Ще з часів давньої Греції найвищим мірилом усіх людських цінностей вважалися знання. А ті, хто їх давав, прирівнювалися до богів. Змінювалися цивілізації, удосконалювалися системи навчання та виховання, технічний та науковий прогреси стрімко набирали обертів. Однак школа, що у перекладі з грецької означає «заняття будь чим на дозвіллі», й понині залишається найуніверсальнішою формою освіти.

Останнім часом вітчизняна освітянська галузь зазнала значних реформ, спрямованих насамперед на підвищення якості знань учнів, заохочення їх до самопізнання та самореалізації. Розроблена у зв’язку з цим низка інноваційних методів та прийомів дає можливість вихователю, вчителю або викладачеві віднайти особистісний підхід до кожного свого вихованця, виявити усі його здібності, об’єктивно оцінити набуті ним знання.

Тож ми відвідали кілька навчально-виховних закладів з тією метою, аби дізнатися у сівачів розумного, доброго, вічного про ті родзинки їхньої професійної діяльності, завдяки яким взаємозв’язок «вчитель-учень» є найбільш ефективним і приносить очікувані результати.

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ У НАВЧАННІ

Загальновідомо, що початкова освіта має чи не найвирішальніше значення, бо формується ставлення дитини до навчання загалом. Процес переходу від дошкільної освіти до основної є досить складним. А тому на вчителях початкової школи лежить чимала відповідальність за те, аби зробити процес навчання учнів цікавим та захоплюючим.

Маючи за плечима чималий досвід роботи, вчителька Савранської школи Любов Вікторівна Палієнко переконалася, що найкраще діти сприймають новий матеріал у процесі гри. Тому на своїх уроках вчителька досить часто використовує ігрові елементи.

Так, першачки, скажімо, краще розв’язують задачу чи відновлюють за схемою слово тоді, коли їм допомагають це зробити улюблені казкові чи мультиплікаційні герої. Тож, виготовляючи відповідну наочність або роздаючи дійові ролі, вчителька цим самим не тільки урізноманітнює процес засвоєння нового матеріалу, а й дає можливість дітям проявити свої творчі здібності.

Розігруючи певні ролі на уроках з основ здоров’я, учні навчаються правил поведінки у громадських місцях, транспорті, у колі сім’ї та серед своїх ровесників. З великим задоволенням діти також беруть участь у п’єсах та імпровізованих сценках, що розігруються під час вивчення певного художнього твору.

Тож Л.В. Палієнко переконалася, що підхід «Навчатись граючись і гратись навчаючись» якнайвлучніше розкриває мету початкової освіти, де вчитель для своїх учнів – це, насамперед, старший товариш.

ЗАСТОСУВАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ УРОКІВ

Як відомо, зацікавлення учнів предметом – це вже половина успіху. Задля цього у педагогіці розроблено чимало форм і методів викладання. Та найголовніше, вважає вчителька біології Осичківської ЗОШ І – ІІІ ст. Ольга Григорівна Курочка, – щоб вчитель сам щиро любив свій предмет і дітей.

Ось уже 28 років вона допомагає своїм вихованцям пізнавати природу, розгадувати таємниці навколишнього світу. Задля кращого засвоєння нового матеріалу та заохочення учнів до самопізнання, Ольга Григорівна практикує нетрадиційні уроки.

Окрім звичних уроків-екскурсій вона також провадить уроки-подорожі. Під час однієї з таких, вивчаючи водний світ, учні уявно потрапляють у гості до Нептуна, який, власне, і знайомить їх із своїм царством. Старшокласникам натомість припала до вподоби гра «Брейн-ринг». Тож урок, проведений у вигляді інтелектуального змагання між командами, дає можливість не тільки виявити рівень засвоєння ними матеріалу, а й виховує в учнів відчуття командної гри, привчає до взаємовиручки. Свої знання учні також демонструють на уроках-конференціях, під час яких заслуховують, обговорюють та оцінюють виступи однокласників. Велику цікавість у школярів викликають також уроки-проекти. Готуючись до них, вони індивідуально чи у групах готують певний проект –дослідження, а потім демонструють його результати. Така форма роботи заохочує учнів до заняття науковою діяльністю.

Провадячи предметні вечори, відкриті навчально-виховні заходи чи просто п’ятихвилинки під час уроків, О.Г. Курочка ставить собі за мету дати можливість дітям віднайти для себе саме ту проблему, над якою їм самим захотілося б працювати і досліджувати.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

Однією із важливих складових якісної освіти є її доступність. У зв’язку з цим шкільні програми розроблені з урахуванням як вікових особливостей учнів, так і їхнього інтелектуального потенціалу, розумових та творчих здібностей тощо. Тому вивчення певної шкільної дисципліни тісно пов’язане з іншими, оскільки вони дають всеохоплюючі знання.

