Україна з 1991 року виплатила колишнім вкладникам СРСР близько 6 мільярдів гривень із задекларованих 126 мільярдів. В поточному обіцяють віддати 5,76 мільярда гривень (близько 1,152 мільярда доларів), а 240 мільйонів гривень – повернути нащадкам померлих вкладників. Любашівське відділення № 3174 ВАТ “Державний ощадний банк України”, яким керує Валентина Яструб, обслуговує клієнтів Савранського та Любашівського районів. Восьмого січня тут почали реєструвати вкладників. А їх в обох районах нараховується 68 тисяч чоловік, і мають вони на руках ощадні книжки, у яких задекларовано близько 200 мільйонів гривень.
Ажіотаж цього дня був надзвичайний, адже лише у смт Зеленогірському і селі Троїцькому є банківські філії. Тому центральне відділення штурмували любашівці та мешканці багатьох сіл. Незважаючи на швидкість оформлення відповідних документів, операція займає 15-20 хвилин, працівникам «Ощадбанку» першого дня вдалося прийняти лише 315 чоловік...
Звичайно, тисяча гривень, обіцяна урядом, – надто мала компенсація за багаторічне сподівання покращити своє життя, проте люди уже знають, куди їх вкласти. Більшість погашатиме борги, “набрані” в банках на різні потреби, придбають якусь техніку або “залатають інфляційні дірки”, завдані сімейному бюджету. Сімдесятирічна Зінаїда Федорівна Семенюк планує отримані з чоловіком гроші віддати двом донькам. А ось сімдесятидворічна Надія Федорівна Карловська планує розділити “подачку” між 19 дітьми, онуками та правнуками! Каже, що мало, але справедливо. Ото якби повернули усі п’ять тисяч, то було б дуже добре.....
Перед реєстраційними віконцями очікують своєї черги літні жінки, тримаючи в руках по кілька ощадних книжок. А якесь дитинча, зморене бездіяльністю, радісно вхопило сіреньку книжечку, щоб погратися, не відаючи про її цінність.
