Цього ранку передзвін дзвонів Свято-Вознесенського собору був особливо урочистим і закличним – головний ренійський храм гучно звіщав про своє 150-річчя.
Такої кількості священнослужителів соборна площа не бачила давно. На свято з нагоди ювілею прибув митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, якого супроводжували благочинний храмів Ренійського округу отець Олег, настоятелі храмів округу і представники духівництва із сусідніх районів. Серед них був і настоятель ізмаїльського Покровського кафедрального собору протоієрей Георгій. Делегацію світської влади очолював виконувач обов'язків заступника голови Одеської облдержадміністрації Петро Хлицов.
Владика Агафангел і його клір відслужили у Свято-Вознесенському соборі урочистий молебень, після чого зробили хресний хід навколо храму. Митрополит, якого зазвичай опікує охорона, цього разу був доступний, благословляючи по дорозі віруючих та їхніх дітей.
Потім гості відвідали районний історико-краєзнавчий музей, працівники якого підготували експозицію, присвячену історії собору та інших церков Ренійського округу. Найважливішим архівним джерелом, що відображує історію головного ренійського храму, є «Клировы ведомости» за 1893 рік. Вони повідомляють: «Свято-Вознесенская соборная церковь города Рени построена на каменном фундаменте из обожженного кирпича по содействию почившего Государя Императора Николая I в 5000 рублей и усердием жителей города Рени; начала строиться в 1843 году, достроена в 1855 году и 27 июня 1858 года освящена епископом Филаретом (по фам. Scribanu) по поручению митрополита Молдавии Сафрония (по фам. Miklescu)… Колокольня при ней, построенная отдельно от нее, начата в 1886 году, вполне достроена лишь в 1892 году старанием священника Николая, бывшего церковного старосты Константина Понайотова Тетрада и настоящего старосты при ней Димитрия Николаевича Терзиогло…»
Собор було побудовано на кошти Дар'ї Гаврилівни Ковригіної, про що свідчить напис на портику храму. За спогадами однієї з жительок міста, усередині церкви, праворуч від входу, стояла біла мармурова плита, на якій була записана біографія Д.Г. Ковригіної, однак в 1940 році плита пропала.
Розписував храм живописець і педагог Павло Пискарьов, який закінчив Одеське художнє училище і викладав образотворче мистецтво в Кишинівській духовній семінарії. У 1909 році він заснував приватну школу церковного живопису. П. Пискарьов розписав також Преображенський собор у Болграді (1912 р.) і Покровський собор в Ізмаїлі (1913 р.).
9 грудня 1915 року ренійський Свято-Вознесенський собор відвідав останній російський імператор Микола II. Разом з ним до храму заходив і царевич Олексій, якому тоді було 11 років. Після служби імператор проголосив промову на паперті, а потім нагородив заслужених ренійців, серед яких був учасник російсько-японської війни Євстафій Качковський.
Собор діяв до кінця 50-х років ХХ століття, із середини 60-х і аж до початку 90-х років використовувався як меблевий склад міськторгу. Відреставрований у 2003 – 2005 роках.
Узагальнивши і проаналізувавши архівні документи, спогади очевидців і інші історичні джерела, співробітниця музею Ольга Радуш простежила найважливіші віхи становлення і розвитку Православ'я на території району. Зокрема, гості ознайомилися з унікальними церковними документами, випадково знайденими в 2007 році в підпільних приміщеннях храму села Нагірного (ця знахідка стала найбільшою краєзнавчою сенсацією останніх років). Але головною цінністю експозиції є ікона Симеона Столпника – саме нею 27 червня 1858 року було освячено Свято-Вознесенський собор.
– Я щиро радий, що в Рені провадиться настільки серйозна робота з вивчення і збереження православної духовної спадщини, – сказав митрополит Агафангел, ознайомившись із музейними визначними пам'ятками. – Ще не дуже давно ми були свідками войовничого атеїзму, руйнування і закриття церков, переслідувань Віри, а сьогодні на наших очах твориться нова історія – історія відновлення зруйнованого, повернення втраченого, увічнення забутого.
Продовженням культурної програми свята стало відкриття в стінах гімназії персональної виставки відомого ренійського художника, ветерана Великої Вітчизняної війни Дмитра Заєця. Тут же учасники свята змогли побачити роботи учнів художнього відділення Ренійської дитячої школи мистецтв, зокрема рисунки і картини на релігійні і, зокрема, євангельські теми.
Завершилися ювілейні заходи в РБК, де відбувся концерт духовної музики.
