ВОЛОДІ СНИТЬСЯ КОМБАЙН
«Штани протирати», «рукава болять». Народна мудрість, обігруючи предмети одягу, таврує ледарів – і справедливо. Але буває по-іншому. Коли у спекотні дні комбайнеру доводиться день у день багато годин сидіти за штурвалом, забуваючи про вихідні, і тканина не витримує, рветься. А людині багато чого під силу, упевнений механізатор ТОВ «Південьагросервіс» Володимир Вікторович Іскра.
Спілкуватися з Володимиром Вікторовичем дуже цікаво. Уродженець села Ряснополя Березівського району, він з дитинства «крутився» біля техніки, восьмирічним став опановувати трактор Т-150. Не знаю, чи правомірний тут штамп «гени впливають», але факт залишається фактом: у нашого героя і дід, і батько – механізатори. Найцікавіше, що Володимиру Вікторовичу усього 22 роки. Керівники сільгосппідприємств знають, як важко знайти доброго комбайнера. А ще і молодого...
– Володя – сумлінний працівник, який любить свою справу, – розповів мені головний агроном господарства К. Чуєнко. – Працюючи разом з батьком, обробили сімсот п'ятдесят гектарів, намолотили на двох 1550 тонн зерна! Але не хотів би, віддаючи належне одним співробітникам, забувати інших. Не вважайте за вихвалення, але у нас усі відповідально ставляться до роботи, що особливо яскраво проявилося в непростий період жнив. Відпочивати було ніколи, однак ніхто не стогнав, не скаржився. І Бог нас винагородив – зібрали хліб до злив. А за останні півтора року не пригадаю випадку, щоб хтось зірвав роботу, вибачте, через пияцтво.
Але так було не завжди. Костянтин Герасимович згадує, що ще три роки тому, при колишніх господарях, на полях оброблялася лише третина ріллі. Бур'яни росли – вище людського зросту. Важко довелося спочатку колективу «Південьагросервісу». Почали з ремонту трактора «кировець». Потім купили нову дискову борону. Так, крок за кроком упорядкували, хоча в перший рік, згадує головний агроном, урожай був не дуже добрий. Не втрачати надію, готували землю, удобрювали, боролися зі шкідниками. Зараз в обробітку перебувають майже 1900 гектарів землі, з полів зібрали 2960 тонн зернових. Вирощують також сорго і соняшник. Герасимович, як називають його колеги, з гордістю показує:
– Бачите, яке у нас зараз токовище? Приємно подивитися. Після капітального ремонту! А раніше даху місцями взагалі не було, місцями увесь в дірах був.
Завдяки допомозі облдержадміністрації, у 2006 році на пільгових умовах придбали два комбайни «Дон». К. Чуєнко, який раніше працював на таких зернозбиральних машинах, задоволений ними. Комбайн збирає врожай якісно, та і ціна на запчастини помірна. Але справа не лише в цінах і деталях.
До свого комбайна Володимир Іскра ставиться, як до живої істоти. Кожен робочий день починає з «розмови» – щось змащує, підтягує, перевіряє. Зізнається: іноді бачить «Дон» уві сні. Але мало хто із однокурсників Володі по Березівському аграрному ліцею сів за кермо сільгоспмашин.
– Подалися, як водиться, до міста. Хто на будівництво, хто в охорону... Не розумію охоронців. Як це можна цілий день сидіти і нічого не робити?! Я б вже збожеволів. Не уявляю собі життя без комбайна. Хоч однолітки іноді і з іронією ставляться до моєї роботи, немодною називають, не звертаю уваги. І навіщо кудись їхати? Я приходжу додому, як корабель у рідну тиху гавань. Ті ж, хто зазнав міського життя, до землі більше не повернуться.
Місяць відпочинку припаде Володі взимку. У вільний час захоплюється... технікою! Раз немає комбайна або трактора, береться за мотоцикл. Адже механізатор повинен бути на «ти» з будь-якою машиною, і трудовий шлях краще починати на старому тракторі. Поїздити, повчитися-помучитися, а потім вже пересаджуватися на сучасну техніку. Це не лише дисциплінує, але і дає безцінний досвід. І те, що комбайнери «Південьагросервісу» самі дбають про нормальну роботу машин, які працюють допізна під час збирання – факти красномовні.
Підприємство відремонтувало їдальню і за свій рахунок годує співробітників. Директор Анатолій Запорожан, чим може, допомагає і селу. У Ряснополі є чотири артезіанські свердловини, але проблема з водопостачанням до кінця не розв’язана. Під час ремонту школи ТОВ «Південьагросервіс» закупило будматеріали, забезпечило підвезення води для харчоблоку і технічних потреб, а також придбало спортивний інвентар для шкільної команди. Коли матеріал готувався до друку, Ряснопільський сільський голова Володимир Біднюк повідомив, що фірма купила глибинний насос для артсвердловини, яка буде живити дорогоцінною вологою сто дворів села. Гадаю, коментарі тут зайві. Володимиру Іскрі не доводиться червоніти за своє підприємство.
Я ставлю останнє запитання:
Мине десять – п'ятнадцять років, і все у кабіні комбайна?
– Чесно кажучи, іноді думаю: добре б світ подивитися, довідатися, як люди живуть, – зізнається Володя. – Але що там загадувати, фантазувати! От стоїть мій комбайн, хліб зібрано, вдома чекають. Від добра добра не шукаю.
