В Одесі проведено дводенне засідання «круглого столу» за темою «Судова влада та засоби масової інформації: взаємовідносини і партнерство» у рамках спільного проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та корпорації «Виклики тисячоліття» «Україна: верховенство права», що втілюється в життя, починаючи з 2006 року.
Його основні завдання – сприяння завершенню судової реформи в Україні, прозорість і підзвітність вітчизняної судової системи і, на цій основі, зміцнення довіри суспільства до неї.
Як відзначила у вступному слові, відкриваючи зібрання, заступниця керівника проекту «Україна: верховенство права» Наталя Петрова, засоби масової інформації відіграють ключову роль у механізмі взаємодії судової влади та інститутів громадянського суспільства. Практика європейського суду з прав людини засвідчує специфічні стосунки між ЗМІ і служителями Феміди, зумовлені принципами незалежності та неупередженості суду. Зрозуміло, що для журналістів (навіть добре підготовлених) ця тематика є не лише складною, але й доволі делікатною.
В Україні проблема ускладнюється відголосками радянської системи правосуддя, котра, з-поміж іншого, базувалася на засадах закритості та обмежень для публічного висвітлення, а також певною «недозрілістю» вітчизняних медіа. Тобто, з одного боку судді ще не мають чітких уявлень щодо демократичних стандартів взаємодії із засобами масової інформації, а з другого – журналісти не завжди готові належним чином сприймати певні специфічні обмеження своїх прав у висвітленні даної тематики.
У цьому розрізі учасники «круглого столу», серед яких були керівник проекту «Україна: верховенство права» Девід Вон, директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, суддя Вищого адміністративного суду України Тетяна Чумаченко, перший заступник виконавчого директора Верховного суду штату Індіана (США) Девід Ремондіні, а також журналісти з Києва, Миколаєва, Одеси, Донецька, Тернополя, Запоріжжя, розглянули сім ключових питань. Мова йшла про доступ до інформації суду, етичні норми у взаємостосунках, захист журналістських прав, накази про заборону надання інформації і закриті справи тощо.
У ході всебічного обговорення в аудиторії наводилися дані громадського моніторингу дотримання демократичних стандартів взаємодії судів та засобів масової інформації, проведеного торік у семи регіонах України: Київському, Харківському, Рівненському, Львівському, Одеському, Донецькому та Кримському. Вони, зокрема, засвідчують, що у публікаціях доволі часто можна зустріти вільне тлумачення складів злочинів, котрі інкримінуються підсудним. Журналісти намагаються викласти їх «неюридичною мовою», а це некоректно з точки зору дотримання термінології кримінального законодавства. Вони ж не завжди чітко розуміють й особливості процесуального законодавства, відмінності основних типів судових рішень (постанова, ухвала, вирок).
Ці та низка інших помилок здебільшого пояснюються некритичним використанням при підготовці матеріалів різних інформаційних джерел (зокрема і здебільшого взятих з мережі інтернет) і тим, що журналісти не переобтяжують себе перевіркою наведених там фактів.
Загалом же результатом проведення «круглого столу» стало вироблення низки рекомендацій, що сприятимуть, на думку учасників зібрання, поліпшенню взаємодії ЗМІ та судів.
Це, наприклад, чітке визначення взаємних прав та обов’язків сторін, процесуальних вимог стосовно участі журналістів у судових засіданнях. Доповненням до сказаного може стати посібник для суддів «Відносини з пресою», де має бути лаконічно й технологічно викладено правові, етичні та організаційні засади поведінки суддів при контактах з журналістами. Корисним може стати також запровадження інституту акредитації ЗМІ при судах, але не як дозвільної системи (така фактично вже існує), а як способу формалізації і закріплення певних прав та обов’язків, що буде взаємно-дисциплінуючим чинником.
До пріоритетних напрямів належить і правова освіта журналістів та, виходячи з цього, підготовка посібника «Судова журналістика». Загалом же, на думку учасників «круглого столу», слід ввести практику спільних заходів для суддів, журналістів та адвокатів з обговорення проблемних питань їхньої взаємодії. Адже реалії сучасного українського суспільства, на жаль, не сприяють повноцінному налагодженню співпраці між судами і мас-медіа. Хоча, як показав захід, проведений в Одесі, безвихідь ситуації конфронтаційності чітко усвідомлюють обидві сторони, що роблять кроки назустріч одна одній, визнаючи спільну відповідальність за налагодження тісних контактів між собою. Бо лише у такий спосіб можна задовольнити потребу широкого загалу в одержанні неупередженої інформації про реальний стан справ у судовій системі.
