У ЗАГІНКУ ЙДУТЬ ОДНІ «СТАРІ»
У нашій області розпочалися довгоочікувані жнива. Урожай обіцяє бути значно вищий за торішній, і офіційно прогнозується одержати не намічені раніше 2,3 млн тонн зерна, а 2,7-2,8. Але стара істина – рахувати не той хліб, що стоїть у полі, а той, що в коморі – змушує ще раз проаналізувати ситуацію перед збиранням. Тим більше, що є проблеми.
На них акцентував увагу на обласній нараді 3 червня ц.р. начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації А.Г. Новаковський.
У майбутні жнива належить зібрати врожай озимих, зернобобових і ріпаку з небувалої раніше площі – 1,2 млн гектарів. Причому, майже половина з них – це озимий ячмінь і ріпак, терміни обмолоту яких майже збігаються. Крім того, вони не «терплять» тривалого збирання, і на п’ятий – сьомий день після дозрівання починають інтенсивно осипатися.
Друга особливість нинішніх жнив полягає у тому, що після рясних дощів і сильного вітру озимі сформували велику біологічну масу, і на величезних масивах стебла полягли, що теж ускладнить майбутню косовицю.
Крім того, ситуація складається так, що і на півдні, і на півночі області дозрівання зерна відбувається майже одночасно, з випередженням традиційних термінів, що обмежить можливості маневрування комбайнами в межах області.
І все-таки головна тривога сьогодні в іншому. Якщо виходити із числа наявних у господарствах всіх форм власності збиральних агрегатів, а їх залишилося менше 4-х тисяч одиниць, то неважко підрахувати, що навантаження на кожен з них становить понад 300 гектарів. А це в три (!) рази більше встановлених технічних норм. За таких обставин збирання може затягтися майже на місяць.
Подальший аналіз ситуації викликає ще більшу стурбованість. Основна частина збиральних машин – це малопродуктивні, зношені комбайни марки «Нива» і «Колос». Ще близько однієї тисячі одиниць – комбайни середньої продуктивності «Дон-1500», «Славутич» і «Єнісей». І тільки 388 з них, або 12 відсотків, – це придбані в останні роки комбайни закордонного виробництва, які можуть у погожий день забирати врожай із площі 30 і більше гектарів.
Як відзначалося на нараді, обставини, що склалися (а вони виникли далеко не вчора), вимагали активних дій на місцях щодо залучення додаткових зернозбиральних машин з інших областей, з місцевих комерційних структур. Останні самостійно таку проблему розв’язати не можуть, тому що в них у наявності є тільки 127 одиниць такої техніки, а потрібно – понад 1,5 тисячі...
Промовці констатували, що акція, розпочата ще у січні, так і не була доведена до кінця. Конкретна робота з укладання договорів часто обмежувалася запевненнями, що «усе буде в порядку», і комбайни до жнив надійдуть у необхідній кількості і у необхідний термін. Але їх поки що немає. Як немає і багатьох юридично оформлених договорів, за попередніми підрахунками, на півтисячі зернозбиральних машин.
До цієї невідкладної роботи по-господарському підійшли в Балтському, Арцизькому, Березівському і Біляївському районах. А в інших чогось чекають до останнього дня.
Ці претензії сьогодні можна адресувати аграріям Татарбунарського району, де з необхідних додатково 152 комбайнів не залучено навіть їхню половину. А навантаження на кожен з них тут найвище в області – понад 500 гектарів. Це стосується також Болградського, Роздільнянського, Тарутинського і багатьох інших районів.
У Любашівському, наприклад, залишилося лише 90 комбайнів, основна частина з яких давно відпрацювала свої технічні ресурси. А збирати належить майже 45 тисяч гектарів озимих, зернобобових і ріпаку. Але вже на порозі жнив з 61 комбайна поки що прибуло у села лише десять. Як кажуть, усього нічого! І особливої запопадливості рятувати ситуацію теж не видно.
Але продовжимо сумний перелік. У Кілійському районі навантаження на комбайни, за попередніми підрахунками, перевищує 400 гектарів. Але залучати додаткові збиральні машини теж не поспішають. Такі претензії можна пред’явити також аграріям Красноокнянського, Ширяївського, Ренійського та низки інших районів.
Можливо, у них надія на наявний свій парк збиральних машин? Що ж, заглянемо й туди, щоб переконатися в надійності такої орієнтації. Виявляється, що й тут не все благополучно. Причому, насамперед саме в тих районах, де не поспішають залучати додаткову техніку.