Євген БЛІНОВ, «Одеські вісті», Березівський район
УРОЖАЙ, ЯК БОЖА НАГОРОДА ЗА ПРАЦЮ
Був колись у нашому районі колгосп «Росія» і вважався міцним середняком. У цьому господарстві весь вік пропрацювала моя мати. Нехай пухом буде їй земля.
Нині це СТОВ «Новоандріївське». Як і скрізь, тут пройшла жнивна кампанія. Дирекція сільгосппідприємства уже почала розраховуватися з власниками земельних паїв за оренду. Кожен отримує по 1800 кілограмів зерна пшениці та ячменю.
Мені довелось мати розмову з головним агрономом «Новоандріївського» Віктором Петровичем Синягівським та інженером, Іваном Семеновичем Ткаченком. Нашою ж головною темою було збирання хлібів.
– Якщо зупинятися на цьогорічних жнивах, то виправдали себе своєчасна підготовка грунту під сівбу, підживлення мінеральними добривами, обробіток фунгіцидами озимих проти хвороб, боротьба з сільгоспшкідниками, використання якісного посівного матеріалу лише першої репродукції, – відзначив технолог поля.
Ранні зернові та зернобобові у «Новоандріївському» вирощено і зібрано на 1777 гектарах, намолочено 4593 тонни зерна. Урожайність з кожного гектара склала по 25,8 центнера. Досить-таки чималу площу тут було відведено під ріпак – 600 гектарів, отримали 1020 тонн насіння, це по 17 центнерів з гектара.
– На косовиці та обмолоті хлібів усі механізатори зарекомендували себе з найкращого боку, – говорить головний інженер. – Когось окремо виділяти не варто. Гуртом, можна кажучи, творили новоандріївський коровай.
У жнивних загінках працювало сім комбайнів. За кермом трьох «джон дірів» були Ігор Трохимович Моспан, який ось уже кілька років підряд намолочує чи не найбільше зерна по господарству, Микола Павлович Кравець та Микола Миколайович Гарбузенко. Цікавий той факт, що батько Гарбузенка – Микола Антонович майже чотири десятки літ жнивував. І оцю хліборобську пристрасть ще з юних літ перейняв у нього син Микола. Проходив нелегку механізаторську науку в батька, потім три роки управляв «нивою», а тепер ось уже другий сезон, як йому довірили потужного американського «джон діра». І син не підводить старшого Гарбузенка, який уже на заслуженому відпочинку і радіє, що добру заміну для себе виростив.
Збирав хліба комбайном «КЗС-3» досвідчений комбайнер Сергій Андрійович Тодоров.
На стареньких «нивах» працювали три Олександри – Тараєв, Партолоха та Савранський. З ними ж, як кажуть, в одній упряжці були Михайло Неневський, Михайло Цибульській і Микола Ліпкан. Ці механізатори виконували обов’язки і помічників комбайнерів, і успішно перевозили тракторами «МТЗ-80» причепи з січкою.
Грубі корми довозяться не лише до місць скиртування, а й у сім бажаючим сільчанам по подвір’ях. Для потреб тваринництва уже закладено скирти на другій молочнотоварній фермі – 200 тонн, на третій – 250, на четвертій – 150 тонн. На скиртокладі вправно трудиться Василь Стегарескул.
Водійський загін «Новоандріївського» теж продемонстрував неабияке вміння на перевезеннях вирощеного врожаю з поля на тік. Серед автомобілістів слід згадати Миколу Реконвальда, Сергія Кирничука, Миколу Крючкова, Миколу Кримського, Сергія Рудчика, Миколу Колісниченка, Олега та Сергія Торжинських, Павла Дібровенка.
Не можу не назвати й завідувача току Івана Миновича Кричуна. Завдяки його зусиллям складські приміщення, вся територія току, зерноочисні машини перебувають у зразковому стані. За безперебійною роботою зерноочисних машин «ЗАВ-40», «ОВС-25», трьох зернонавантажувачів слідкує оператор Андрій Торжинський.
Посильну допомогу працівникам току в їх нелегких буднях подавали учні місцевої школи: О. Торжинський, С. Ткач, В. Моспан, В. Біленко, В. Калашников, С. Свічкар, С. Тендора, А. Торжинський, М. Скуртов.
Хіба можна обійти увагою вмілих кухарок? Та ні в якому разі. Двічі на день смачні страви готували всім жниварям Наталія Ісайко і Ольга Білецька, демонструючи неабияку кулінарну майстерність.
Розповідь про жнивну кампанію в «Новоандріївському» була б неповною, без тих, хто забезпечував безперебійну роботу всіх агрегатів та механізмів. Це головний інженер Іван Семенович Ткаченко і завідувач майстерні Віктор Іванович Ісайко, які разом з комбайнерами, трактористами, водіями, можна сказати, забезпечували успіх.
– Що можете сказати про цьогорічні жнива? – запитую директора СТОВ «Новоандріївське» В. Г. Лисенка.
– Вони пройшли успішно. Нинішній урожай – як Божа нагорода за працю для всіх, тому і радість має бути загальною. А сьогодні ми вже живемо думами про завтрашній день, про основи майбутнього врожаю.
Іван ТРЕГУБЕНКО, Ширяївський район