Вивчати українську мову та літературу відокремлено від інших предметів – неможливо, переконана вчителька Савранської ЗОШ І – ІІІ ст. Марія Василівна Рибак. А тому на своїх уроках вона активно заохочує учнів до застосування знань, набутих ними на інших уроках.

Наприклад, вивчаючи із школярами усну народну творчість, обов’язковою є апеляція до зарубіжної літератури. Адже так звані мандрівні літературні герої зустрічаються і в творах інших народів, однак з певними національними особливостями. Тут стануть в пригоді знання з географії, історії, народознавства. До того ж, як відомо, чимало фольклорних та авторських творів покладено на музику. Згадати і заспівати на уроці відому пісню дуже полюбляють вихованці Марії Василівни. Обговорюючи певний художній твір, порушуючи питання морально-етичного змісту, учні намагаються віднайти на них відповіді, ґрунтуючись на знаннях, здобутих на уроках з етики, права, людини і суспільства.

Володіння іноземною мовою дає змогу зрозуміти походження слів української мови. А знання з інформатики та вміння користуватися мережею інтернет відкриває для школярів широкий світ додаткових знань з предмета.

Тож міжпредметні зв’язки, на думку вчительки, дають змогу розширити кругозір школярів, зробити їхні знання міцнішими і змістовнішими.

РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Напевне, недарма саме математика з давніх-давен визнана царицею наук. Адже, щоб володіти нею досконало, сумлінності, старанності і наполегливості буде недосить. Потрібні ще й певні здібності, які з урахуванням вищеперерахованих чеснот, дадуть перепустку у світ точних наук.

Вчителька Полянецької школи Наталя Йосипівна Леута математику викладає понад тридцять років. Окрім традиційних уроків, значну увагу вона приділяє роботі з обдарованими дітьми. Ті з учнів, які мають нахил до точних наук і бажання удосконалювати свої знання з предмета, роблять це на факультативних заняттях за розробленою індивідуально для кожного програмою. А випробовують вони свої сили в таких конкурсах, як всеукраїнський природничо-математичний «Колосок», всеукраїнський з фізики «Левеня», міжнародний математичний «Кенгуру». Переможці отримують сертифікати різного рівня, що є підтвердженням їхніх здібностей і стимулом до подальшого пізнання математичних вершин.

В інтелектуальних змаганнях беруть участь діти з 5 по 11 клас. Під час роботи над завданнями вони навчаються зосереджуватися і опанувати хвилювання. До того ж учасники конкурсів набувають досвіду у правильному оформленні своїх відповідей, вірному заповненню тестових бланків, що є своєрідною підготовкою до незалежного зовнішнього оцінювання. До речі, цьогорічні випускники школи показали досить високий рівень знань з математики під час незалежного тестування, в чому безперечна заслуга і Н.Й. Леути.

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВНИЙ ПІДХІД ВИХОВАННЯ

Попри пряме призначення освіти навчати, шкільне життя передбачає також виховний процес, внаслідок якого дитина утверджується як особистість. Тому задля всебічного виявлення усіх її здібностей уроків замало. Як правило, учні по-справжньому проявляють себе поза школою

Заступник директора з навчально-виховної роботи Вільшанської ЗОШ І-ІІ ст. О.А. Поліщук вважає, що найкраще місце для відкриття дитини як творчої особистості, – це сцена. Оксана Анатоліївна переконана, що саме сцена дає можливість дітям проявити свої ораторські, хореографічні, вокальні, акторські чи художні здібності, талант красномовця. Перевтілюючись з вчителя у режисера-постановника, вона навчає самодіяльних артистів залишати за лаштунками свої комплекси, хвилювання й страхи і нести до глядача щирі емоції та почуття. Зазвичай, під час виступів діти розкриваються досить неочікувано для близьких людей.

Вихованці Оксани Анатоліївни є активними учасниками шкільних заходів «Міс Чарівниця», «Вечорниці у Солохи», літературних вечорів. Виступаючи на районній сцені під час конкурсів екологічних агітбригад та «Молодь обирає здоров’я», команда з Вільшанки неодноразово здобувала призові місця.

Тож О.А. Поліщук твердо переконана, що сучасний навчально-виховний процес має бути спрямований насамперед на всебічне формування особистості школяра. А тому особистий підхід до кожного свого вихованця вона вважає першочерговим завданням вчителя.