Наша газета неодноразово розповідала про проблему, пов'язану з виведенням з Болграду повітрянодесантної дивізії, особовий склад якої свого часу доходив до 7 тисяч чоловік (уявіть собі, скільки нерухомості залишили військовики). Крім житлових і нежитлових містечок, залишився не при справах і військовий аеродром, який може приймати літаки усіх типів.
За той проміжок часу, що потрібен був для визначення долі майна військовиків, значна його частина просто зникла з лиця землі. Що-що, а викрасти громадську власність – це у нас запросто.
Єдиний спосіб зупинити варварство – передати об'єкти, що залишилися, потенційним інвесторам. Як повідомила нам заступник голови Болградської райради Марія Олександрівна Гайдаржи, керівництво району і міста почало переговорний процес з науково-культурним центром «Будинок дружби «Україна – Іран». У Болграді чергового разу побував генеральний директор «Будинку дружби» Пахлеванзаде Аліреза, який повідомив, що іранські бізнесмени згодні зайнятися в Болграді виробництвом цегли, текстильних ниток, тканин, килимовим виробництвом, а також поставити на конвеєр складання автомобілів. Також іранська сторона готова розглянути можливість організації переробки сільгосппродукції – якщо для Болградського району це актуально.
Для організації виробництва іранська сторона хотіла б одержати низку об'єктів колишньої дивізії, зокрема і військовий аеродром. Але якщо щодо містечок та паркових зон питання можуть вирішити місцеві влади, тому що це майно було передано місту, то щодо аеродрому, який є державною власністю, питання буде вирішуватися у столиці. Районна рада звернулася до Кабміну із клопотанням про передачу аеродрому у спільну власність територіальних громад району, але якою буде відповідь, поки що ніхто сказати не може. Як тут не згадати про те, що влітку минулого року цей аеродром шляхом махінацій з документами ледве було не «прихватизували» за 30 тисяч гривень. При його офіційній вартості у 5 мільйонів.
Переговорний процес з іноземним інвестором ускладнює і те, що меморандум між урядами України й Ірану «Про торговельно-економічну співпрацю на 2003-2007 рр.», який ратифіковано відповідним Законом України, вичерпав свій часовий ресурс. Наскільки нам відомо, зараз міжурядова комісія відпрацьовує новий договір.
А поки готуються документи, Болград може хіба що працювати над договором намірів з іранською провінцією Джанджан. За словами М.О. Гайдаржи, районна влада впритул займається цими питаннями.
Після зустрічі пану Пахлеванзаде Аліреза було поставлене запитання, яке дуже хвилює жителів Болградського району, предки яких, як відомо, у ХІХ столітті втекли з рідної Болгарії від османського ярма: чи не будуть іранські бізнесмени порушувати питання релігії? Генеральний директор «Будинку дружби» запевнив православних, що інвесторів з Ісламської Республіки Іран цікавить в Україні винятково бізнес.
