Услід за Ісландією, Угорщиною і Сербією Україна стала четвертою країною, яка попросила підтримки у Міжнародного валютного фонду. Експерти гадають, що в України є всі підстави сподіватися на одержання кредитів МВФ, які повинні бути використані для зміцнення золотовалютних резервів і підтримки національної банківської системи в умовах глобальної фінансової кризи. Для остаточного вирішення питання необхідне внесення деяких змін в українське законодавство. За заявами Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, цей пакет заходів погоджено вже на 90 відсотків. Як одержання подібного кредиту може вплинути на українську економіку? Прокоментувати цю ситуацію ми попросили голову Одеської облради Миколу Скорика – людину, як відомо, котра має досвід банківської роботи.
– Гадаю, що наявність стабілізаційного кредиту – дуже позитивний момент для української економіки, для нашої банківської і фінансової сфери. Основа нинішньої економічної кризи на Україні – це не лише тенденції на світових ринках (насамперед зниження цін на метал), це ще і криза довіри. У цьому зв'язку наявність великого стабілізаційного кредиту дозволить вселити впевненість у наших внутрішніх інвесторів. А ми повинні чітко розуміти, що нам на сьогоднішній день потрібно розраховувати на свої внутрішні інвестиції, посилення і збільшення капіталізації наших банків, збільшення тих коштів, які залучають наші банки, для того, щоб не зупинити кредитування реального сектору.
Зараз я іноді чую в ЗМІ досить провокаційні заяви: «Що нам потрібно більше підтримувати: реальний сектор економіки чи банки?» Потрібно розуміти, що банки – це лише кровоносна система для реального сектору економіки, вони забезпечують нормальне функціонування цього сектору. А ті ризики, які зараз, на жаль, з'явилися, потрібно компенсувати не лише адміністративними заходами Нацбанку, але і такими економіко-психологічними методами, про які ми зараз говоримо.
Мені невідомі нюанси, але, зазвичай, МВФ кредитує країни на досить пільгових умовах. Якщо так – це однозначно позитивний крок, що дозволить стабілізувати ситуацію. Але головне джерело стабілізації – у нас самих. Ми повинні займатися економікою і перестати лякати один одного. Зазвичай, якщо людям розповідати «страшилки», то перше бажання – забрати гроші і сидіти на них. Але потрібно розуміти, що цей процес може стати незворотним. Природне бажання кожної людини окремо зберегти свої заощадження може призвести до зовсім інших наслідків. Нашим політичним силам потрібно перестати лякати один одного і «розгойдувати човен».
