Почати цю статтю хотілося б з констатації двох фактів, що стосуються розвитку сільського господарства Одещини. Перший: наша область є однією з основних житниць України. Другий: вона ж перебуває в так званій зоні «ризикованого землеробства». От і виходить, що ми то рапортуємо про рекордні врожаї, то підраховуємо збитки від чергової посухи. Ні, звичайно, навіть у минулому посушливому році в регіоні ухитрилися зібрати 1 млн 400 тонн зерна (при внутрішній потребі у 425 тонн). Однак за інформацією Головного управління агропромислового розвитку області, аграрії Одещини «недобрали» 2,5 млрд гривень. Значно знизилася ефективність сільськогосподарського виробництва, удвічі зросла кількість збиткових підприємств. Цього року «небесна канцелярія» поки що ставиться до АПК досить прихильно: 90% посівів озимих перебувають в «доброму» і «задовільному» стані. Як стверджують фахівці, це найкращий показник за останні 15 років. Однак, долю врожаю визначають не одні погодні умови, а ще й безліч інших додаткових чинників (про які мова йтиме трохи нижче). До того ж за існуючих сьогодні торговельних схем, навіть рекордні показники ще не гарантують виробникам високих доходів, левова частка прибутку дістається заповзятливим зернотрейдерам.
Саме ці та інші проблеми виявилися в центрі обговорення «круглого столу» за участю керівництва Одеської області, депутатського корпусу, представників науки і самих сільгоспвиробників.
У своєму вступному слові голова Одеської облради Микола Скорик назвав три напрями, які він вважає ключовими для підтримки АПК регіону: фінансовий ресурс, яким володіє обласний бюджет, організаційні заходи і захист внутрішнього виробника при вступі до СОТ.
Що стосується фінансування галузі з облбюджету, то доля цього питання буде вирішуватися на сесії обласної ради 29 лютого. За попереднім проектом, запропонованим обласній державній адміністрації, ця сума становить понад 13 млн гривень. Втім, важлива не тільки сума сама по собі, але й її розподіл. Саме тому голові постійної комісії з питань аграрної політики Олександру Каштанову довелося згадувати не найприємніший досвід минулого року. Комісія з АПК після попереднього обговорення ухвалила рішення щодо пільг на купівлю комбайнів для багатьох господарств області. А тодішній губернатор Іван Васильович Плачков без узгодження з депутатами в останню мить вирішив закупити трактори… І про який контроль з боку депутатського корпусу можна було говорити в тій ситуації?
– Упевнений, що такої практики, як при вашому попереднику, більше не буде, – сказав Микола Скорик, звертаючись до губернатора Одещини Миколи Сердюка.
Якщо говорити про організаційні заходи (підготовка до сівби ярових і зернобобових культур), то на час проведення «круглого столу» показники були такими. Добривами господарства області забезпечені на 56% від потреби, пальним – на 48%, гербіцидами – на 15%... Як правило, через брак оборотних коштів наші сільгоспвиробники закуповують насіння, добрива тощо у кредит, щоб розрахуватися вже після одержання врожаю. Однак багато учасників «круглого столу» скаржилися на те, що банки не дуже охоче йдуть на такий крок. Посприяти в цій ситуації обіцяв губернатор Одещини Микола Сердюк, який вже зустрічався з керівниками банків 13 лютого.
Втім, багато проблем, які порушували керівники сільгосппідприємств (визначення механізму компенсацій, закупівля добрив за стабільною ціною тощо), необхідно розв’язувати не на обласному, а на державному рівні.
– Протягом найближчого місяця я буду на зустрічі із Президентом, і постараюся донести до нього всі ці проблеми, – заявив Микола Сердюк. – А за необхідності ми з головою облради направимо відповідного листа на адресу Кабінету Міністрів.
Щодо вступу України до Світової організації торгівлі, озвучимо позицію голови облради Миколи Скорика:
– Мені здається, що поряд із принципами вільної конкуренції повинно бути й розумне лобіювання внутрішнього товаровиробника. Це не буде суперечити умовам членства нашої країни у СОТ, тому що там існує низка перехідних положень. Протекціоністські заходи на рівні держави повинні сприяти захисту нашого внутрішнього ринку.
Під час «круглого столу» було порушено й чимало інших цікавих тем. Так, дещо осібно, прозвучала думка Героя України Володимира Видобори (депутат облради, голова агрокомпанії «Свобода» Ізмаїльського району) про надмірну хімізацію і механізацію нашого сільського господарства. На думку Володимира Денисовича, все це – наслідки «змови фабрикантів», виробників сільгосптехніки й добрив. А в результаті ми маємо перенасичений хімікатами виснажений ґрунт і купу хвороб у людей…
Коментуючи цей виступ, Микола Цандур, директор Одеського інституту агропромислового виробництва, відзначив, що ніхто не відкидає можливостей органічного землеробства, але воно може (і повинно) існувати паралельно із землеробством інтенсивним.
– Ситуація така, що продуктів харчування на Землі не вистачає, – говорить Цандур. – На планеті мільярд людей голодує. Так, за кордоном вирощують екологічно чисту продукцію, але коштує вона у десятки разів дорожче, і дозволити її собі можуть тільки забезпечені люди. Середньостатистичному українцеві така продукція навряд чи буде по кишені. Наше завдання зараз – максимальне здешевлення.
Втім, ідею екологічно чистих продуктів, як таких, ніхто не заперечував. Адже саме вони повинні бути основою того ж дитячого харчування... В остаточному підсумку, за підсумками «круглого столу» профільній комісії облради і обласному управлінню агропромислового розвитку було доручено розробити Програму вирощування екологічно чистої продукції (з реалізацією її на практиці найближчим часом).
Так, завдань перед нашою сільськогосподарською галуззю стоїть чимало, і найчастіше, «у чистому вигляді», вони можуть суперечити одне одному. Ось, наприклад, директор Одеського селекційно-генетичного інституту В'ячеслав Соколов говорить про те, що пріоритетом у нинішньому році повинна стати інтенсифікація виробництва зерна. А голова агрофірми «Маяк» Березівського району Зінаїда Гришко порушує тему безробіття на селі, тему соціального захисту. Справді, економічна доцільність диктує: менше робітників – менше витрат. А на іншій чаші терезів – залишені двори і люди, які деградують від неробства.
– Потрібно паралельно вирішувати питання переробки продукції на селі, інакше ми зайдемо у соціальний тупик, – така думка з цього приводу голови облради Миколи Скорика.
Під час зустрічі обговорювалися також питання розвитку меліорації в Одеській області, науково обґрунтованої сівозміни, підтримки тваринницької галузі, переробки сільськогосподарської продукції та ін. Як приклад для нашого регіону наводилася Білгородська область сусідньої Росії з її мобільними тваринницькими комплексами і добре розвинутою переробною промисловістю. Одне слово, поле діяльності досить і досить велике. Робота тут знайдеться для багатьох...
