НА ЗАХІД – БЕЗ «ЄВРАЗІЙСЬКОЇ» СУТНОСТІ
– Публічне відрекомендування мене головою облдержадміністрації якраз під час робочого візиту на Одещину Віктора Ющенка і Лєха Качинського стало для мене подією знаковою, – розпочав нашу бесіду Микола Дмитрович. – Позаяк переконаний: передусім стратегічне перехрестя транзитних транс’європейських коридорів, яким є Одещина, привело сюди в грудні Президентів Польщі й України, де півроку тому було схвалено проект добудови енергетичного моста між країнами Кавказу і Центральної та Північної Європи. І, цілком зрозуміло, не лише мешканці Одещини та будівельники нафтопроводу «Одеса – Броди – Плоцьк», а й переробники Прикарпаття та Польщі очікували підсумків роботи саміту енергетичної безпеки в Києві, на якому визначалися віхи практичної реалізації цього важливого міжнародного проекту. Тішить той факт, що уже на найближчий час Мінпаливенерго намітило прокачування через порт «Южний» 44 тисячі тонн легкої каспійської нафти на чеський НПЗ у Кралупах, а Дрогобицький і Надвірнянський переробні заводи заявили про готовність прийняти 3 мільйони тонн азербайджанської нафти. Це, на мою думку, є зайвим нагадуванням вітчизняним політикам ключового висновку, оприлюдненого дослідниками авторитетного британського інституту Рендел: за географічним розташуванням і розвиненістю транспортних систем і мереж Україна – найперспективніша з-поміж транзитних держав Європи. Коефіцієнт транзитності 3,11 в умовах євроінтеграції може дозволити транспортній складовій стати визначальною галуззю української економіки.
Особливої ваги набувають транспортно-енергетичні вузли Великої Одеси та нижнього Дунаю. Позаяк щорічно зростають обсяги спрямованих сюди вантажопотоків через міжнародний канал Рейн-Майн, що транспортуються до торговельно-економічних центрів Близького Сходу і Південно-Східної Азії, а також зворотні потоки – із держав СНД до портів Середземномор’я. Важко не помітити: після вступу до ЄС наших південно-західних сусідів, Болгарії й Румунії, представники Єврокомісії постійно беруть участь як спостерігачі у роботі структур Організації Чорноморської економічної співпраці, не пропустили експерти Єврокомісії й цьогорічний квітневий форум Транспортної комісії ОЧЕС, що відбувався в Одесі.
– Чи обговорювали на форумі проекти, безпосередньо пов’язані з розвитком Одеського регіону?
– Перш за все, зауважу, що в рамках Програми прикордонної співпраці «Чорне море» Єврокомісія виступила зі спеціальною ініціативою «Чорноморська синергія», присвяченою зміцненню співпраці з Чорноморським регіоном як регіональним партнером Євросоюзу – у рамках політики добросусідства. По-друге, на форумі міністрів транспорту 12 держав – членів ОЧЕС і керівників найбільших міжнародних транспортних організацій прийнято Декларацію про поглиблення Чорноморської торговельно-економічної інтеграції, а також протокол, в якому зафіксовано зобов’язання України – розпочати проектування й будівництво української дорожньої ланки 7000-кілометрового транспортного кільця довкола Чорного моря, а саме 261-кілометрової магістралі Одеса – Рені як продовження автобану Київ – Одеса в напрямку Рені – Бухарест та інших центрів південної Європи. Для транспорту як локомотива співпраці немає кордонів. І учасники форуму в Одесі констатували, що постійно зростають обсяги послуг у транспортній галузі України – упродовж першого кварталу 2008 року їх надано майже на 20 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом 2007-го. У свою чергу, керівник Мінтрансзв’язку України наголосив, що до чемпіонату Європи з футболу 2012 року буде реконструйовано автомагістраль першої категорії Одеса – Дніпропетровськ і збудовано автодорогу другої категорії – Одеса – Рені. Причому 4-смугову магістраль до дунайського порту буде прокладено на умовах концесії або приватного партнерства. Однак міністр обійшов мовчанкою, що саме здійснюється в цьому напрямі.
Довелося главам облдержадміністрацій шести областей, на території яких намічено проведення футбольних матчів Євро-2012, спрямувати на адресу Кабміну спільного листа щодо розблокування початку проектних та будівельних робіт на автодорогах міжнародного і державного значення...
