Зима поволі витрушує не тільки всі продуктові засіки, а й склади для палива. Помітно меншає вугілля, ніби на очах тануть дрова, а до справжньої весни ще далеко. За відсутністю інших доступних у нашій місцевості джерел опалення, жителі району мусять думати про тепло ще влітку. А тому заздалегідь запасаються дровами, вугіллям і просять Бога, щоби зима була не надто суворою.
Цьогоріч ніби так і є. Помірні морози не дають розслабитися, але й не дуже допікають. А тому, натопивши грубку, якщо є чим, можна спокійно чекати весни. Однак забезпечення теплом потребує щоденної праці: нарубати дров, почистити плиту, занести палива і т.д. Тому ми вирішили поцікавитись, як же упоруються з усім цим ті, кому щоденні нехитрі турботи вже стають не під силу. Ми завітали у кілька осель, де мешкають люди поважного віку, і поцікавилися у них, як їм зимується.
Для подружжя Ткачуків (на знімку) це вже п’ятдесят дев’ята спільна зима. Гріються Андрій Петрович і Марія Вікторівна, як і завше, дровами та вугіллям. Тверде паливо господар отримав згідно з пільгами, які належать йому, як інваліду І групи. Дрова залишилися із старих запасів. Влітку приїздили діти, нарубали, то до весни, напевне, вистачить. От тільки б здоров’я не підвело, і ліки не були такими дорогими. Тоді й зима не страшна, коли ще вдвох, і є підмога.
Та, як не прикро, багатьом жителям району зимувати доводиться самотою. Тоді на підмогу приходять соціальні працівники, які беруть на себе значну частину турбот своїх підопічних. Загалом по району 46 соціальними робітниками обслуговується 510 одиноких непрацездатних громадян. До обов’язків однієї з таких - Ганни Дмитрівни Лебедюк – входить догляд за дванадцятьма самотніми непрацездатними жителями селища. Василю Кириловичу Шевчуку вона вже другий рік є надійною помічницею у його домашніх справах. Попоратись у господі, купити продукти харчування і ліки – це далеко не увесь перелік справ, з якими їй щодня доводиться справлятися. І, судячи із вдячних відгуків її підопічних, це у неї виходить досить добре.
Тож зима триває і далі випробовує нас, та їй залишилося ще зовсім недовго, бо з приходом теплих весняних днів з’являться нові плани, нові надії і нові турботи про наступну зиму.
