Журналістська братія добряче покепкувала в останню чверть століття над «всеозброєннями», подібними до винесеного у заголовок цієї публікації. Та я навмисне це згадав хоча б з тієї причини, що сільське господарство нині опинилося у такому глухому куті, з якого воно вибиратиметься з великими зусиллями. Та й чи вдасться господарствам піднятися – це питання вже потрапляє у розряд риторичних. Лише у поодиноких з них справи оптимістичніші. У цьому ряду й господарство «Олексіївське» нашого району.
Олексіївські трудівники нині посідають одне з найпочесніших місць з виробництва сільгоспкультур серед подібних собі з інших господарств району. Правда, таких, як кажуть, раз, два і край. Та зіркова хвороба трударів не дістає і, гадаю, їхня скромність не дозволить підступитися їй навіть до порогу.
“Олексіївське” робить свою справу впевнено, живе по кишені, добре обмірковуючи, коли і як віддаватиме кредитну гривню, як і коли розраховуватиметься з бюджетом чи орендодавцями. До речі, за оренду паїв товариство повністю виплатило належне селянам: пшеницю, ячмінь з розрахунку 1,5 тонни зерна. А хто побажав, той отримав гроші. Не має господарство й боргів перед бюджетом.
Яку ж основу вже заклали олексіївці і до чого мають докласти рук весною? Склалося враження, що авральний стиль роботи тутешнього керівництва нікому з громади не відомий. Навпаки, багато чого зважує керівник господарства В. Янов, аби вже посіяні озимі культури – 780 гектарів ріпаку, 672 гектари пшениці, 436 гектарів ячменю – розвивалися і тепер, і весною якомога краще. З ярини передбачається мати 34 гектари ячменю, 140 – гороху, 428 – соняшнику, 80 – нуту та 46 гектарів сорго.
Щоб збільшити віддачу кожного поля, потурбувалося керівництво господарства про оформлення відповідних документів в комерційних структурах. Таким чином відкрито фінансування на придбання добрив, техніки, запасних частин. Придбано, зокрема, вже 120 тонн селітри (і ще стільки ж невдовзі надійде), сівалку комплексної дії, дещо із запасних частин до сільгосптехніки. Якщо врахувати 350 тисяч гривень за ту ж сівалку, 100 тисяч – на запчастини, а кожна тонна селітри обійшлася по 1600 гривень, куплено 45 тонн дизельного пального, то не важко уявити попередні вливання в економіку господарства.
Так, “озброєння” для виходу на весняні гони ТОВ «Олесіївське» знову готує солідне. І за таких умов зрозуміло, що це лише частина тієї величезної роботи, яку слід виконати, аби кожна гривня дала певну віддачу. Головне – є настрій на неї у товаристві і його керівництва, у спеціалістів. Отже, це можна вважати, умовно кажучи, заявкою на підтвердження лідерства серед господарств району. Правда, коли натякнув олексіївцям, вони мало не в один голос запевнили, що для них нічого головнішого немає, ніж отримання такого прибутку, який би задовольнив працюючих і орендодавців. Моральний же стимул у них менш важливий. До речі, таке сприйняття реальностей і при підготовці до весняно-польових робіт, і при господарюванні загалом викликає прихильність і в інших власників земельних паїв. Насамперед маються на увазі ті, хто працює з іншими орендарями – такими, які не влаштовують селян через незадовільні розрахунки з ними. Тобто, роблю натяк про те, що можливий приплив в “Олексіївське” частини землевласників. А як вже сприймуть це у сільгосптоваристві, – покаже час.
