Тематика прес-конференції начальника управління у справах національностей та релігій Одеської облдержадміністрації Ярослави Олексіївни Різникової викликала жвавий інтерес, що не дивно, враховуючи поліетнічний склад Одеської області та активність населення регіону. Одещина відома своїм національно-культурним розмаїттям і, що не менш важливо, – своєю міжетнічною толерантністю.

Як повідомила начальник управління, за переписом населення 2001 року, серед представників 133 національностей, які проживають в області, найбільш чисельними етносами є українці (62,8%), росіяни, болгари, молдавани, гагаузи, євреї, білоруси та інші. Найбільш строкатим в етнічному плані є Придунайський регіон, де представники гагаузької, молдавської, болгарської меншин розселені компактно і становлять переважну більшість громадян України цих національностей. Станом на 1 липня 2008 року в області діють понад 100 національно-культурних організацій різного рівня.

Ми поставили Ярославі Олексіївні РІЗНИКОВІЙ декілька запитань.

– Чим займаються національно-культурні товариства, наскільки вони необхідні?

– Необхідність їх існування підтвердило життя. Вони стали повноправним суб’єктом процесу вироблення і реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин. Підставою для цього є їхній соціальний та організаційний потенціал. Показово, що з центром в Одесі діють чотири організації, що мають всеукраїнський статус.

– Яким чином вдається налагодити взаємодію цих організацій?

– Незважаючи на структурні перебудови органів державної влади, в облдержадміністрації вже понад десятиліття діє профільне управління, що має напрацьовані підходи у вирішенні актуальних питань в етно-національній сфері і в своїй роботі спирається на активну взаємодію з національно-культурними товариствами. Важливу роль відіграє консультативно-дорадчий орган, що діє при нашому управлінні – Рада представників національно-культурних товариств Одеської області, десятиліття існування якої ми відзначатимемо у 2009 році. Слід зазначити, що вона була чи не першим після київської Ради подібним утворенням, і її діяльність стала прикладом дійсно демократичного вирішення різноманітних питань і для інших регіонів України.

– Ви очолюєте управління з січня поточного року, що зроблено за цей час?

– Ми намагаємось створити умови для збереження національними спільнотами своєї самобутності, задоволення їх освітніх, культурних та інформаційних потреб відповідно до Законів України «Про національні меншини в Україні», «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин». В поточному році вперше за підтримки депутатів обласної ради було прийнято Програму підтримки розвитку національних меншин та діяльності національно-культурних товариств Одеської області. Видатки на її реалізацію склали 600 тис. грн (для порівняння у 2003-му – 100 тис. грн, у минулому році – 440 тис. грн). Передбачена розробка такої програми на 2009-2010 роки. Проведено вісім щомісячних засідань Ради представників національно-культурних товариств Одеської області, і, зокрема, виїзне засідання Ради у Тарутинському районі.

– Які конкретно проекти Ви підтримуєте? Чи є якісь пріоритети?

– Робота ведеться надзвичайно різнопланова і насичена, ми шукаємо нові підходи до вирішення актуальних проблем, і тому серед заходів є як ті, що стали вже традиційними, так і ті, нові. Так, вперше була здійснена спроба проведення україно-румунської конференції в два етапи – один на території Одещини, інший – Румунії. Новим є започаткування до Дня толерантності й ювілею прийняття Загальної декларації прав людини, конкурсу дитячого малюнка «Ми – разом», циклів лекцій… Доброю традицією вже стало проведення міжнародних наукових конференцій, присвячених унікальній етно-конфесійній групі липован-старообрядців. Нещодавно в селі Муравлівка Ізмаїльського району проведено вже п’ятий подібний захід, у роботі якого взяли участь солідні науковці з Росії, Молдови, Румунії та України. За результатами конференції видано матеріали "Липовани: історія та культура росіян-старообрядців". Не менш цікавою є й тематика міжнародної науково-практичної конференції, що проводиться вже втретє спільно з історичним факультетом Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та польськими вченими. Щороку тематика цих заходів дещо змінюється та актуалізується. У вересні за результатами конференції "Причорноморський регіон у контексті європейської політики: минуле і сьогодення" нами профінансовано видання наукових матеріалів.

