Одесу з робочим візитом відвідав народний депутат України, лідер депутатської фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України Володимир Литвин. Під час своєї поїздки він відвідав ТОВ «Одескабель», зустрівся у Літературному музеї з виборцями, провів прес-конференцію для представників засобів масової інформації, взяв участь у презентації шостого випуску історичного альманаху «Юго-Запад» – «Південний захід».
На прес-конференції, зокрема, було піднято цілу низку животрепетних питань, які стосуються політики, економіки, історії та культури країни. І, насамперед, подій, які відбулися нещодавно на Кавказі.
– Що стосується позиції України стосовно війни, розв'язаної на Кавказі, то вона, на наш погляд, реактивна, емоційна, поверхова і, що найголовніше, пов’язана із підтримкою однієї зі сторін даного конфлікту, – сказав Володимир Литвин. – Ми вважали й вважаємо, що, те, що сталося, необхідно обговорити на всеукраїнському рівні, зокрема в парламенті за участю уряду та Президента України. Тому що необхідно чітко усвідомити причини того, що сталося. Адже одна з них полягає у тому, що порушено міжнародне право, яке забезпечувало більш-менш передбачуваний розвиток процесів у Європі та в світі. Ті критерії й підходи, які були напрацьовані після Другої світової війни, сьогодні вже не діють. І, на мій погляд, це результат Косівського прецеденту, який остаточно "поховав" основні принципи міжнародного права. Тому ми сьогодні спостерігаємо застосування подвійних стандартів, які взяло на озброєння й українське керівництво.
Не можна забувати також і про те, що події на Кавказі – це наслідки розпаду Радянського Союзу. Коли ми жили в єдиній державі, не мало значення, які й кому території передаються. За підрахунками істориків, це відбувалося понад сто разів у силу різних обставин. Тому, коли сьогодні ставиться питання щодо відновлення історичної справедливості, не можна забувати, що може запалати увесь пострадянський простір. І в силу цього Україна може, повинна й зобов'язана виступати посередником в усіх конфліктах, які заморожені, але за певного впливу можуть активно давати про себе знати.
Ставши на одну зі сторін конфлікту, Україна, по суті справи, втратила до певної міри довіру для виконання цієї місії, що є надзвичайно важливою, констатував В. Литвин. При цьому треба враховувати ще й ту обставину, що сьогодні на Кавказі сконцентрували свою увагу основні світові геополітичні та стратегічні гравці, насамперед, Сполучені Штати Америки, Європейський союз та Росія. Тому даний конфлікт слід сприймати як пробу на реакцію, зокрема, Росії.
Не можна забезпечити територіальну цілісність країни за допомогою зброї та крові. Тому жодного виправдання тому, що трапилося, бути не може. У зв'язку із цим хотів би послатися на висловлювання Едуарда Шеварднадзе з інтерв'ю, яке він дав "Комсомолке": "У Цхінвалі ми, по суті, розв'язали війну проти мирного населення..."
У зв'язку із цим необхідно враховувати й таку обставину: конфлікти, військові зіткнення, як правило, властиві тим територіям, тим регіонам, де процвітає бідність, необлаштованість та корупція. Це треба усім нам враховувати й зайнятися внутрішньою облаштованістю країни, а не лякати черговими міфами про те, що на черзі Україна. Тому що сьогодні Росія зайнята проблемами Кавказу, і незважаючи на висловлювання та заяви багатьох політиків, я не бачу жодних територіальних претензій до нас з її боку. Просто під цей "шумок" проглядається спроба проштовхнути Україну до НАТО.
– Тому, на мій погляд, треба серйозно зайнятися визначенням зовнішньополітичного курсу країни, – далі сказав В. Литвин. – Події, які відбулися, ще раз довели очевидне: Україна повинна бути нейтральною, позаблоковою державою. Це конче потрібно із урахуванням "гарячих точок", які оточують Україну. У зв'язку із цим ми повинні виходити з позицій активного нейтралітету, відмовившись від принципу, за яким жили й живуть інші нейтральні країни – "моя хата з краю". Тобто, виходити з того, що Україна, будучи незаангажованою, не втягненою до політичних протистоянь, яка не приймає чиюсь сторону, може й повинна виступати посередником, модератором проведення різного роду переговорів та консультацій. І, я гадаю, що це буде виправдано як її геополітичним становищем, так і людським, інтелектуальним та стратегічним потенціалом. Тобто, усе говорить про те, що Україна повинна виступати регіональним лідером у статусі позаблокової держави. Більше того, я хотів би підкреслити, що для цього ми повинні відновити не лише в пам'яті, але й у політичній практиці Будапештський меморандум 1994 року щодо гарантій безпеки та цілісності країни, які були дані Україні при відмові від ядерної зброї. Нейтральний статус принесе ще один великий позитив для України: при такому підході зніметься гострота проблеми базування Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Тому що Росія буде впевнена, що на її місце у перспективі жодна інша країна або військовий блок не прийдуть.
Але для того, щоб втілити сказане у життя, за словами В. Литвина, необхідна, як мінімум, єдність позицій в українському парламенті.
