Як відомо, в Одеській області налічується 1134 малих річок і струмків, 15 лиманів, 30 озер і 1062 водойми, з яких 277 місцевого й 787 загальнодержавного значення. Існуючі ще річки розподіляються по чотирьох басейнах – нижнього плину Дунаю, Дністра, Південного Бугу та інших річок Північного Причорномор’я.
В зонах підтоплення й затоплення під час весняних повеней, льодоходу й паводків розташовані 446 населених пунктів, де мешкає понад 96 тисяч людей, 136 об’єктів життєзабезпечення, 54 – енергетики, 25 – зв’язку, а також 338 мостів і близько 36 тисяч гектарів сільгоспугідь. Тому цілком закономірно поставимо запитання, чи треба цього року очікувати таких природних явищ?
Як стверджують фахівці, та й ми самі це відчули, зима цього року була порівняно теплою й малосніжною, льодоставу на річках практично не було. Така ситуація спостерігалася практично на території всієї України. Тому весняні повені, льодоходи й паводки малоймовірні. Навпаки, рівень води в річках і водоймах значно знизився. А літо цього року очікується ще більш спекотним, ніж минуле.
– У той же час, не слід тішити себе надіями, – говорить начальник управління з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Олександр Міхеєв. – Насамперед, тому, що зі зміною клімату на всій Земній кулі, сьогодні важко з великою ймовірністю пророчити, які погодні катаклізми нас можуть очікувати найближчим часом. Тому нашим управлінням та органами місцевої виконавчої влади відповідно до доручення Кабінету Міністрів України проведено низку заходів, спрямованих на мінімізацію наслідків негативних природних явищ. Зокрема, розроблені й затверджені відповідні плани організаційних і практичних заходів, уточнені карти-схеми зон можливого підтоплення територій і населених пунктів, уточнені розрахунки необхідних сил і засобів для вживання заходів попереджувального характеру.
Укладено відповідні договори на проведення підривних робіт для захисту мостів і гідротехнічних споруд. Проведено навчання відповідних служб і підрозділів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а також підготовка інженерної й автомобільної техніки, плавзасобів, мобільного насосного обладнання, автономних джерел живлення й освітлення, засобів забезпечення питною водою, створено резерв пально-мастильних та інших матеріалів.
Таким чином, хоча повеней і не очікується, підготувалися до них найретельнішим чином. У той же час, не можна забувати про ситуацію, яка склалася у 2006 році на Дунаї, зокрема, у Рені й Вилковому. І хоча наслідки стихії там практично ліквідовані, на думку О. Міхеєва, гостро стоїть питання фінансування першочергових робіт щодо берегозміцнення, зокрема, на Дунаї, реконструкції захисних протиповеневих дамб та шлюзів-регуляторів. Як кажуть, лихо легше попередити, ніж боротися з його наслідками.