– Може, варто розпочати шляхове будівництво за кошти громад областей, які прийматимуть учасників та гостей Євро-2012?
– У керівників областей, власне, й вибору іншого нема. Принаймні після моїх консультацій з головою облради Миколою Скориком профільна депутатська комісія вирішила підготувати проект рішення найближчої сесії обласної ради про відкриття фінансування шляхового будівництва. Тільки ж постає питання: чому хоч дещицю від значних бюджетних надходжень, які спрямовуються з Одещини до Держбюджету (за обсягами поповнення бюджету регіон посідає в поточному році третє місце, поступаючись тільки Києву та Донецькій області), не можна спрямувати на невідкладні потреби розвитку регіональної економіки? Адже йдеться не тільки про підготовку до Євро-2012, а й про елементарну відсутність автодороги Одеса – Рені в територіальних межах України, що гальмує економічний розвиток десяти південно-західних районів області й змушує автомобілістів вимушено заїжджати на територію сусідньої Республіки Молдови, аби доставити вантажі в порти Дунаю. Зайве казати, що після 1991 року внаслідок цього вантажопотоки з Одеси в напрямку Ізмаїла, Рені, Усть-Дунайська скоротилися до мінімуму...
Хочу наголосити: облдержадміністрація і облрада вважають пріоритетним напрямом регіонального розвитку набуття Одещиною статусу Центру міжнародних комунікацій. А досягти цього статусу можна тільки шляхом інтенсивної модернізації транспортної інфраструктури, створенням умов для безпечного пересування вантажів і пасажирів п’ятьма міжнародними маршрутами: транспортним коридором TRACEКA (Європа – Кавказ – Азія), «Балтійське море – Чорне море», 7-м (Дунайським), 9-м (Критським), а також створюваною на території 12 приморських країн мережею автодоріг, об’єднаною в «Чорноморське транспортне кільце». Жоден з регіонів Європи не має таких перспектив, як Одещина, і втратити їх просто неприпустимо!
НАШ ХЛІБ – ДЛЯ ВСЬОГО СВІТУ
– 16 травня Україна стала членом СОТ. Як Ви оцінюєте готовність підприємств і організацій регіону працювати за стандартами СОТ?
– Низка промислових підприємств, які здійснили модернізацію виробництва, уже встигли адаптуватися до роботи в нових умовах. І я переконаний: від вступу України до СОТ тільки виграють. Йдеться, передусім, про верстатобудівників, машинобудівників, хіміків. Позаяк СОТ забезпечує виробничим об’єднанням «Пресмаш», «Зонт», «Олімп-круг», «Інтерхім» та іншим умови роботи та конкуренції кращі, аніж раніше, невдовзі ці фірми зможуть просто забути про «демпінгові» переслідування тощо. Ну а тим, хто «довго запрягав», доведеться, звісно, наздоганяти конкурентів...
Гадаю, не завдасть вступ до СОТ прикрощів, а, швидше, принесе вигоду й одеським аграріям, які відтепер зможуть ефективно користуватися послугами зернової біржі, через яку збуватимуть частину вирощеної продукції, а іншу частину вигідно відправлятимуть через кооперативні об’єднання на експорт. Звісно, якщо застосовуватимуть при вирощуванні культур прогресивні технології і правильно вибудують систему кредитування й товарообігу. З урахуванням того, що працюють наші хлібороби на найродючіших у Європі землях, маємо реальну перспективу стати конкурентоспроможними виробниками зерна на світових продовольчих ринках. Зокрема, в цьому році спеціалісти прогнозують збір понад трьох мільйонів тонн одеського збіжжя.
Стан озимих і ярих чудовий, засіяно торік зерновими культурами на 12 відсотків площ більше, ніж у 2006-му. Якщо співставити з площами, зайнятими під зерновими у сусідній Миколаївській області, то наш цьогорічний зерновий клин на 200 тис. га більший і становить 1,18 млн га, що підтверджує економічну перспективність вирощування хліба на Одещині.
Хочу зауважити: напередодні жнив, що розпочнуться 15 червня, агрогосподарства регіону закупили при фінансовій підтримці обласної ради й облдержадміністрації 70 нових комбайнів українсько-білоруського виробництва. Бюджетні дотації для придбання кожної машини склали 110 тис. грн. Усього на реалізацію програми «Зерно Одещини», з урахуванням стану озимих культур і прогнозів урожаю зернових, виділено 13,6 млн грн.
