Плюси і мінуси поєднання теорії з практикою

В Ізмаїльському вищому професійному училищі пройшов семінар-нарада директорів вищих професійних навчальних закладів України, які входять до Асоціації «Український національний центр навчально-тренувальних фірм «Централь».

Десять років тому в житті Ізмаїльського вищого професійного училища відбулася знаменна подія – ВПУ увійшло до асоціації «Український національний центр навчально-тренувальних фірм «Централь». За словами директора ВПУ Віталія Янішевського, це дало можливість вийти на новий рівень навчання з застосуванням сучасних інноваційних технологій, постійного обміну досвідом за сприяння «Централі», яка має зв’язки із профільними навчальними закладами низки країн Європи, зокрема Німеччини. Основний критерій – цілеспрямовано готувати професіоналів-практиків, затребуваних на ринку праці, фахівців малого і середнього бізнесу. Наскільки це важливо сьогодні, коли існують певні перекоси у підготовці кадрів без будь-якого врахування конкретних потреб, говорити не доводиться. На недавньому ярмарку вакансій із 150 робочих місць змогли прийняти пропозиції лише 30: найбільший попит сьогодні на фахівців середньої ланки, а звертаються, переважно, вчорашні студенти вузів без належної практичної підготовки. І найбільш вигідно виглядають тут випускники Ізмаїльського ВПУ, які володіють як практичними навичками, так і чудовими стартовими можливостями для подальшого навчання у вищій школі. Такий основний підсумок пройдених разом з «Централлю» десяти років.

Цими днями на базі ВПУ було проведено семінар-нараду директорів навчальних закладів, які входять до асоціації, розташованих у більшості обласних центрів України, у Києві, Одесі, а також Іллічівську та Ізмаїлі.

– Ми провадимо семінар саме тут, – сказала голова асоціації, директорка Київського професійно-педагогічного коледжу Ольга Щербак, – тому що в Ізмаїльському ВПУ, як, мабуть, ніде, домагаються поєднання теорії з практикою. Може лише тішити, як багато зроблено за 10 років для вдосконалювання навчально-матеріальної бази, зміцнення зв’язків з партнерськими компаніями, де учні ВПУ проходять практику, а у подальшому приходять на постійну роботу туди ж, або, одержуючи позитивні рекомендації, стають затребуваними у інших місцях.

Учасники семінару побували у навчально-тренувальному центрі училища «Істр». Створений він був на базі ВПУ на основі консультаційної програми «Трансформ-Україна-1996» у рамках спільного німецько-українського проекту. «Істр» являє собою спрощену модель реально діючої фірми в конкретній сфері діяльності із власною організаційною і функціональною структурою. З 1998 року Ізмаїльський центр входить до мережі науково-тренувальних центрів України і співпрацює з аналогічними центрами в Європі. «Істр» брав участь у міжнародних ярмарках, які провадилися в багатьох містах Німеччини: Мюнстері, Лейпцизі, Нюрнберзі, Аугсбурзі, а також у Шауляї (Литва).

Як розповіла учасникам семінару в.о. міського голови Ірина Рудніченко, міська адміністрація якийсь час спостерігала за експериментом у системі освіти, аналізувала процес підготовки фахівців з дуальної методики, яка репрезентує поєднання теорії і практики. І переконалася, що вже перший випуск фахівців для підприємств малого та середнього бізнесу – успішний. Частина випускників відкрила власні підприємства, інші працюють провідними спеціалістами у фірмах. Більшість із них далі навчаються, нерідко заочно.

Директор ВПУ Віталій Янішевський повідомив, що багато чого вдалося домогтися завдяки партнерам. Одним з них є Одеське підприємство ТОВ «Вадита», яке має виробничі об’єкти в області. Саме тут, відповідно до угод, проходять «обкатування» майбутні фахівці готельного бізнесу, кухарі, офіціанти, учні інших напрямів. Керівник ТОВ Микола Карпович Шелудченко висловив свою думку про цей тандем, який приносить обопільну користь і училищу, і підприємству. Йшлося і про ефективність співпраці з Київською круїзною компанією «Червона рута».

Цікаво було послухати колишніх учнів, випускників НТЦ «Істр» Руслана Шепеленка і Яни Кулакової. Саме завдяки тому, що їх навчали застосовувати знання на практиці, прищеплювали якості, необхідні в життєвих буднях, вони, за їхніми словами, за короткий термін зуміли досягти чималого і далі рухаються уперед.

Звичайно, не оминули і великі і дрібні рифи на шляху професійної освіти. У учасників семінару викликає здивування, що на рівні Києва дуже часто без належних пояснень з’являються проблеми з акредитацією нових, найбільш затребуваних на ринку праці, спеціальностей. Чимало формалізму в критеріях визначення якості роботи структури вищих профтехучилищ без урахування всіх плюсів сполучення теорії із практикою. Саме формальний підхід часом залишає такі навчальні заклади без достатнього державного фінансування.

Незрозуміло й те, чому на такому форумі були відсутні представники Міністерства освіти і науки України і обласного управління освіти, які й покликані розв’язувати проблеми, озвучені на семінарі-нараді.

Выпуск: 

Схожі статті