Веселе, яскраве, гучне святкування з нагоди 5-го щорічного міжнародного Бессарабського ярмарку розпочалося у Тарутиному за декілька годин до офіційного відкриття. На стадіоні працювали каруселі, а на різнокольорових кріслах розсідалися нетерплячі глядачі. У тінистому парку – гордості тарутинців – вже закликали гостей до симпатичних національних садиб із багато накритими столами. Для господині болгарської садиби – керівниці об’єднання вчителів болгарської мови Валентини Кичук – було важливо використати цю можливість і показати багатолику етнічну культуру болгарського народу. Не випадково члени делегації із Болгарії було приємно здивовані великою кількістю експонатів і тим, як бережно тут ставляться до болгарської мови, звичаїв та традицій. А в українській садибі – творіння рук та фантазії мешканців сіл Вознесенівки та Новотарутиного – виступали творчі колективи, які приїхали сюди разом із сільськими головами Марією Гаврилюк і Юрієм Бакарогло. Піснями і танцями вони славили дружбу та єдність різних культур і народів.
Гостей на святі було багато. Вони приїхали на запрошення Тарутинських райдержадміністрації та районної ради – із Польщі, Болгарії, Румунії, Молдови та Гагаузії, із сусідніх районів області. Їх дуже цікавила виноробна продукція – те, чим далеко за межами відомий цей район. На ярмарку вона була репрезентована «Арією вин», винзаводом «Ударний» та ВАТ «Петросталь» із Тарутинського району, а також ВАТ «Южний» Саратського та винзаводом «Янтарний» – Болградського районів. Вишикувалася черга до наметів популярного Тарутинського сирзаводу. Його стабільно високої якості сири та вершкове масло розкуповували кілограмами. А на виставковому сільськогосподарському майданчику зібралися ті, кого зацікавила репрезентована тут сучасна агротехніка ТОВ «Агропрайм», фермерського господарства «Попаз», приватного підприємства «Юлія», ВАТ «Делені». Проста сільська жінка Олена Волошина, яка з одинадцяти років пізнала сільську працю, ділячись враженнями, сказала:
– Із таким «озброєнням» не пропадемо. Заможнішає земля тарутинська, заможнішає.
І ніби на підтвердження її слів залунала українська пісня. Заспівав зведений ансамбль «Українка» із сіл Весела Долина та Петрівка-ІІ. Колективу – вже під 40, а його учасницям – від 30 до 73 років. Худрук Ніна Панчоха виношує разом із директором Будинку культури Ігорем Кривошеїним нові творчі плани.
Вірно сказав голова райдержадміністрації Іван Кюссе:
– У Бессарабському ярмарку по-особливому яскраво проявляється багатонаціональний характер чудового краю.
І не випадково такий непідробний інтерес викликає він кожного разу в людей, які приїхали із близького та далекого зарубіжжя.
Із п’ятиріччям Бессарабського ярмарку щиро привітав усіх заступник голови Одеської облдержадміністрації Іван Чорбаджи, який 20 років пропрацював у цьому районі. Він сприяв спорудженню двох шкіл, газифікації села Надрічного та виділенню коштів на газифікування Бородіного. Під схвальні оплески він вручив від імені губернатора Миколи Сердюка «Почесну відзнаку голови облдержадміністрації» підприємцю Олександру Паларієву. Це він успішно відроджує в районі вівчарство та будує село Фрумушика-Нова. Такої нагороди удостоєний і головлікар району Михайло Бартко.
– Найголовніше багатство району – це люди. Представники різних національностей живуть тут у мирі та злагоді, – сказав у своєму слові-привітанні заступник голови Одеської обласної ради Микола Тіндюк. – Це переоцінити неможливо.
Тепло привітали тарутинців також керівники багатьох районів, гості із сусідньої Молдови.
Урочисту частину змінила велика розважальна програма. Вже традиційно презентував яскравий двогодинний концерт за участю улюблених одеських артистів Ольги Оганезової та Сергія Лукашенка народний депутат України Сергій Гриневецький. Разом із депутатом обласної ради Антоном Кіссе вони приїхали привітати тарутинців із чудовою подією – із першим ювілеєм Бессарабського ярмарку, межі якого ширшають з кожним роком. Уп’яте він переконливо продемонстрував своє головне – так вважають його учасники – призначення: зміцнювати культурно-історичні взаємини людей різних національностей, берегти й надалі матеріальну та духовну культуру цього унікального самобутнього краю.