Окрім підтримки селян при оновленні парку сільгосптехніки, господарствам забезпечена можливість придбати насіння елітних зернових культур. Завдяки дотаціям кожну тонну насіння озимої пшениці, адаптованої до умов регіону, хлібороби зможуть придбати в липні-серпні на 500 грн дешевше, ніж насіння продається на ринку. На 400 грн дешевше обійдеться селянським господарствам також 1 тонна жита або тритикале, на 270 грн – районовані сорти озимого ячменю. Ще 1,5 млн грн передбачено обласною програмою на здешевлення вартості племінної худоби при її закупівлі господарствами регіону. Проведені також переговори з дирекцією Первомайського заводу сільгоспмашинобудування і передана заявка на виготовлення партії дощувальних агрегатів для агропідприємств південно-західних районів. Нагадаю: торік наші аграрії придбали в цього підприємства 18 дощувальних машин марки «Фрегат» і «ДДА-100», а також закупили 129 тракторів марки МТЗ-82 з 30-процентним здешевленням їх вартості за рахунок бюджетних коштів – по 48 тис. грн з розрахунку за кожну з куплених сільгоспмашин.
Щоправда, гірша ситуація у виноградарській галузі регіону: вина місцевого виробництва поки що нерідко не витримують конкуренції з продукцією європейських фірм. І це не може не тривожити, оскільки, згідно з вимогами СОТ, з 1 січня 2009 року належить стрімко знизити митні тарифи на імпортні вина. Внаслідок цього програють агрофірми, які протягом минулих років «економили» на модернізації виробничих потужностей. Щоб зарадити значним втратам, я звернувся з листом до уряду і парламенту – надати фінансову підтримку виноградарям і законодавчо забезпечити продовження терміну адаптації галузі до вимог СОТ. Спеціалісти вважають, що можна пом’якшити негативний вплив митних тарифів, якщо знижувати їх не за одну мить, а поетапно – протягом 3 – 5 років. Перехідний період дав би змогу виробникам адаптуватися до нових умов і в подальшому успішно конкурувати з іноземними фірмами. Очевидно, слід також змінювати підходи до господарювання за принципом: від сировинного придатку винозаводу – до замкнутого циклу.
Монополісти визнали: накручування цін самим дорожче обійдеться
– Керівництво Кабміну вважає щонайменше п’ятьох Ваших колег-губернаторів винуватцями інфляції та невиплат зарплат у регіонах. А яка ситуація на Одещині?
– Не думаю, що саме керівники областей є призвідцями подорожчання продуктів харчування, наприклад, ковбасних виробів чи іншого продовольства. Наші спеціалісти вважають, що якраз уряду й парламенту слід розробити й ухвалити комплекс ефективних антиінфляційних заходів. А що стосується, зокрема, ситуації на Одещині, то останній ціновий стрибок на продтовари працівники облінспекції з контролю за цінами зафіксували ще напередодні нового року. Деяких хитрих монополістів, наприклад, хлібопекарів ВАТ «Одеський коровай», обласна влада ще восени переконала, що спроби «накручувати» ціни під виглядом випуску «нових сортів» виробів самим дорожче обійдуться – наштовхнуться на санкції з боку контролюючих державних органів. Створена робоча група облдержадміністрації з аналізу економічної діяльності ВАТ «Одеський коровай» у складі співробітників податкової міліції, облпрокуратури, Служби безпеки та Антимонопольного комітету здійснила не тільки комплексну перевірку «Одеського короваю», а й інших підприємств, перепиняючи спроби домогтись надприбутків незаконними методами. І зараз можемо констатувати, що з початку року на Одещині залишаються стабільними ціни на основні продукти харчування, зокрема, на хліб, гречану крупу, молоко, сметану, вершкове масло. Купити яловичину, свинину, птицю, капусту, моркву, цибулю можна за цінами на 2 – 9 відсотків нижчими від середніх цін по країні. Більше того, знижуються на ринках ціни на сир, яйця, цукор, олію. А власників торговельних мереж-підписантів Меморандуму про взаєморозуміння, що передбачає обмеження торговельних надбавок до 15 відсотків, попереджено про закриття підприємств у разі порушення граничних надбавок. При цьому середній рівень зарплати в області – 1464 грн, заборгованість по ній скорочено з початку року вдвоє, а рівень безробіття залишається найнижчим в Україні.
