Результати журналістського розслідування, викладені 14 лютого цього року у матеріалі «Що діється у Карагольській затоці?», одержали певний резонанс. Нагадаємо, в публікації «Одеських вістей» йшлося про деградацію унікальних екосистем Дністровського лиманно-гирлового комплексу, яким Указом Президента України відведено основну роль у створенні ландшафтного національного парку «Нижньодністровський». Зокрема вказувалося на скидання неочищених стоків від Теплодарських очисних споруд до іхтіологічного заказника – Карагольської затоки.
Незабаром після виходу у світ публікації голова Овідіопольської РДА Наталя Чегодар на території очисних КП "Теплодарводоканал" провела виїзну нараду. У її роботі взяло участь керівництво Овідіопольського, Біляївського районів та міста Теплодара, а також представники Державної інспекції з охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної екологічної інспекції в Одеській області.
Як відомо, Теплодарські очисні споруди розташовані в прибережній охоронній зоні Дністровського лиману й річки Дністер, на рекреаційній території Надлиманської сільради і в районі запланованого Нижньо-Дністровського заповідника. Із урахуванням цього в процесі актуальної, ділової розмови основний наголос наради зроблено, зокрема, овідіопольською стороною на тому, що Теплодарські очисні працюють незадовільно, "умовно" очищені на них стоки скидаються у плавні. При цьому неочищені стоки із Маяківського напірного колектора майже п'ять років прямо надходять у Дністровські води, не лише отруюючи прибережну воду, але й фактично роблячи її при цьому "мертвою".
Мер Теплодара Леонід Печерський доповів учасникам наради, що на сьогодні очисні (за проектної потужності у 18 тис. кубометрів на добу) приймають всього 2000-2500 кубів стоків із Теплодара, Біляївки та Маяків. Однак при цьому роботу споруд не можна назвати задовільною. Із урахуванням ситуації у поточному році намічено розробку проектно-кошторисної документації для їх реконструкції. Із обласного бюджету з цією метою заплановано виділення 150 тис. грн. За словами мера Теплодара, три нитки напірного каналізаційного колектора та проммайданчик перебувають у справному стані. Стоки ж, які виходять на поверхню за 2 км від очисних споруд, надходять у Дністровські води із колектора села Маяки Біляївського району.
ЗА ЗАЛИШКОВИМ
ПРИНЦИПОМ
У свою чергу, голова Біляївської РДА Микола Андріященко та сільський голова Маяк Іван Войцеховський запевнили учасників зустрічі, що порив напірного колектора у стислий термін ліквідують. Трохи пізніше буде проведено необхідні роботи щодо підключення Маяківського колектора до Теплодарських очисних.
Справді, на початку третьої декади березня 2008 року на колекторі після кількаразових пошукових робіт почалося конструктивне пожвавлення. Тому з'явилася реальна надія, що рух смердючої рідоти, яка роками виливалася у Дністровські води, забруднюючи рекреаційну територію овідіопольських сусідів та постійно завдаючи істотної шкоди навколишньому середовищу, зрештою, припиниться. Отже, з'явилася надія, що проблему, яку довгі роки вперто "не помічали", буде розв’язано.
Досить сумнівним у цьому розумінні стає цнотливе "невідання" біляївців, коли до рук потрапляє цікавий документ, відправлений на різні біляївські адреси: Біляївському міському голові, директорові ВУЖКГ, до районної інспекції охорони навколишнього природного середовища. У листі "винуватець" скандалу – Теплодарське комунальне підприємство "Теплодарводоканал" – запитує чиновників різного рангу, коли, зрештою, відповідно до договору № 208 від 1 березня 2007 року із Біляївського району почне надходити оплата за приймання стічних вод на очисні споруди? Але ж на початок березня цього року за біляївцями накопичилася боргова сума у 96527 грн 37 коп.! І таких листів, як, втім, і фінансових рахунків за 2007 рік відправлено декілька...
У цьому випадку ситуація змахує на грубий фарс. Звичайно, Біляївське ВУЖКГ буде ігнорувати подібні листи! Хто й кому має платити, якщо каналізаційний вміст зливається просто у Дністер!
Питання в іншому. Чому, аж до сьогоднішнього дня, місцеві органи виконавчої влади та підрозділу галузевих міністерств і відомств, знаючи про таке жахливе забруднення навколишнього природного середовища, продовжують розглядати подібні проблеми як другорядні, виділяючи кошти на виконання природоохоронних заходів за залишковим принципом? Адже із урахуванням сучасного стану навколишнього середовища у цілому, екологічного стану регіону, проблеми забруднення територій, загострюючись із кожним днем, набувають надзвичайного характеру.
ЯК ВИХОДИТИ
ІЗ СИТУАЦІЇ?
Якщо сусід позбувається від рідких та твердих відходів, успішно транспортуючи їх на чужу територію, то це вже не його, а ваша проблема. В кожному разі, саме так трактує ситуацію Одеська міжрайонна природоохоронна прокуратура Одеської області. Відповідно до її припису щодо усунення порушень вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, саме Овідіопольська РДА має організувати роботу з ліквідації наслідків виявлених порушень щодо забруднення Карагольської затоки відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів належать органам виконавчої влади, яким, у цьому випадку, є Овідіопольська РДА.
Але сьогоднішній "головний біль" із приводу "теплодарських" подій – не єдиний в овідіопольської влади. Є й інші, не менш серйозні споріднені екологічні проблеми. Як проінформував власкора "ОВ" перший заступник голови Овідіопольської РДА Володимир Шершенецький, у районі налічується 28 очисних споруд, а реально працюють 8. При цьому санітарним нормам відповідає всього 4. Нинішня команда чітко бачить проблеми щодо об'єктів комунальної власності територіальної громади і наполегливо працює над їхнім розв’язанням. Є в районі очисні споруди, від яких залишилися лише підмурівка, наприклад, у селах Прилиманському, Петродолині, радгоспі "Перемога". Володимир Володимирович відкрито зізнається: з розмаху вдається не усе, й не одразу. Але певні істотні зрушення є. Щодо багатьох об'єктів розпочалася робота над виготовленням проектно-кошторисної документації. Для проходження процедури фінансування із державного та обласного бюджетів, а також природоохоронного фонду, спрямовані відповідні запити до ОДА. На сьогоднішній день повністю реконструйовано очисні в Овідіопольській ЦРЛ, вони відповідають санітарним і екологічним нормам. Певну роботу пророблено щодо таїровських очисних споруд, де використовуються аналогічні технології.
Дані питання перебувають на постійному контролі районної ради. На лютневій сесії ухвалено рішення щодо виконання районної "Програми охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Внесено зміни, які стосуються реконструкції очисних та каналізаційних мереж в Овідіополі, Надлиманському, Прилиманському, Петродолинському. Намічено будівництво підводного напірного каналізаційного колектора до Теплодарських споруд для очищення стічних вод деяких сіл.
– У конкретній ситуації щодо теплодарських очисних, – підкреслює перший заступник голови Овідіопольської РДА Володимир Шершенецький, – важелями впливу ми реально не володіємо. Після роботи створеної комісії виникла ідея звернутися до природоохоронної прокуратури, охорони Чорного моря, облСЕС. Від імені РДА ми надіслали листи до відповідних інстанцій і просимо звернути увагу на теплодарські очисні споруди – "де багато няньок, там дитина каліка".