Розуміючи, що поліетнічність та культурне розмаїття українського суспільства є одним із найважливіших джерел його розвитку, Одеська облдержадміністрація спільно з обласною радою свої зусилля спрямовує на створення умов, які б дали можливість національним меншинам вільно розвивати свою культуру, зберігати свої національні традиції. Широкого розголосу набули підтримані нами Всеукраїнський фестиваль молдавської культури "Дністровська хвиля", XX Міжнародний фестиваль в’єтнамських бойових мистецтв "Во В’єтнам", Всеукраїнський фестиваль "Відлуння бойківського краю", фестивалі польської, гагаузької культур, молдавський фольклорний фестиваль "Мерцішор-2008"; фестиваль російської народної творчості “Калинка" ім. В.В. Горяйнова серед дітей і юнацтва півдня України та інші. Зараз повним ходом іде підготовка до цікавого заходу за участю національно-культурних товариств «Багатонаціональна Одещина співає», присвяченого Року міжкультурного діалогу, проголошеного Указом Президента, та Дню музики, – відбудеться він 5 жовтня у приміщенні філармонії. Ведеться робота з відзначення 150-річчя гімназії та 170-ліття Спасо-Преображенського собору в Болграді. Продовжується випуск теле- та радіопередач, спрямованих на висвітлення етно-національних питань (понад 200 різних сюжетів за 8 місяців), наповнюється сайт управління, де кожен може знайти інформацію про останні заходи… Як бачите, роботи багато, багато цікавих задумів та проектів і регіонального, і всеукраїнського масштабів. І вся ця робота, що здійснюється у співпраці з національно-культурними товариствами, сприяє, з одного боку, збереженню етнокультурного розмаїття Одещини, що історично склалося і є чинником її стійкого розвитку, а з іншого – формуванню загальногромадянської ідентичності, міжнаціональної співпраці, утвердженню толерантності, пошани до культур, традицій, звичаїв різних народів і релігій, а відтак, суспільній стабільності, поліпшенню інвестиційної привабливості регіону, підвищенню якості життя.

– Отже, національні товариства не замикаються в собі?

– Ну, звичайно ж ні… До речі, важливим напрямом роботи управління спільно з національно-культурними товариствами є надання соціальної благодійної допомоги тим категоріям громадян, хто її потребує. У поточному році в рамках шефської допомоги афганським, в’єтнамським, корейським, гагаузьким, білоруським, азербайджанським товариствами та об’єднанням «Україна-Ізраїль» було передано Ананьївському будинку-інтернату для дітей з фізичними та розумовими вадами кошти у сумі 15780 тис. грн та необхідні товари, а постраждалим від повені у Закарпатті перераховано 11 тисяч гривень. Німецьке товариство займається облаштуванням кладовища, де поховані військовополонені часів Великої Вітчизняної війни, осетинське, грецьке, румелійське, єврейське товариства опікуються ветеранами, надають їм посильну допомогу. Всеукраїнська молдавська та дві болгарські організації, що діють з центром в Одесі – Конгрес болгар України та Асоціація болгар України, допомагають в наповненні бібліотек області необхідною літературою, підтримують талановитих дітей, сприяють вирішенню соціальних питань членів цих об’єднань. Зусиллями Одеської обласної організації Конгресу азербайджанців України в Одесі побудовано дитячий майданчик, крім того, ними постійно надається допомога у підтримці дитячого садка при жіночій колонії. Товариства сприяють у пошуці необхідних архівних документів.

– Чи, на Вашу думку, є мовне питання актуальним для Одещини?

