25 жовтня в селі Задунаївці Арцизького району має відбутися визначна подія в культурному житті всього нашого краю – відкриття музею видатного сина болгарського народу, поета, мислителя та борця за незалежність Болгарії Христо Ботева (1848 – 1876). Сьогодні ми говоримо про це з ініціатором створення музею, заступником голови Одеської облради, президентом Культурного фонду ім. Христо Ботева Георгієм Івановичем АРАБАДЖИ.
– Ім’я Христо Ботева давно відоме на Одещині та й у всій Україні, з якою доля на певний час пов’язала цього талановитого болгарського поета і громадського діяча, отож ідея створення його музею давно витала у повітрі. Проте рух за конкретне втілення її у життя очолили саме Ви. Що саме спонукало Вас до цього?
– Думка про те, що такий музей треба створити, справді витала в колах задунаївського вчительства та Арцизького районного керівництва давно. Адже в Задунаївці, заселеній здебільшого етнічними болгарами, відбувалося становлення Христо Ботева як митця, як особистості, як педагога і просвітника. Тут ще й досі зберігається оселя, в якій він жив, про що свідчить меморіальна дошка; ще й досі живуть легенди і перекази про нього, а вчителі місцевої школи знайомлять учнів з його творчістю на уроках літератури рідного краю, особливо з його віршами «Молитва», «Він живий» «Моїй матері»... Добре відомо було в Задунаївці та в Арцизі і про те, що в рідному місті Христо Ботева Калофері (в Болгарії) існує музей, очолюваний знавцем його життєвого і творчого шляху Асею Ніколовою та фундація його імені, на чолі якої стоїть Боян Ботев. До речі, обох їх, серед багатьох інших високих гостей із Болгарії, з Одеси та Києва, ми запросили на відкриття нашого музею.
Ну а сама ідея створення цього закладу з’явилася в мене майже шість років тому, під час зустрічі в цьому селі зі своїми виборцями. В даному випадку наказ виборців щасливо збігся з моїм палким бажанням допомогти сільській громаді у такій святій справі.
– Але весь вітчизняний досвід створення музеїв свідчить, що давати подібні передвиборні обіцянки легко, а виконувати настільки важко, що досить часто вони так і залишаються… обіцянками.
– Саме в цьому я і мав змогу переконатися. Але, по-перше, свої передвиборні обіцянки я звик виконувати, а по-друге, ця справа надихнула чимало ініціативних, вольових людей, справжніх меценатів. Найскладнішими виявилися дві проблеми: підготовка музейного приміщення та фінансування робіт. За основу ми взяли стару будівлю школи, яка підлягала знесенню. Виявилося, що й розташована вона дуже зручно, в центрі села, і за розмірами своїми прийнятна, а головне, відомо, що Христо Ботев певний час учителював у Задунаївці… Ну а далі слово було за архітектором Сергієм Протопоповим, який створив чудовий проект музею, та генпідрядником Олександром Стояновим, директором товариства «Вікторія», який зі своїми будівельниками взявся за реставраційні роботи.
Що ж стосується фінансів, то коштами допомагали меценати, серед яких хочу назвати голову товариства «Шампань України» Ігната Братинова; голову правління СВК ім. Христо Ботева Миколу Волканова; президента Конгресу болгар України Юрія Граматика; голову правління товариства «Арцизьке хлібоприймальне підприємство» Валентина Грищенка; начальника морського торговельного порту «Южний» Володимира Іванова, а ще – таких знаних на Одещині людей, як Дмитро Іоргачов, Антон Кіссе, Михайло Лебеденко, Петро Македонський, Сурен Сардар’ян… Цього року певну суму коштів було виділено також із обласного бюджету, і ці гроші пішли на оформлення експозицій музею, яким займалися директор Одеського літературного музею Тетяна Ліптуга, наукова співробітниця цього ж музею Ганна Полторацька, відомий одеський фотохудожник Леонід Сидорський. Ну а допомагали їм Ірина Данєва, яка очолила тепер музей Ботева, місцева інтелігенція, просто жителі села, які передали до музею чимало старовинних речей, зразки одягу, знаряддя праці своїх предків, витвори народного мистецтва.
– Наших читачів, звичайно ж, зацікавить, чи побачать відвідувачі в цьому музеї якісь особисті речі та рукописи Христо Ботева; яка, на Ваш погляд, сфера історико-культурного впливу цього сільського закладу культури та перспективи його розвитку?
– Одразу ж слід зауважити, що цей музей є не лише музеєм Христо Ботева, а й історико-краєзнавчим музеєм села, цілого краю, адже в його експозиціях відображено історію Задунаївки, долю болгарських переселенців і сучасний розвиток району. Це дозволить учителям провадити в залах музею уроки з історії та культури рідного краю, привабить шанувальників давнини з навколишніх сіл і районів, туристів із Болгарії. На жаль, особистих речей Христо Ботева не збереглося, але ми намагалися зібрати все, що тільки могло стосуватися його, нехай і не значної за обсягом (близько двадцяти творів), але дуже вагомої для розвитку національної самосвідомості болгар, творчості; все те, що відтворює життєвий шлях людини, яка, виступивши на чолі загону болгарських добровольців, загинула в бою з османськими поневолювачами своєї батьківщини. Статус задунаївського музею визначається ще й тим, що він уже став філією Одеського літературного музею, а отже, його співробітники завжди можуть розраховувати на кваліфіковану допомогу одеських колег. Сподіваємось і на поповнення експозиції матеріалами з Болгарії, в чому нам можуть допомогти співробітники Калоферського музею Ботева та фундації його імені. Та й наш Культурний фонд імені Ботева теж далі провадитиме свою діяльність, всіляко сприяючи розвиткові музею.
– І, нарешті, слід сказати, що відкриття музею Христо Ботева приурочено до 160-річчя від дня народження цього болгарського поета і громадського діяча...
– Саме тому всі ми, хто переймався створенням музею, робили все можливе, щоб відкриття його відбулося вже цього року. І ми раді, що відтепер, серед таких закладів, як музей українського поета-гумориста Степана Олійника в Левадівці Миколаївського району; історико-краєзнавчі музеї в Кодимі, Ізмаїлі, Балті та інших містах і селах краю, постане і музей Христо Ботева в Задунаївці.
