількість працюючих. Рік тому їх було 317, за останніми даними залишилося 285. Багато магазинів закрито. Хоча можна було б грамотно вирішити питання про передачу їх в оренду. Зарплати мізерні, у середньому від 150 до 250 гривень. Продавців переводять на півставки, але магазини відкриті весь робочий день. Сьогодні немає в райспоживспілці транспорту, ремонтно-будівельної групи. Незрозуміло, навіщо продали ковбасний цех. Не діє заготконтора. А саме цей напрям сьогодні міг би стати найбільш виграшним для сільської споживкооперації. Недостатній відсоток реалізації власної продукції.
МОГЛИ Б
ВИРУЧИТИ ЗАГОТІВЛІ
– Я не розумію, як можна називати кооперацією існуючу в нас систему, – сказав сільський голова Лощинівки Олександр Іванович Кіосєв. – Наші пайовики, що входять до Каланчацького сільпо, за багато років жодного разу не одержували дивіденди від паїв. Так, збори провадяться. Але як? Запрошують на них мене, як керівника громади, представника від пайовиків і продавця нашого магазину.
Просторий будинок сільпо стоїть пусткою, із трьох приміщень використовується лише одне, але асортимент вкрай убогий. Набагато вигідніше для громади передати цей будинок в оренду тим, хто зможе використовувати площі більш ефективно, почне вкладати кошти і діставати прибуток, від якого підуть і відрахування до сільського бюджету. Тому порушено питання про передачу будинку на баланс громади, доки він зовсім не зруйнувався, подані відповідні документи до МБТІ.
Немає товарообігу? А що в цьому дивного? Хто прораховував потреби наших селян? І ще. Багато жителів нашого села тримають у своїх подвір'ях корів, свиней і самостійно займаються реалізацією або здають живність приватним заготівельникам. Скажіть мені – якщо жителька села повезла молоко зі свого подвір'я до Ізмаїла – де вона придбає товар на виручені гроші? Це перше. І друге – якби заготівлями займалися структури райспоживспілки, замість цього, можливо, пропонуючи ті чи інші необхідні селянам товари, та ще і з огляду на дивіденди, належні пайовикам, хіба не пішла б справа? Адже це і було б проявом взаємовиручки, роботи на кінцевий результат.
НА РІЗНИХ ПОЛЮСАХ…
З більшості позицій свою принципову точку зору висловила голова правління райспоживспілки Галина Іванівна Пальченко. Вона вважає, що багато в чому причина сьогоднішніх ускладнень – призначення влітку 2006 року керівником Ізмаїльського центрального ринку А.В. Сорокіна. Його, як сказала голова правління РСС, нав'язали одеське і київське керівництво. Директор ринку, на її думку, намагався перепідпорядкувати підприємство райспоживспілки «Ізмаїльський центральний ринок» споживчому товариству «Злагода», що було створено без дозволу правління Ізмаїльського РСС і почало користуватися коштами ринку. За словами Г.І. Пальченко, і в безпосередній роботі «Злагоди» є свої «темні місця»: товар на реалізацію пропонується за завищеними цінами, брати його невигідно – про це сказав, зокрема, голова Бросківського сільпо А.Я. Головатюк.
Галина Іванівна докладно розповіла про «епопею» ускладнення взаємин як з керівництвом ринку, так і з облспоживспілкою, що лобіює, на її погляд, інтереси А.В. Сорокіна, на некоректні з погляду чинного законодавства, на її думку, дії міськрайонної прокуратури, яка, судячи з її слів, «кришує» ринок, про що, як вона сказала, свідчать і останні дії цієї структури. Вона б хотіла почути чітку відповідь на таке запитання – чому вилучаються документи в тому ж Бросківському та інших сільпо, що є самостійними у своїй господарській діяльності? На її погляд, у наявності тиск відповідних інстанцій на керівників сільпо. У суді перебуває позов, поданий РСС у зв'язку з незгодою з діями вищих інстанцій.
– Про які перспективи в такому постійному нервуванні можна говорити, – сказала Г.І. Пальченко. – Проте, ми намагаємося триматися. Об'єкти в основному збережені, але закриті, чому є об'єктивні причини. Якісь питання намагаємося вирішувати тільки за участю пайовиків, провадяться збори, на наступний рік планується проведення звітно-виборної конференції.
Плани є – вони розроблялися ще при колишньому керівництві ринку, що прораховували можливості надання фінансової допомоги сільським споживчим товариствам на розвиток – придбання холодильного обладнання, ремонтні роботи і тощо. Саме тому, що всередині споживчих спілок спостерігається подібна, що дозволяє балансувати ситуацію, підтримка за рахунок місцевих ринків, виходять на непогані місця Болградський, Березівський та інші райони Одеської області.
– В Ізмаїлі щорічно зростає конкуренція, один за одним відкриваються нові супермаркети, – вважає у свою чергу А.В. Сорокін. – Це природний процес, що вимагає і від нас перегляду багатьох позицій, спрямованих насамперед на поліпшення умов роботи підприємців. Чим ми і заклопотані. Створене при нашому сприянні міське споживче товариство «Злагода» займається оптом і має у своїх планах роботу щодо заготівель. Будемо-таки будувати методом народних інвестицій на території ринку торговельний комплекс, де кожен інвестор потім одержить у власність торговельну площу. Про що розповідалося й у вашій газеті. Але нам замість підтримки говорять, що ми і те, і це не маємо права робити. Хіба подібний підхід конструктивний? Нас перевірили обласні ревізори – будь ласка! Огріхів не знайшли. Паралельно пройшла перевірка РСС – виявили «недоліки», розбиратися приїхали представники Управління державної служби боротьби з економічними злочинами в Одеській області – факти знову не підтвердилися. До речі, «Злагода» користується основними засобами ринку на правах операційної оренди на певний термін, що підтверджено актом документальної ревізії УДСБЕЗ в Одеській області. Про яке захоплення мова йде? І ще: відповідно до чинного законодавства для створення споживчих товариств громадянам, що виявили бажання стати пайовиками, дозволи не потрібні, потрібна тільки реєстрація, що і було нами зроблено в законному порядку. То хто і кого “кришує”?
ШУКАТИ, РУХАТИ
СПРАВУ, БОРОТИСЯ
І ПЕРЕМАГАТИ
– Повну картину дасть ретельний аналіз роботи, який ми повинні зробити під час ревізії, – підкреслила заступник голови облспоживспілки Л.А. Макарова. – Наше завдання – не тільки перевірити, але і допомогти, підказати, у якому руслі діяти. Спрощений підхід тут неприпустимий, потрібно враховувати всі аспекти, що можуть принести користь, причому без детальної ревізії по усіх сільпо теж не обійтися. І ще. Ми змушені були звернутися до правоохоронних органій, щоб просто дістатися до необхідних для проведення ревізії документів, і в цьому не треба вбачати жодних інших причин. А майбутнє споживчої кооперації, справді, у взаємовиручці. І у взаєморозумінні. І в більш чіткій кадровій роботі.
ВИРІШУВАТИ –
ПАЙОВИКАМ
Є і ще «аргументи і факти» від пайовиків Кам'янки, Суворового, інших сіл – представників різних сторін конфлікту. Ми не стали їх наводити, оскільки суть одна: проблема задавнилася і, наскільки відомо, викликає серйозну стурбованість не тільки обласного керівництва, але і місцевих громад. І пайовикам – аналізувати і вирішувати, як відроджувати кооперацію.
