Підсумки роботи державних установ ветеринарної медицини області за 2007 рік свідчать про те, що фахівцями проведена надзвичайно велика робота. Дослідження, щеплення проти інфекційних захворювань, робота щодо профілактики захворювань незаразної етіології, поліпшення збереженості поголів’я, особливо молодняку, - це не простий перелік напрямків роботи, а наполеглива, старанна праця фахівців. І більшість з них – жінки.
Найкращих показників досягли у Білгород-Дністровському, Комінтернівському, Татарбунарському районах, які посіли перші три місця в області. Співробітники управління ветеринарної медицини в Одеській області, обласна державна лікарня ветеринарної медицини, державна інспекція та державна лабораторія подають приклади справді державного становлення до виконання службових обов’язків.
У Білгород-Дністровському районі плідно працюють заступник начальника райуправління ветмедицини Світлана Маргаріт та провідний лікар-епізоотолог Єлізавета Бокій. Завідуюча Маразліївської дільниці держветмедицини Таміла Макаренко. Краснокосянську та Карналіївську дільничні ветлікарні очолюють Євдокія Черноус та Марія Холостенко. Донька Євдокії Гнатівни Ліна Слісаренко продовжує сімейну династію лікарів ветмедицини.
17 лютого відсвяткувала свій 70-річний ювілей колишній лікар, хімік-токсиколог Білгород-Дністровської райдержлабораторії ветмедицини Надія Омелянівна Липецька. Вона виховала двох дітей. Має шість онуків. На довгому шляху її роботи траплялося чимало цікавих випадків.
Так, у господарстві «17 партконференція» Березівського району було виявлено ураження соломи токсичними грибками. На підставі цієї експертизи запропонували цю скирду соломи спалити. Почалася суперечка між керівництвом господарства і головним зоотехніком, які відбувалася саме біля спірної скирди. Поки фахівці з’ясовували, що ж робити, кінь головного зоотехніка поїв трохи тієї соломи. І загинув за 2-3 дні. Діагноз – стахіботріотоксикоз. Кінь випадково став жертвою біопроби для підтвердження необхідності знищення ураженої соломи.
Інший випадок на точність експертизи був зафіксований при загибелі біля 20 голів коней. Після дослідження матеріалу від загиблих, Надія Омелянівна знайшла фосфид цинку. Далі виявили, що цю речовину навмисно внесли у фуражний ячмінь. Злочин став результатом ворожнечі між братами: один з них був фуражиром, інший – конюхом конюшні. За цим випадком тоді відкрили кримінальну справу.
Враховуючи досвід Н.О. Липецької, до неї телефоном звертаються спеціалісти райветлабораторії за консультаціями щодо проведення хімічних досліджень. Надія Омелянівна нікому в цьому не відмовляє, а, навпаки, задоволена, що її знання та досвід цінують.
У Комінтернівському районі колеги рівняються на Олену Прудку – завідуючу протиепізоотичним відділом районної державної лікарні ветмедицини, Валентину Бабаченко – завідуючу Ново-Миколаївською державною дільницею ветмедицини. Багато залежить і від ветфельдшерів Рими Панченко (Фонтанська дільнична лікарня ветмедицини), Ольги Філімончук (Петровська дільнична державна лікарня ветмедицини).
У Татарбунарському районі слід згадати Зінаїду Збудчак – завідуючу держлабораторією ветсанекспертизи на ринку, Надію Гайдай – лікаря-серолога райдержлабораторії ветмедицини.
Слід згадати ветеранів. Ольга Дмитрівна Бартєньова, колишній лікар-серолог Роздільнянської райдержлабораторії ветмедицини. Саме з її безпосередньої роботи розпочалося оздоровлення району від бруцельозу великої рогатої худоби. Галина Яківна Павловські, колишня завідуюча лабораторією ветсанекспертизи на ринку смт Саврань, впевнено почуває себе за заслуженому відпочинку. Олександра Макарівна Воронько працювала ветфельдшером на дільниці с. Виноградне колишнього Ново-Іванівського району. У нелегкі 50-ті роки минулого століття з каністрою на спині ходила за 15 кілометрів до сусіднього господарства, щоб обробити коней від корости.
Такі вони, жінки, що обрали фах ветеринарного спеціаліста. Не можна не відчувати гордість за їх плідну працю. І дуже хочеться, щоб були вони здорові та щасливі!