– Настільки, наскільки воно є актуальним і для України загалом, і для всіх пострадянських країн. Мовні питання та пошук їх вирішення турбують і Європейський союз. Цікаво, що на початку 2007 року в ЄС, що об’єднує 27 держав і має у своєму культурному спадку 23 офіційні мови та понад 60 регіональних мов і мов меншин, було створено спеціальну посаду Єврокомісара у справах багатомовності, що її посідає нині представник Румунії Леонард Орбан. Він тісно пов’язує ідею євроінтеграції з мовним розмаїттям, оскільки «добре знання інших мов створює мости між культурами та сприяє взаєморозумінню між народами». Найбільш прийнятною моделлю для Євросоюзу є вивчення поряд з державною ще не менше двох мов. Подібний підхід видається доцільним і в нашій країні. Дійсно, чим більше людей, що користуються рідною мовою, будуть знати державну та інші мови, тим простіше буде спілкуватись, формувати атмосферу толерантності та взаємоповаги. Крім того, існуюче українське законодавство, на думку багатьох експертів та фахівців, відповідає міжнародним нормам і стандартам в мовній сфері. Так, наприклад, після закінчення реалізації міжнародного проекту «Мовна політика в Україні: антропологічні, лінгвістичні аспекти та подальші перспективи», дослідники стверджують, що в Україні мовні меншини не дискримінуються, а всі конфлікти радше роздмухуються самими українськими політиками, особливо під час проведення виборчих кампаній. Науковці навіть розробили модель створення мовної політики для інших країн пострадянського простору, використовуючи наші напрацювання.

Але враховуючи динамічність процесів державотворення, виникає потреба у певній модернізації відповідної законодавчої бази і тому нині опрацьовуються проекти Концепції реалізації державної мовної політики, Концепції державної етнонаціональної політики та інші законодавчі акти, що торкаються національних меншин, до обговорення яких долучаються і представники національних меншин Одещини.

– Чи входять до Вашої компетенції питання мовної політики на теренах Одещини?

– Певною мірою так, оскільки наше управління, координуючи діяльність з реалізації положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, підтримує діяльність недільних національних шкіл, сприяє організації заходів з вивчення рідних мов. Виділення обласною радою 95,6 тис. грн на 2008 рік дає можливість підтримати і реалізувати багато цікавих і нових проектів. В поточному році, який, до речі, було оголошено ООН Міжнародним роком мов, були проведені заходи до Дня слов’янської писемності, різноманітні "круглі столи". Нами вперше реалізується проект з видання на електронних носіях матеріалів, присвячених болгарським діалектам Одещини та напрацювань десяти україно-болгарських конференцій, а також підтримується мовний фестиваль «Райдуга мов». Управлінням започатковано видання серії матеріалів, що відбираються за пропозиціями товариств, на допомогу недільним школам.

– Чи є ще якісь напрями роботи очолюваного Вами управління?

– У поточному році відновлюється ще один важливий напрям роботи управління, пов’язаний з українською діаспорою. Зокрема підготовлена Регіональна програма співпраці із закордонними українцями на 2008 – 2010 роки, підтримана профільними комісіями облради та прийнята 12 вересня на її черговій сесії. У ній передбачені чіткі заходи, що дадуть можливість підтримувати взаємодію з представниками української діаспори, перш за все, у сусідніх з Одещиною державах, а також у тих регіонах, з якими у Одещини підписані угоди та домовленості про співробітництво, – але ми відкриті для всіх... Орієнтовний обсяг видатків обласного бюджету на виконання Програми становитиме 447 тисяч гривень на три роки.

Виконання Програми дасть змогу продовжити роботу з подальшого розвитку і поглиблення зв’язків з закордонними українцями, сприяти збереженню їх етнічної ідентичності, збільшити кількість закордонних українців, які відвідуватимуть Україну для ознайомлення з життям її громадян і досягненнями, а також ширше використовувати їх духовний, культурний і науковий потенціал для зміцнення міжнародного іміджу України у світі.

– Щиро дякую. Але ми не торкнулися ще багатьох цікавих тем, пов’язаних з діяльністю управління. Мабуть вони стануть приводом до ще однієї розмови.