1932-1933 роки… Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.
Як сталося, що без стихії, без посухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка незадовго перед тим була житницею континенту, небачений голод забрав у могили мільйони людей?! Що це було?! Ці питання впродовж десятиліть тривожили світову громадськість. Нині ми знаємо, як це сталося… Нині ми знаємо, що це було… Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти народу. Війна, щоб зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти в серцях людяність. Вісім мільйонів зморених голодом дітей України – ось наслідки цієї війни.
Їм – неоплаканим і невідспіваним, їм – похованим у спільних могилах… Похованим без труни й молитви, позбавленим могили й шани присвячені ЗЗ хвилини пам’яті і скорботи.
1 листопада поточного року в селищі Красні Окни біля пам’ятного знака, присвяченого жертвам Голодомору, зібралося дуже багато жителів, щоб стати учасниками всеукраїнської акції «33 хвилини», у рамках якої відновлено в пам’яті імена тих жителів Красноокнянського району та селища, які не витримали голоду 1932-1933 років, стали його жертвами.
Красноокнянський селищний голова Валерій Євтуховський відзначив, що «український народ хоче знати своє минуле, прагне збирати і відновлювати правду».
Дослідники виявляють знищеними цілі сім’ї, села. Час зупинявся для цілих родоводів, династій хліборобів. Але українська нація вистояла і перемогла смерть.
Кожного дня збільшується кількість свідчень очевидців трагедії, відкриваючи нові сторінки історії України.
Перед жителями Красних Окон виступив голова Красноокнянської районної державної адміністрації Василь Арнаут, наголосивши, що ця війна була задля того, щоб підірвати корені волелюбної нації, винищити цілий етнос, натомість посіяти в душах страх, жорстокість, підозірливість і неміч духовну.
Наші земляки, які пережили те лихоліття, поділилися своїми спогадами. За ЗЗ хвилини названа лише незначна частина імен жертв, які встановлені місцевими дослідниками. Для нас важливо, щоб кожен пам’ятав про невинні жертви. Акцію завершила хвилина мовчання.
З метою належного вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, Красноокнянською районною державною адміністрацією проведено ряд заходів.
Архівним відділом Красноокнянської районної державної адміністрації підготовлено матеріали (195 документів) для регіональної Книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Завершено роботу щодо складання списків жертв Голодомору 1932-1933 років, до якого увійшли імена 37 осіб. Зібрано 317 свідчень очевидців. Всі матеріали передано до Державного архіву Одеської області.
В районі створено районну робочу групу щодо підготовки Книги пам’яті. В селах, при сільських радах створено відповідні групи, а в загальноосвітніх навчальних закладах – пошукові групи учнівської молоді зі збору матеріалів щодо виявлення постраждалих внаслідок Голодомору. Зареєстровано 1208 постраждалих. Надано одноразову грошову допомогу потерпілим протягом 2007-2008 років на суму 169 тис. гривень. Натуральну допомогу отримали 9 осіб, отримали пільги на тверде паливо та скраплений газ на суму 194641 гривня, встановлено 11 телефонів на суму 4038 гривень.
Учні та педагогічні працівники Дубівської, Цеханівської, Флоранської, Федосіївської, Ставрівської, Маяківської, Гулянської, Довжанської, Ткаченківської, Топалівської, Артирівської, Триградської, Римарівської, Володимирівської ЗОШ, Красноокнянського НВК та Малаївського аграрного ліцею зібрали спогади очевидців Голодомору 1932-1933 років для участі у Всеукраїнському конкурсі науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає».
В усіх школах створені і діють учнівські групи «Милосердя» та «Турбота», які надають посильну допомогу односельцям, очевидцям Голодомору, учасникам, інвалідам та ветеранам ВВВ у веденні присадибного господарства, придбанні продуктів харчування та ліків.
Малаївська, Федосіївська, Гавиноська, Ставрівська, Новосамарська, Новосеменівська, Триградська, Володимирівська сільські бібліотеки та Красноокнянська ЦРБ провели огляди періодичних видань «Трагедія очима свідків і мовою документів».
Для нас важливо, щоб кожен пам’ятав про безневинні жертви, щоб не було байдужих, щоб бажаючих відновлювати правду стало більше, щоб пам’ять про мільйони життів ніколи не згасла.