За оперативними звітами з місць підготовлено до жнив 67 – 74 відсотки комбайнів. А ось фахівці, які побували в районах, стверджують, що можна вважати повністю відремонтованими і готовими до збирання лише половину з раніше названих. У такій ситуації не уникнути торішніх негативних явищ, коли навіть при тому низькому врожаї щодня простоювало через різні поламки понад сто комбайнів, що призвело до затягування збирання і невиправданих втрат.
Як відомо, долю врожаю забезпечують не лише одні комбайни. Це цілий комплекс робіт, до якого задіяно і транспортні засоби, і жниварки, і зерноочисні машини, і зерносушарки, і вагове господарство тощо. Перераховуємо все це настільки детально, бо і тут до цілковитої готовності ще далеко! І названі у зведенні 80 – 90 відсотків (згадаємо комбайни) далеко не відображують справжній стан справ. Скажімо, з 1016 автовагів пройшли ремонт і перевірку навіть менше половини. А задіяний автотранспорт ще треба приводити до необхідних умов експлуатації: загерметизувати всі щілини в кузовах і на причепах, перевірити готовність роботи різних пристроїв.
Те ж стосується підготовки очисних машин, сушарок, навантажувачів. Викликає занепокоєння і забезпечення зернотоків необхідною кількістю електроенергії. А про дороги вже й говорити не будемо. Вони поки що залишаються непосильною справою для нашого села.
Ось ще кілька фактів безтурботності наших аграріїв. Візьмемо таке завжди злободенне питання, як забезпечення дизельним паливом. Для проведення збиральних робіт його необхідно майже 22 тисячі тонн. Такої кількості сьогодні немає, а могло бути й більше. Справа в тому, що цього року було створено республіканський стабілізаційний фонд цього пального. Нашій області було розподілено 2400 тонн за стабільною ціною 6350 – 6530 грн за тонну. І ось протягом двох місяців з районів ішли письмові відмови від цієї акції. Нею скористалося лише одне (!) агропідприємство – СВК «Криничне» Болградського району, яке закупило спочатку 60 тонн, а потім уклало додатковий договір ще на таку ж кількість.
А з 26 травня названий фонд припинив свою діяльність. І сьогодні те ж паливо можна купувати за 7500, а то й більше гривень. Чи не правда, парадоксальна ситуація, у якій ще необхідно розібратися? Тим більше, що в Болградському, Кодимському, Котовському і деяких інших районах дизпалива є всього 32 – 40 відсотків від технічних потреб.
Усе пояснюється відсутністю оборотних коштів, скажуть селяни. І будуть багато в чому праві. Їм дотепер так до кінця й не виплатили обіцяні кошти за кожен гектар озимих, а тим більше ярих зернових культур. Після торішнього неврожаю багато господарств не в змозі брати кредити, які стали в силу процентної ставки, що стрімко зросла, просто недоступними. Але навіть за таких складних умов вдалося закупити за сприяння обласної ради та облдержадміністрації 70 нових комбайнів, які братимуть участь в нинішніх жнивах...
...Як відомо, в Одесі нещодавно проходила республіканська нарада «Жнива-2008 і формування ринку продовольчого зерна». На жаль, представникам нашої області (хоча б у порядку ввічливості) на цій зустрічі виступити так і не дали. Обіцяли, що терміни видачі обіцяних коштів із третього-четвертого кварталів перенесуть на другий. Він уже закінчується, починаються жнива, а обіцяних коштів поки що немає. Зате зернотрейдери, які прибули з керівництвом Міністерства, заручилися підтримкою в закупівлях зерна. Зерна, яке ще належить намолотити і довести до товарних кондицій.
Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»
ОДЕЩИНА ВСТУПИЛА В ЖНИВА. ПОЧАЛИ ЇХ ХЛІБОРОБИ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
Першими приступили до збирання аграрії сільгоспкооперативу «Вікторія» з Утконосівки і фермерське господарство «Агроеліта» села Озерного Ізмаїльського району. Раніше інших достиг на насіннєвій ділянці господарства озимий ячмінь сорту «Достойний» одеської селекції. Для сівби використовувалася еліта із сортовипробувних ділянок. Була чітко виконана і вся подальша технологія, що і дало вагомий результат: з 11 гектарів отримано понад 50 тонн високоякісного насіння!
До речі, саме цей ячмінь першим демонстрував директор СК Михайло Стратила під час недавнього районного семінару-наради. Але і інші поля, за визнанням фахівців, які побували в господарстві району, нітрохи не гірші.
Сьогодні-завтра розпочнуться жнива на основних масивах господарства. Загальна площа щодо збирання ярих і озимих тут становить 3200 гектарів. До жнив у «Вікторії» підготували все до дрібниць. Жнива будуть провадити десятьма комбайнами, з яких три – залучені. Всю техніку механізатори підготували одними з перших у районі. Планують укластися у два тижні. Розраховують взяти з гектара не менше 30 – 35 центнерів зерна.
