Дорогами України їздять мільйони автомобілів. Час від часу потрібно змінювати шини. За ваші гроші – будь-який каприз, а от що потім стається з непотрібною гумою? Гниє в ярах або горить із чадним димом. А голова ради директорів групи компаній «ЮКАС» Юрій Каплинський стверджує, що її можна переробляти і при цьому одержувати... дефіцитні нині енергоносії.
Тут останнім часом сконцентровані зусилля на переробці зношених автошин методом піролізу – нагріванням у герметичному середовищі. Чотирирічний цикл досліджень і випробувань завершився створенням установки «ПароТерм-1». Цей комплекс дозволить переробляти до 4 тисяч тонн гуми на рік. Це, по суті, міні-завод, що не має аналогів, як стверджують його засновники, і у світовому масштабі.
– Період розпаду речовин, з яких зроблена автомобільна шина – до двохсот років, – розповів Ю. Каплинський. – При цьому виділяються вкрай шкідливі для людського організму речовини, і ми всім цим дихаємо. У нашому регіоні сотні тисяч авто. Якщо навіть припустити, що кожне з них змінює дві шини на рік, вийде величезна гора гумових відходів. Під час переробки частка одержуваної синтетичної нафти становить близько сорока відсотків. Приблизно стільки же займає вуглецевий залишок. Одну п'яту частину становить горючий газ – аналог природного. Десять відсотків займає металокорд, що міститься в шині. Відзначу, що можна змінювати пропорцію, одержуючи більше того палива, яке необхідно. Щоб стало зрозуміліше, скажу: з однієї тонни відходів можна одержати близько двох барелів нафти і три центнери вугілля.
У розвинених країнах давно займаються питанням утилізації шин. У Євросоюзі вже кілька років як введено заборону на захоронення подібної продукції через токсичні виділення. Про спалювання на відкритому повітрі, що має місце в Україні, і мови бути не може.
Установка може працювати практично на тому паливі, що виробляє. Так, 70 відсотків вироблюваного газу використовується в самому процесі. У створенні комплексу брали участь учені з різних міст країни. Однак розробники не збираються зупинятися на досягнутому. Якщо «ПароТерм», образно кажучи, сам себе нагріває, отже, він може і електроенергію для виробництва виробляти. Також провадяться роботи з доочищення отриманої нафти до світлих фракцій.
Потужність створюваних комплексів може бути різною – від півтори до 18 тисяч тонн гуми на рік. Багато чого залежить від інфраструктури того майданчика, де буде працювати установка. На думку Ю. Каплинського, найзручніше встановити її на ТЕЦ: там є під'їзні колії, паливні трубопроводи, пристрої з прийому скидуваного тепла. До речі, комплекс виробляє гарячу воду, яку також можна використовувати для опалення. Так само, як і спалювати вироблюваний газ у топках. Складна установка перевірена в технологічних режимах в умовах промислового виробництва. «ПароТерм-1» зацікавив деяких підприємців України і болгарських бізнесменів.
Втім, винайти, скласти і запустити установку легше, ніж одержати всі необхідні дозволи і переконати чиновників у важливості свого дітища. Однак у групі компаній «ЮКАС» впевнені, що і ці перепони будуть переборені. Установка вже захищена трьома патентами. Отримано позитивний висновок Міністерства охорони здоров'я. Тепер, як говорить керівник фірми, «тягнуться» різні паспортизації і сертифікації...
І найголовніше питання – вартість. Залежно від потужності установки і підготовленості майданчика, комплекс коштуватиме замовнику від 3 до 28 мільйонів гривень. Отже «вилка»: великому бізнесу цей проект не цікавий, а середньому – не завжди по кишені. Де ж вихід?
– Мені здається, саме держава повинна бути зацікавлена в придбанні таких установок, – говорить Юрій Каплинський. – Одночасно вирішуються два питання: збереження навколишнього середовища і одержання енергоносіїв. А це вже аспект політичний. Я добре розумію: нема чого і думати про придбання такого дорогого обладнання за рахунок коштів місцевих бюджетів. Можливо, варто використати інші форми фінансування, наприклад, створити консорціум з пайовою участю держави. Інший варіант – збільшення суми обов'язкового збору з кожного автовласника, причому усього на декілька гривень. У масштабах країни це дасть величезні кошти. З роботою установки ознайомився заступник голови Одеської обласної ради Георгій Арабаджи, який пообіцяв усіляку підтримку. Ми готові з документами в руках доводити безпеку і ефективність нашого винаходу. Одеса завжди повинна бути першою!
