Відбулося перше цього року засідання обласної координаційної ради з питань соціального захисту малозабезпечених верств населення. Питання щодо надання громадянам матеріальної допомоги розглядали члени ради – представники Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, управлінь ОДА – фінансового, освіти і наукової діяльності, охорони здоров’я та медицини катастроф, виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, обласної ради ветеранів війни і праці.
Відкриваючи засідання, начальник відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці Головного управління праці та соціальної політики ОДА Олександр Бурденко підкреслив, що бюджетні кошти на надання допомоги цього року ще не надходили. По мірі їх надходження, матеріальну допомогу отримуватимуть усі, кому за рішенням координаційної ради її нададуть.
Порядок денний складався з 31 питання. Найчастіше люди звертаються по допомогу на прожиття у зв’язку з невеликим розміром пенсії, хворобами дітей, необхідністю придбання ліків чи проходження лікування у спеціалізованому медичному закладі.
Координаційна рада розглянула всі питання, ухвалила рішення про виділення матеріальної допомоги громадянам у розмірі від 200 до 400 гривень.
Але під час обговорення в мене виникло декілька запитань. Чому до обласної координаційної ради звертаються жителі Одеси – міста з достатнім бюджетом, де приймається багато програм надання адресної допомоги громадянам, що опинилися у скрутному становищі? Чому бабусі чи матері, що виховують дітей-інвалідів, повинні розв’язувати проблему невеличкого ремонту своєї оселі, звертаючись до народних депутатів або на прийомі у керівників Головного управління праці та соціальної політики ОДА? Невже ці питання не є компетенцією місцевих органів влади? Ось що відповів мені на це перший заступник начальника Головного управління праці та соціальної політики ОДА Ігор Шило:
– У місті Одесі робиться дуже багато щодо соціального захисту малозабезпечених. Але інколи людині може не вистачити суми допомоги у рамках певної програми, зокрема, на лікування, і вона звертається до обласної координаційної ради. Це зрозуміло.
Якщо говорити про приміські райони, вони справді мають більше можливостей щодо надання допомоги малозабезпеченим громадянам. У віддалених районах ситуація дещо інша. Там небагато підприємств і економічний розвиток значно нижчий. Звичайно, якщо говорити про допомогу на лікування, її у тих районах важко надати. Але віднайти кошти на придбання одягу для дітей чи невеличкого ремонту оселі можна. То вже недопрацьовують місцеві органи влади.
Певні проблеми є у Шабо Білгород-Дністровського району. Побудовані міні-котельні не введені до експлуатації. До офіційного їх введення люди, що мають пільги, не можуть ними скористатися. А ми – компенсувати їхні витрати на житлово-комунальні послуги. Вони, звісно, скаржаться. І ми виділяємо кошти, щоб хоч якось їм допомогти, підтримати до остаточного вирішення з місцевими органами влади питання про експлуатацію міні-котелень.
На наступній сесії обласної ради прийматимуться три цільові програми соціального захисту – ветеранів, інвалідів, «Милосердя в дії». Вони значно розширять можливості надання допомоги тим, хто її справді потребує. Дуже важливою є програма соціального захисту та медичного забезпечення ветеранів, яка включатиме питання газифікації осель ветеранів, допомогу на лікування, на відновлення інвалідних візків, на підтримку роботи ветеранських організацій.
Передбачається також розширити мережу установ реабілітації та працевлаштування інвалідів. На цю програму 2008 року планується виділити 750 тисяч гривень.
«Милосердя в дії» передбачає комплексні заходи стосовно ветеранів та інвалідів. На неї планується виділити 2,5 мільйона гривень. Але остаточні суми з’ясовуватимуть депутати обласної ради під час сесії.