Стартують і аграрії АК «Свобода», низки інших господарств. У цілому у районі підлягає збиранню понад 50 тисяч гектарів зернових і зернобобових культур. Взято орієнтир на одержання понад 110 тисяч тонн хліба.
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ УПЕВНЕНИЙ: УСЕ ЇМ ВДАСТЬСЯ
В агрофірмі «Дністровська» активно заготовлюють сінаж в силосні місткості і ями. Нещодавно з моніторингом робіт щодо заготівлі сінажу і сіна тут побувала рейдова бригада управління агропромислового розвитку Арцизької райдержадміністрації.
У цьому сезоні в господарстві намічено закласти до 3000 тонн сінажу і 6000 тонн силосу, необхідних для утримання 8,5 тисячі свинопоголів'я і майже 1,5 тисячі голів ВРХ. До речі, у реальних планах господарства – реорганізація молочного комплексу. Нині усе молочне стадо переведене в літні табори. Середньодобовий надій молока від корови – 15 кг. Теплицькі тваринники, однак, ремствують на те, що ціни на молоко, що скуповується, маслозаводи знижують. Якщо взимку літр його коштував 2,5 гривні, то сьогодні – на гривню менше. Виробникам приватного сектору заїжджі покупці з Болграда, Тарутиного, Кілії платять ще менше. Тим часом, у торгівлі ціна на масло, вершки, кисломолочну продукцію – ніби прикипіла.
У день приїзду рейдової бригади директор агрофірми Іван Васильович Кістол на люцерновому полі першого відділення провів робочу нараду з керуючими інших відділень. Було вирішено: доки стоїть суха погода, косити суміш вики, тритикале і ячменю, а також класти у валки люцерну і еспарцет. А в цьому господарстві погожу хвилину цінувати вміють, і з урахуванням прогнозів кліматичних змін сподіваються, як мінімум, одержати ще один укіс із цих площ. Але на прогнози сподівайся, а кукурудзу – сій. Під неї нині відвели 1200 гектарів.
– Будуть повноцінні качани, – говорить Іван Васильович, – більше на зерно залишимо, а ні – на силос піде. Річна потреба господарства в концентрованих кормах – приблизно 8 тисяч тонн. А зростання поголів'я свиней цього року, у порівнянні з минулим – 500 голів, ВРХ – 150.
Спостерігаючи за роботою «ягуара» і «форшритта», що підбирають валки вже підсушеного наполовину сінажу, начальник управління Степан Іванович Іванов відзначив високу продуктивність збирального комплексу зелених жнив, – тільки встигай подавати транспорт до комбайнів. Справді «форшритт» відмінно упорується з високорослою зеленою масою. А «ягуар», пригнаний з Білої Церкви на сезон заготівлі, 300 і більше тонн за день збирає. За двома цими комбайнами закріплено 10 вантажівок. Кістол схвально відгукується про роботу механізаторів – М. Арикова, В. Головенька, водіїв І. Грека, І. Дебеляка, В. Дімчева, Х. Челака, Ю. Бузу, В. Андрійчука.
Милувало око дружними сходами соняшникове поле в 150 га другого відділення, а також півтораметрової висоти жито.
Агрофірма сім останніх років особливо серйозно займається виробництвом соковитих, напівсухих зелених кормів. Взимку вони у вигляді сінажу – відчутна добавка до раціону молочного стада. А будуть дощі – із другого укосу тут мають намір заготувати насіння. Іван Васильович упевнений: усе їм вдасться.
– Думка вчених – і ми на практиці в тому переконалися, – говорить він, – що, якщо в господарстві немає можливості вносити гній в орний шар полів, то через рік-два треба сіяти бобову культуру – еспарцет. Заорюючи залишки стебел, багатих на азот, у ґрунт, не тільки відроджуємо, але і підтримуємо його стан.
…Біля ферми ВРХ Теплицького відділення завершували трамбувати перші 250 тонн сінажу. Танковий тягач, що під'їхав з фермерського господарства Романова, своєю вагою так давив на масу в'яленої зелені, що в сховище явно ще можна буде додати її тонн 50.
– Ми і самі не сидимо склавши руки, – сказав на прощання Кістол, – і іншим дуже радимо косити і заготовлювати різнотрав'я. Гріх у такий сприятливий сезон залишитися без зелених кормів і сіна. Тут (він показав на сінажне сховище) починається шлях до молока і м'яса.
Володимир КОВАЛЬ, Арцизький район
