ПОДБАЙТЕ ПРО САДЖАНЦІ
Нерідко можна побачити як садівники-початківці, купивши саджанці, несуть їх додому з відкритим корінням. На зупинках транспорту кладуть їх на асфальт. Доки довезуть деревця додому, а потім у такому ж вигляді до «фазенди», то вони втратять багато якостей, необхідних для доброї приживлюваності. От і виходить: посадив, скажімо, яблуньку з обсушеним корінням, а вона не росте так, як хотілося б, а то і гине. Тому треба при транспортуванні саджанців не допускати підсушування коренів, а ще більше їх поламки, як і скелетних гілочок. Рекомендується коріння акуратно обгортати вологою мішковиною, а гілки обвивати шпагатом з урахуванням їх гнучкості.
Коли саджанці будуть довезені до місця садіння, їх відразу ж варто прикопати так, щоб земля вкривала корені і стовбур трішки вище зрощення підщепи із прищепою. Після підготовки посадкових ям треба ретельно оглянути кожен саджанець і обрізати роздроблені, обламані і підгнилі корені і гілки. Якщо садіння буде провадитися у час заморозків, то треба переконатися, чи немає підмерзлих коренів, які обрізують до кінця ураженої частини.
Практикою підтверджено, що ефект приживлюваності буде вищий, якщо корені підготовлених до садіння саджанців обмакнути у сметаноподібну суміш із коров’яку і глини. Для стимулювання коренеутворення і підсилення росту деревця рекомендується додавати в таку суміш 0,001-й розчин гетероауксину, який можна придбати у торговельній мережі.
ОБРІЗУВАТИ – НЕ ОБРІЗУВАТИ?
«Моя дружина дуже проколола руку колючкою від аличі. Та і я подряпався. Що буде з деревом, якщо я обріжу ці колючки на стовбурі і на товстих гілках?
Микола СИРОТЕНКО».
У жодному разі не робіть цього. Адже саме вони, так звані «колючки», є носіями врожаю. Особливо на молодих деревах. Та і у старих вони плекають на собі плоди. Не можна зрізувати дрібні гілочки на стовбурі і основних скелетних гілках і у сливи. Стежте за тим, щоб на стовбурі не розвивалися конкуренти, проводьте підрізування з периферії крони, щоб домогтися основного плодоносіння в її середині. І ще одна порада: не допускайте граничного росту дерев у висоту. Стежте за тим, щоб «провідні» пагони не піднімалися приблизно вище 4 метрів.
А з приводу травми, яку отримала ваша дружина, можна сказати одне: при роботі в саду треба бути обережнішим.
РАЦІОНАЛЬНИЙ МЕТОД
Багато садівників, не говорячи вже про городників, у нашому південному, посушливому, краї постійно відчувають нестачу води, а без неї, як співалося свого часу «і ні туди, і ні сюди». Мимоволі виникає питання про ощадливе витрачання живильної вологи. У цьому плані корисним може бути досвід садівників-любителів із садового товариства «Гвардійське». Поруч зі стовбурами яблунь, груш, слив, біля винограду вони вкопали пластмасові або металеві труби так, щоб вони нижнім краєм були закопані трохи глибше кореневої системи. Діаметр труб від п'яти до двадцяти сантиметрів. У нижній їхній частині робляться отвори. Ось у ці труби і заливається вода із відер або зі шланга. І вона рясно живить корені. За необхідності у Н2О розбавляються рекомендовані фахівцями хімікати, добрива. Що це дає? Ефективне, за призначенням, використання води. Нею не треба заливати всю пристовбурну ділянку, а потім мульчувати її. Не треба часто рихлити ґрунт, який після кожного позакореневого поливу покривається кіркою. І що важливо, у спекотні весняні і літні дні, вода не випаровується без користі, коли її ллють, виходячи із принципу: що більше, то краще. Такий раціональний метод поливу може застосувати кожен садівник-любитель. Спробуйте.
ЩОБ НАДІЇ СПРАВДИЛИСЯ
«Сподівався на гарний збір винограду – і дощі випадали, і сонця було багато, але надії не справдилися. Кисті мляві, багато ягід обпало, зіпсовані», – повідомив телефоном Юхим Миколайович Баришев. І запитав: «Можливо, підкажете, у чому тут причина?» У ході розмови з'ясувалося, що Юхим Миколайович не провадив на своєму винограднику захисних заходів, зокрема, не обприскував мідним і залізним купоросом і, понадіявшись на порівняно сприятливі погодні умови, не вносив добрива, у яких виноградник мав потребу. Якщо хтось розраховує одержати щедрий урожай сонячної ягоди, не займаючись підживленням виноградної лози, то він приречений на невдачу. Як підтвердила багаторічна практика, виноградні кущі в різний час потребують підтримки мінеральними підживленнями.
Зараз, коли настала осінь, виноград підживлюють важко розчинними добривами. Це – гній, перемішаний із суперфосфатом. Згодяться компости, торф, фосфоритне борошно, томасшлак.
А от навесні або влітку Юхим Миколайович повинен був підживлювати кущі азотними, калійними добривами, тим же суперфосфатом. Саме в цей час рекомендується таке підживлення тому, що ці добрива добре розчиняються у воді, швидко проникають у ґрунт і засвоюється корінням. Важливо, щоб добрива вносилися на глибині залягання основної маси коренів, а не розкидалися по землі. Поверхневе підживлення дає менший ефект, ніж прикореневе.
РАДЯТЬ ЧИТАЧІ
Ганна Миколаївна Сєчкіна: «Добре, що у «У саду та на городі» написано про те, як зберігати картоплю. Скористаюся. А я скажу, як зберігаю ріпу, її прямо-таки обожнюю. Розкладаю бульби, не миючи, а лише трохи очищуючи від землі, у поліетиленові пакети по десять коренеплодів. Пакети зберігаю в погрібку не зав'язуючи і нічим не накриваючи. У них підтримується нормальна вологість, і ріпка моя не в'яне і не пошкоджується.
А Микола Григорович (прізвище не назвав) радить не спалювати опале в саду листя, а закладати його у компостні ями. Він відбирає сухе, не підгниле і не уражене хворобами листя, і вкриває ним грядки з полуницею і суницею. А ще Микола Григорович рекомендує класти листя між яблуками, коли їх укладають у ящики для зберігання взимку.
З досвіду ми знаємо, що опалим листям можна вкрити і кущі троянд, виноград сортів, що прикопують на зимовий час. Ним можна захистити і нижню частину стовбурів молоденьких деревець від гризунів, уклавши щільним шаром і присипавши зверху землею. Такий захист треба вчасно прибрати з настанням весни, щоб дерево не підіпріло.
