Та що говорити про чиновників! Нічого доброго від них не дочекаєшся, лише папірці вимагають. Особливо боляче чути, коли скаржаться захисники Батьківщини. Так думав і я, доки доля не звела мене із чудовою людиною – Анатолієм Софроновичем Поповим. Ось тоді й змінилося моє ставлення до чиновників. Виявляється, і серед них є такі, яких хвилює доля ветеранів, які пройшли дорогами війни, від початку до кінця.
Нещодавно сталося лихо: під час пожежі частково згоріла кімната Ради ветеранів при МЕП-53, де я перебуваю на обліку. Погані часи настали для нас, навіть зібратися разом ніде. Коли розповів про це директорові обласного комунального підприємства щодо обслуговування закордонних представництв А.С. Попову, він одразу пообіцяв допомогу.
Зустріла нас його бухгалтер Світлана Михайлівна Савченко.
– Сідайте, розповідайте, що у вас трапилося?
Напевно, підкупила мене посмішка та добрий голос. Якось непомітно розповів про ветеранські труднощі. Уважно, не перебиваючи, вислухала вона мою розповідь і сказала:
– Їдьте додому, я постараюся вам допомогти.
Звичайно, вийшовши із кабінету, я й не сподівався на позитивний результат, лише подумав: «Добре що є люди, які вміють вислухати й поспівчувати».
А через кілька днів пролунав дзвінок, телефонувала Світлана Михайлівна й сказала, що моє питання щодо виділення 500 гривень для ветеранської організації вирішено позитивно. Усе необхідне закупили самі підлеглі директора й передали голові Ірині Петрівні Щяпіні.
Приморська райадміністрація, в основному відремонтувала кімнату. І коли захисники Батьківщини збираються на чашку чаю, вони завжди згадують добрим словом А.С. Попова, його співробітників О.І. Бриленко, С.М. Савченко, М.С. Молчанову, К.Г. Рудохліба. Не залишилися осторонь і заступник голови Приморської райадміністрації Лідія Олександрівна Стеценко та робітники МЕП-53. А також голова Ради ветеранів цього району Олег Іванович Бажора. Сам особисто контролював хід ремонту приміщення та сприяв у допомозі ветеранам.
Звідси й висновок: побільше б таких міських керівників та чиновників, які одразу відгукуються на перше прохання, вміють вислухати й допомогти.
